Андрій Володимирович (князь логойський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Володимирович


 
Народження: 1390
Смерть: 1457
Династія: Гедиміновичі
Батько: Володимир Ольгердович

Андрій Володимирович (бл. 1390 — після 1457) — литовсько-руський князь з династії Гедиміновичів, син київського князя Володимира Ольгердовича, брат Олелька та Івана Володимировичів.

Біографія[ред. | ред. код]

Був молодшим сином Володимира Ольгердовича від пізнього шлюбу з невідомою дружиною. На відміну від братів не отримав у княжіння якогось значного уділу. Натомість був наділений численними маєтностями на території Білорусі та Литви, які отримав за правління великих князів Вітовта, Сигізмунда та Казимира. Займав високе становище у Великому князівстві Литовському, входив до великокняжої ради. До маєтностей Андрія Володимировича належали Логойськ, Гайна і Кам'янець у Мінському повіті; Славенськ в Ошмянському; Полонне і Лемниця у Вітебській землі та ін.

У 1422 році Андрій Володимирович разом з іншими князями підписував Мельнський мир з тевтонцями. Під час Громадянської війни у великому князівстві підтримував Сигізмунда Кейстутовича, незважаючи на те що його старший брат, Олелько виступав на стороні Свидригайла Ольгердовича. У 1435 Андрій брав участь в підписані мирного договору з поляками у Бересті. 1446 року в Києві склав заповіт на дружину та дітей, а також велів поховати його у Києво-Печерській лаврі. Помер близько 1457 року, десь в цей час помер і його єдиний син Гліб, а всі маєтності Андрія відійшли дружині та родичам, які пізніше неодноразово судились за спадщину князя.

Логойськ та Кам'янець після смерті Андрія відійшли до державних володінь та невдовзі були передані князям Чорторийським. Полонне та Лемниця перейшли до Андрійовго швагра, Сеньки Івановича Черейського. Решта маєтностей дістались Федорі Рогатинській, яка була дочкою Євдокії Андріївни, та дружиною Івана Семеновича Кобринського.

Сім'я та діти[ред. | ред. код]

Дружину Андрія Володимировича звали Марія, її походження невідоме, скоріш за все вона не належала до якихось княжих родів. Мали двох дітей:

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Насевіч В. Андрэй Уладзіміравіч / Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя імя П.Броўкі, 2005. — 684 с.: іл. ISBN 985-11-0314-4.