Бобир Андрій Матвійович
| Бобир Андрій Матвійович | |
|---|---|
 Бобир Андрій Матвійович (фото 1970) | |
| Народився | 13 грудня 1915 |
| Помер | 18 травня 1994 (78 років) |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | музикант, музичний педагог |
| Alma mater | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Відомі учні | Мошик Микола Григорович і Павлусенко Андрій Трохимович |
| Заклад | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Нагороди |
 |
Андрі́й Матві́йович Боби́р (13 грудня 1915, Ничипорівка, тепер Київська область — 18 травня 1994, Київ) — співак-бандурист, диригент, педагог. Народний артист Української РСР (1986).
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчався в Київському музично-театральному технікумі яку закінчив в 1941. Закінчив Київську консерваторію по класу Григорія Верьовки та Г.Компанійця (1947), та аспірантуру (1951).
1946—1963 — художній керівник Ансамблю бандуристів Українського радіо, З 1965 — художній керівник і головний диригент Оркестру народних інструментів Українського радіо[1]. 1949—1979 — викладач Київської консерваторії, з 1992 — працівник Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України. Народний артист УРСР (1986).
Автор понад 500 обробок народних пісень і танців, п'єс для бандури.
Серед учнів А. Омельченко, В. І. Войт, Ю. Гамова, М. Гвоздь, В. Герасименко, Ю. Демчук, В. Кухта, В. Лобко, Н. Москвіна, Н. Павленко, А. Омельченко, В. Третякова, Анатолій Грицай, В. Кухта, В. Лобко та інші.
В репертуарі думи Маруся Богуславка, про втечу трьох братів з Азова, Про Леніна та інші. Зробив понад 500 обробок пісень і танців та п'єс для бандури.
Мелодія пісні «Реве та стогне Дніпр широкий», у виконанні Андрія Бобира, стала музичними позивними Українського радіо в Другу світову війну (радіо «Дніпро») й донині є позивними Першого каналу Українського радіо та Всесвітньої служби радіомовлення України).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Павлович, Храпко Віталій (31 січня 2007), Українська: (2)Оркестр народних інструментів Держтелерадіо УРСР (1965-1992), архів оригіналу за 4 лютого 2017, процитовано 7 лютого 2017
Оркестр_народних_інструментів_Держтелерадіо_УРСР_(1965-1992).jpg){kind=link}
Оркестр_народних_інструментів_Держтелерадіо_УРСР_(1965-1992).jpg){kind=link}
Література[ред. | ред. код]
- МакКой Тетяна «Бандуристе, орле сизий…» До 100-річчя від народження Андрія Бобиря — бандуриста, льотчика, диригента [Архівовано 7 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Олексієнко 3. Шлях митця // Мистецтво. — 1964. — № 1;
- Омельченко А. За традицією народних співців // Музика. — 1974. — № 1;
- Чорногуз Я. З пальців та струн… // Українська культура. — 1996. — № 2.
|
Це незавершена стаття про диригента або диригентку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |