Любка Андрій Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Андрій Любка)
Перейти до: навігація, пошук
Андрій Любка
Андрій Любка

Андрій Любка
При народженні Андрій Степанович Любка
Народження 3 грудня 1987(1987-12-03) (29 років)
  Латвійська РСР
Рига
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Alma mater Ужгородський національний університет (B.A., українська філологія)
Варшавський університет (М.A., балканські студії)
Мова творів українська
Рід діяльності поет, прозаїк, перекладач, есеїст
Роки активності: 2004 — донині
Напрямок сучасна поезія, проза
Жанр верлібр
Нагороди та премії
Дебют-2007, «Київські лаври» (2011)
Сайт: lyubka.net.ua
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Любка Андрій Степанович на Вікісховищі

Андрі́й Лю́бка (нар. 3 грудня 1987(19871203), Рига) — український романіст, поет, перекладач та есеїст.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Ризі (Латвія), де тоді навчалася його мама. Довгий час мешкав у місті Виноградові Закарпатської області. Закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.

З 2005 по 2009 навчався та закінчив Ужгородського національного університету та отримав ступінь бакалавра з української філології. З 2012 по 2014 навчався та закінчив Варшавський університет та отримав ступінь магістра з балканських студій.

Вірші та переклади Любки друкувалися у журналах «Київська Русь», «ШО», «Всесвіт», «Потяг-76», «Post-Поступ», альманахах «Джинсове покоління», «Карпатська саламандра», «Корзо», «Кур'єр Кривбасу» тощо.

Член НЛО (неформального літературного об'єднання) та «Асамблеї Митців «Ротонда».

Любка частий учасник багатьох українських і міжнародних культурних заходів у Берліні, Москві, Варшаві, Києві, Празі, Стамбулі, Кракові, Інсбруку, Ляйпціґу, Львові, Одесі, Харкові, Дармштадті та ін.

Проживає в Ужгороді.

Творчість[ред.ред. код]

Поетичні збірки[ред.ред. код]

Автор збірок поезій

  • Андрій Любка. «Вісім місяців шизофренії» (2007)
  • Андрій Любка. «ТЕРОРИЗМ» (2008)
  • Андрій Любка. «Сорок баксів плюс чайові». (Meridian Czernowitz, 2012)[1]
  • Андрій Любка. 2012 року разом із Dj Dimka Special-K видав альбом аудіовіршів «Перед вибухом поцілуємося».

Проза[ред.ред. код]

Публіцистика[ред.ред. код]

Переклади на українську[ред.ред. код]

Переклав із польської чотири збірки віршів видатного польського поета Богдана Задури, які у 2012 році вийшли у видавництві «Піраміда» книгою «Нічне життя» (вибрані поезії останніх років). Переклав з сербської роман Срджана Валяревича 'Комо'

Зйомки[ред.ред. код]

2013 року Андрій зіграв головну роль (поета-ловеласа) в романтичному кліпі пісні «До мило́ї» гурту «Rock-H (Рокаш)».[3]

Переклади та публікації за кордоном[ред.ред. код]

  • У травні 2013 року в польському видавництві «Biuro literackie» (Вроцлав) вийшла збірка оповідань автора у перекладах Богдана Задури — «Killer» [1]
  • 2012 року в австрійському видавництві «BAES» видано збірку віршів автора, перекладених німецькою мовою — «Notaufname».

Премії та стипендії[ред.ред. код]

  • Лауреат літературної премії «Дебют» (2007)
  • Лауреат літературної премії «Київські лаври» (2011)
  • Гість письменницької резиденції, стипендіат «Homines Urbani» Stowarzyszenie Willa Decjusza в Кракові, Польща (2009).
  • Гість письменницької резиденції, стипендіат Ventspilshouse, Латвія (Вентспілс, 2010).
  • Стипендіат програми міністра культури Польщі «Gaude Polonia», Варшава, Польща (2010 та 2012).
  • Гість письменницької резиденції, стипендіат Internationales Haus der Autorinnen und Autoren Graz (Ґрац, Австрія, 2012).
  • Один із кураторів Міжнародного літературного фестивалю «Київські лаври — 2009».
  • Один із кураторів Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz.
  • Один із кураторів Міжнародного літературного фестивалю «Київські лаври — 2013».

Суспільно-політична діяльність[ред.ред. код]

Ярослав Мінкін та Андрій Любка у Гуляйполі, 2009

Колумніст видань ART Ukraine, Радіо Свобода, Контракти, Збруч[4].

Гостьовий редактор спеціального числа польського журналу «Tygiel Kultury», присвяченого сучасній українській культурі (Лодзь, 2010).

Один із організаторів акцій в Ужгороді на підтримку Віктора Ющенка під час Помаранчевої революції. На президентських виборах у Білорусі в 2006 році юнак був спостерігачем на виборах та одним із групи радників кандидата в Президенти Аляксандра Мілінкевіча, брав участь у акціях протесту. Просидів 15 діб у білоруській в'язниці та був висланий з країни.[5]

У 2006–2008 роках очолював студентський парламент Ужгородського національного університету.

У лютому 2012 року читачі порталу Мукачево.нет під час відкритого голосування обрали Андрія Любку «Найзавиднішим женихом Закарпаття». [2]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]