Ольховський Андрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Андрій Ольховський)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольховський Андрій Васильович
Основна інформація
Дата народження 28 серпня 1899(1899-08-28)
Дата смерті 15 лютого 1969(1969-02-15) (69 років)
Професії композитор

Ольховський Андрій Васильович — (псевдонім — Євген Оленський) (28.08.1899, с. Гути, побл. Харкова — 15.02.1969, Вашингтон, С111А) — музикознавець, композитор, педагог (США). Закінчив Харківський інститут лісогосподарства (1925), Харківську консерваторію по кл. композиції C. Богатирьова (1926), аспірантуру Ленінградського інституту історії мистецтв (наук. керівник Б. Асаф'єв. 1929). Канд. мистецтвознавства (1929). Був редактором часопису «Музика» (1929—1934). Викладач, доцент, в.о. професора Харківської консерваторії (1929—1934); професор (1935), завідувач кафедри української музики Київської консерваторії (1935—1941), директор музично-балетної школи (1942—1943), 1945-47 — директор музичної школи в таборах у Німеччині, у 1947-49 рр. працював у Мюнхені, в Укр. вільному університеті, з 1949-го мешкав у США.

Творчість[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка Андрію Ольховському на будинку по вул. Софійській, 16 (Київ)
  • вок.-симф. — ораторія «Сад Гетсиманський» (1956);
  • 4 симфонії:
    • № 1 (1940),
    • № 2 — за мотивами 1.Франка (1948—1949),
    • № 3 (з хором) — «Miserere Domine» (1952—1954),
    • № 4 (1953—1954),
  • Симфоніета (1957),
  • Симфоніета фа-дієз (1960—1962),
  • Симфонія соль-дієз;
  • Симфонія-триптих (1964);
  • хори;
  • цикл пісень на сл. Лесі Українки;
  • музика до драм. поеми «Оргія» Лесі Українки (1947).

Музикознавчі праці:

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]