Андрєєв Павло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрєєв Павло Васильович
Народився 4 (16) лютого 1898
Кашин, Тверська губернія, Російська імперія
Помер 18 липня 1947(1947-07-18) (49 років)
Сталіно, Українська РСР, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна

Павло Васильович Андрєєв (нар. 4 лютого 1898(18980204), Кашин, тепер Тверської області, Російська Федерація — 18 липня 1947, місто Сталіно, тепер Донецьк Донецької області) — радянський діяч, директор Сталінського (Донецького) металургійного заводу імені Сталіна. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання (1946—1947).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині дяка і сільської вчительки. Закінчив церковноприходську школу та реальне училище. Після закінчення училища працював чорноробом, бурлаком на Волзі. У 1920 році поступив до Московської промислової академії.

У 1925 році закінчив Московську промислову (гірничу) академію.

Член ВКП(б) з 1925 року.

У 1925—1937 роках — начальник зміни мартенівського цеху, начальник фасонно-ливарного цеху Московського металургійного заводу «Серп і Молот». Проходив стажування на заводах Круппа у Німеччині.

У 1937—1938 роках — керівник групи південних заводів «Головспецсталі» Народного комісаріату важкої промисловості СРСР.

У 1938—1941 роках — заступник головного інженера, головний інженер Сталінського металургійного заводу імені Сталіна на Донбасі.

Під час німецько-радянської війни перебував у евакуації, працював заступником головного інженера Сєровського металургійного заводу на Уралі.

У 1943 — 18 липня 1947 року — директор Сталінського металургійного заводу імені Сталіна Сталінської області.

Похований у місті Сталіно (Донецьку).

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Радянська Донеччина» (Сталіно) — 19 липня 1947 року.