Андрієвський Вадим Олексійович

Вадим Олексійович Андрієвський
Загальна інформація
Громадянство	Російська імперія  СРСР  Україна
Народження	26 грудня 1912(1912-12-26) Брест-Литовськ, Брестський повіт, Гродненська губернія, Російська імперія
Смерть	12 січня 1994(1994-01-12) (81 рік) Львів, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар
Alma mater	Російський державний університет фізичної культури, спорту, молоді та туризму
Спорт
Країна	СРСР Україна
Вид спорту	фехтування
Дисципліна	шабля
Спортивне звання	Заслужений майстер спорту СРСР
Тренери	Петро Антонович Заковорот
Завершення виступів	1952
Участь і здобутки
Національні змагання	чемпіон СРСР 1948 р.
Тренує	Збірна України з фехтування
Нагороди

Вадим Олексійович Андрієвський (нар. 26 грудня 1912(19121226), Брест-Литовськ — 12 січня 1994, Львів) — радянський фехтувальник, чемпіон СРСР 1948 р. з фехтування на шаблях, заслужений майстер спорту СРСР, український тренер, творець львівської школи фехтування, Заслужений тренер СРСР (1957), ректор Львівського державного університету фізичної культури з 1967 по 1974 р., професор (1981).

Біографія

Вадим Олексійович Андрієвський народився 26 грудня 1912 року у м. Брест-Литовськ. Дитячі та юнацькі роки провів у Харкові. 1930 р. закінчив курси інструкторів фізкультури. Перші уроки фехтування брав у славетного майстра Петра Заковорота, фіналіста Олімпійських ігор 1900 р. у Парижі.

1936 р. закінчив Московський інститут фізичної культури, працював викладачем, а згодом завідувачем кафедри фехтування і рукопашного бою Харківського інституту фізичної культури.

У роки другої світової війни пішов на фронт добровольцем. Командував окремим лижним батальйоном, який вів бої під Старою Русою. Після тяжкого поранення продовжував службу в Наркоматі оборони, а пізніше очолював кафедру фехтування і рукопашного бою військового факультету Московського інституту фізкультури.

З 1946 року працював у Львівському інституті фізичної культури завідувачем кафедри, ректором, професором.

Помер 12 січня 1994 року у Львові, похований на 80 полі Личаківського цвинтаря.

Спортивні досягнення

До 1952 року діючий спортсмен, неодноразовий призер СРСР. 1948 року, не зважаючи на інвалідність, став чемпіоном СРСР з фехтування на шаблях.

Тренерська кар'єра

Більше 20-ти років Вадим Олексійович був головним тренером збірної команди України, підготував понад 50 майстрів спорту. Серед них призери та чемпіони світу і Олімпійських ігор, відомі тренери. Одному з перших йому у 1957 році було присвоєно звання «Заслужений тренер СРСР». Серед вихованців Андрієвського: Ю. Перженцев, Є. Рюмін, В. Станкович, Є. Череповський, К. Ядловський, Ф. Кота, В. Колесников.

Педагогічна робота

Вадим Андрієвський зробив вагомий внесок і у розвиток науково-методичних основ фехтування. Його кандидатська дисертація лягла в основу вітчизняної методики навчання і тренування фехтувальників. Він є автором багатьох наукових праць, підручників, навчальних посібників.

Нагороди

• Орден Червоного Прапора (1944)
• Медаль «За оборону Москви» (1945)
• Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• Орден «Знак Пошани» (1961)
• Орден Трудового Червоного Прапора (1971)
• Медаль «За трудову відзнаку» (1975)

Вшанування пам'яті

1994 року у Львові започатковано міжнародний турнір пам'яті В. О. Андрієвського.

Джерела

• Вадим Олексійович Андрієвський на сайті Львівського державного університету фізичної культури (укр.)^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Ірина Свістельник. Біобібліографічний покажчик наукових праць ректорів Львівського державного університету фізичної культури^{[недоступне посилання]}(укр.)^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Березень 2010 «Олімпійська Арена»^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Фехтування. Коротка спортивна енциклопедія.(рос.)

Посилання

• Інтерв'ю з Вадимом Андрієвським. 1991 р. (рос.)
• Династия золотого клинка (Про В. О. Андрієвського розповідає його учень Клавдій Ядловський) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)