Геннадій (Андрієвський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Андрієвський Григорій)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геннадій
Помер 1758
Діяльність священник
Alma mater Києво-Могилянська академія (1659—1817)
Посада єпископ
Конфесія православ'я

Єпископ Геннадій (в миру Григорій Андрієвський; р. н. невід., Миргород28 квітня 1758, Новгород-Сіверський) — перекладач, поет, ректор Псковської слов'яно-латинської школи, єпископ Костромський і Галицький.

Життєпис[ред. | ред. код]

З 1727 року навчався у КМА, почавши з класу синтаксими. У написі під його портретом, який зберігався в Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастирі, зазначалося, що Андрієвський «в греческом, немецком и латинском языках искусен, философію и богословіе в Киеве в 1736 окончил». Як знавець іноземних мов рекомендований на запит російського посольства до Речі Посполитої. Певний час працював у російського посла М. I. Неплюєва. 1 січня 1737 року на прохання архієпископа Псковського, Ізборського і Нарвського В. Ліницького відпущений до Пскова, де прийняв чернечий постриг. 1737 року став першим ректором Псковської слов'яно-латинської школи та ігуменом Псковського Великопустинного монастиря. Викладав філософію. 1746 року призначений архімандритом Псковського Печерського монастиря. 16 квітня 1753 року висвячений на єпископа Костромського і Галицького. Керував єпархією і, як пише сучасник, «…как прилично пастырю духовному, в нарочитые дни труждалея довольно, питая словесных овец глаголом Божиим и притомне малое тщание имел о наружном благолепии церковном; много сочинил изрядных поучений и слов, из коих некоторый и напечатаны». 1 серпня 1757 року був усунутий від управління єпархією і відправлений до Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря, куди упродовж багатьох років прагнув повернутися. Тут помер і похований.

Григорій Андрієвський — автор акровіршів, вміщених у збірнику релігійних пісень «Богогласник», який неодноразово видавався (1791, 1805, 1825, 1834 — у Почаївській лаврі, 1850 — у Львові; 1900 — у Санкт-Петербурзі).

Література[ред. | ред. код]

  • Аскоченский В. И, Киев с… Академиею, ч. 2. К., 1856;
  • Харлампович К. В. Малороссийское влияние.., т. 1. Казань, 1914.