Андрієнко-Нечитайло Михайло Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрієнко-Нечитайло Михайло Федорович
Андрієнко-Нечитайло Михайло Федорович.jpeg
Народився 29 грудня 1894(1894-12-29)[1][2][3]
Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 12 квітня 1982(1982-04-12)[1][2] (87 років)
Париж, Іль-де-Франс[1]
Країна Flag of France (lighter variant).svg Франція
Діяльність художник
Alma mater Перша херсонська чоловіча гімназія
Знання мов російська[4]

Мішель Андрієнко-Нечитайло (повне ім'я Михайло Федорович Андрієнко-Нечитайло, (* 29 грудня 1894(18941229), Херсонщина (в інших джерелах — Одеса) — † 12 листопада 1982, Париж) — український живописець і театральний художник, який працював у Франції.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався в Петербурзькому університеті, школі Товариства заохочення мистецтв (Петербург).

Перший успіх майбутній живописець мав на виставці «Діячів мистецтва» у 1914 році. 1918 року М. Андрієнко повертається в Україну, живе у Києві, Херсоні, Одесі… В 1918-19 роках — художник Камерного театру К. Миклашевського в Одесі. Політична ситуація в країні вимусила митця думати про еміграцію, й 1920 року він переходить румунський кордон.

У цей складний період свого життя М. Андрієнко напружено працює: в Бухаресті, чекаючи на візу до Чехословаччини, він виконав декорації для балету Королівської опери «Мільйони Арлекіна». Робота була наскільки талановитою, що художник одержав запрошення працювати в румунській столиці, але він не дав на це згоди.

У Празі живописець теж мав успіхи насамперед як декоратор. З чеської столиці М. Андрієнко мандрує до Італії, Австрії, Німеччини. Його декорації стали відомими у Відні, Лондоні, Нью-Йорку.

Врешті 1923 року художник переїздить до омріяного Парижу, де прожив майже 60 років.

М. Андрієнко — представник сучасного мистецтва. Він пройшов різні періоди своєї творчості, віддавши належне різним -ізмам. Його твори зберігаються в музеях Парижа (музей Бобур), Лондона, Відня, Нью-Йорка.

Митець виявив свій талант також як письменник, його оповідання та новели фахівці сприймають як зразки високохудожньої прози.

Кубізм, конструктивізм, сюрреалізм, абстракціонізм — ці авангардні мистецькі напрями не сховали за собою українського змісту творчості М. Андрієнка.

Твори[ред. | ред. код]

  • у кубо-конструктивістській манері (Конструкція)
  • сюрреалістичні (Ярмарковий намет)
  • у поєднанні стилів (Сценічний простір)
  • оформлення вистав (Електра Г. фон Гофманнсталя, Жар-птиця І. Стравінського)
  • мистецтвознавчі статті.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]