Лизлов Андрій Іванович
Андрі́й Іва́нович Лизло́в, (бл. 1655 р. — після 1696 р.) — російський історик та перекладач. Автор «Скіфської історії» (1692).
Біографія[ред. | ред. код]
Походив з родини дрібного служилого дворянства. Отримав добру освіту, знав польську, латинську і церковнослов'янську мови, був обізнаний з інженерною справою. Був наближеною особою до московського патріарха Іоакима (Савєлова), до князя В. Голіцина, певною мірою — й до російського царя Петра І.
Службу розпочав у Посольському приказі, з 1676 — стольник. Багато разів бував з дипломатичними дорученнями у Речі Посполитій. Учасник Кримських 1687 та 1689 та Азовських 1695—96 походів. Переклав російською фрагменти хронік М. Стрийковського, О. Гваньїні, у 1686 твір Ш. Старовольского «Двір цесаря турецького». Копіював твори князя А. Курбського.
Скіфська історія[ред. | ред. код]
У 1692 закінчив роботу над «Скіфською історією», в якій описав боротьбу східноєвропейських християнських монархій зі своїми кочовими ісламськими сусідами впродовж середніх віків та раннього Нового часу.
У «Скіфській історії» Лизлов використав широке коло джерел та історичних творів (літописи, хронографи, розрядні книги, варіанти «Казанської історії», українські історичні праці, польсько-литовські хроніки, твори латино-італійських та інших авторів). Однак ставився до використовуваних джерел недостатньо критично, тому переніс у власний твір чимало помилкових тверджень, наприклад про походження татар від скіфів та сарматів.
«Скіфська історія» вже в рукописі отримала широке розповсюдження в Росії, проте не була видана до 1776 року. Потім була двічі видана відомим видавцем М. І. Новіковим (у 1776 та 1787 роках). Видання книги було в дуже малих тиражах. Після впровадження катеринівської цензури «Скіфська історія» не видавалася, а сам М. І. Новіков був невдовзі заарештований Катериною ІІ. Третій вихід з друку цього значного твору стався у 1990 році у Москві накладом 5 тисяч примірників.
«Скіфська історія» залишалась популярною в російській історіографії до XIX ст., певною мірою її використовували й українські письменники, зокрема Феофан Прокопович.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Мицик Ю.А. Лизлов Андрій Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Лизлов, Андрій Іванович // Яворницький Д. Твори у 20 томах. Том 3. Книга 1: Джерела до історії запорозьких козаків / Ред. кол.: П. Сохань (гол. ред.), А. Бойко (заст. гол. ред.), В. Мільчев (відп. секр.), С. Абросимова, В. Брехуненко, Ю. Головко, О. Маврін, Ю. Мицик. / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. Грушевського. – Запоріжжя: ТАНДЕМ-У, 2008. — C. XXI. — 495 с. — (Історія, краєзнавство, археологія)
- Андрей Иванович Лызлов / Биографический указатель. Хронос. "Всемирная история в интернете" [Архівовано 10 серпня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Чистякова Е. В. «Скифская история» А. И. Лызлова и вопросы востоковедения // Очерки по истории русского востоковедения, сб. 6. — М., 1963.
Посилання[ред. | ред. код]
- Лызлов А. И. Скиѳская исторія. — С-Пб, 1776.(рос. дореф.)
- А.Лизлов, «Скіфська історія» у бібліотеці Я.Кротова (рос.)
- Московія і фальшування історії (рос.)
- Правда про брехливу історію (рос.)