Андрій Іванович Гольшанський
| Андрій Іванович Гольшанський | |
|---|---|
| Народився | 1365 |
| Помер | 1410 |
| Рід | Гольшанські |
| Батько | Іван Ольгимонтович Гольшанський |
| Мати | Агрипина Смоленськаd |
| Брати, сестри | Уляна Іванівна Гольшанська, Семен Лютий і Михайло Іванович Гольшанський |
| У шлюбі з | Друцька Олександра Дмитрівна |
| Діти | Софія Гольшанська, Василина Андріївна Гольшанська і Марія Андріївна Гольшанська |
 | |
Андрій Іванович Гольшанський (ст.-укр. Андрѣй; пом. 1439) — князь В'язинський, князь Київський (1401—1410), син князя Київського Івана Ольгимонтовича з роду князів Гольшанських.
Біографія[ред. | ред. код]
Найбільш імовірно, що став володарем Київського князівства після свого батька Івана Ольгимонтовича.
Центром його володінь було с. В'язин біля Гольшан (В'язинське князівство було уділом Гольшанського князівства). У 1371 році був у складі посольства ВКЛ до московського князя Дмитрія Івановича[джерело?]. 18 січня 1401 року разом з батьком та братом Семеном брав участь в підписанні унії між Польщею та Литвою.[1] 1439 року, брав участь у війні, яку польський король Казимир IV оголосив Порті, згодом Трансільванії, а потім його військо розбило турків на біля річки Дунай.
|
У цих битвах знаходилося 43,700 малоросіян, під проводом воєвод: Київського Светольдовіча і Сіверського Олеговича. Першого можна вважати Гетьманом Венцеславом; бо в цей час, здається, був намісником Київським син Іоанна Алгімунтовіча Гольшанського Андрій. Полковники тодішні були Блудіч, Дулепа, Претич, Станай, Артазей. Король в нагороду за мужність, виявлену ними в битвах з мусульманами, роздав їм герби і аксельбанти.[2] | 
|
Після закінчення війни з турками, місце Андрія сина Іоанна Алгімунтовіча, зайняв в Києві Олелько Володимирович, звільнений тоді ж з темниці, куди був ув'язнений Великим Князем Литовським Сигізмундом.
Одружився з Олександрою — дочкою Дмитра, князя Друцького (померла в Глинянах[a], була похована в церкві Унівського монастиря[3][b]). Також мав дружину Марію з Новгорода, що була дочкою Кейстута. Діти:
- Василиса Андріївна — з 1422 року дружина князя Івана Більського
- Софія (1405—1461) з 1422 р. — четверта дружина польського короля Владислава ІІ Ягайла — засновника королівської династії Ягеллонів (мала двох синів — Владислава III і Казимира IV Ягеллончиків).
- Марія — дружина молдовського господаря Іллі І.
Зауваги[ред. | ред. код]
- ↑ формально неавторитетне джерело (Książęta Holszanscy i Dubrowiccy (01)) датує смерть 1426 роком; також дату 1426 вказано у VI. 5. АНДРІЙ ІВАНОВИЧ († до 1422) // Розділ четвертий. ЛИТОВСЬКІ ДИНАСТІЇ. ГЕДИМІНОВИЧІ. ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД
- ↑ однак Словник Географічний вказує 1416 рік
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Stefan M. Kuczyński. Holszański Iwan Olgimuntowic… h. Hippocentaurus (zm. 1401) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — Tom IX/4, zeszyt 43. — S. 587—588. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Г. Івакін. Історичний розвиток Києва XIII — середина XVI ст. [Архівовано 25 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Гольшанські (Дубровицькі) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Династії литовських князів [Архівовано 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]
| Попередник Іван Ольгимонтович |
.svg)
|
Князь Київський 1401-1410 |
|
Наступник Михайло Гольшанський |