Андріївка (Балаклійський район)
| смт Андріївка | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Харківська область | ||
| Район/міськрада | Балаклійський район | ||
| Рада | Андріївська селищна рада
| ||
| Код КОАТУУ: | 6320255300 | ||
| Основні дані | |||
| Перша згадка | 1627 | ||
| Статус | з 1938 року | ||
| Площа | 16 км² | ||
| Населення | ▬ 8845 (01.01.2017)[1] | ||
| Густота | 611,96 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 64220 | ||
| Телефонний код | +380 5749 | ||
| Географічні координати | 49°32′05″ пн. ш. 36°37′17″ сх. д. / 49.53472° пн. ш. 36.62139° сх. д.Координати: 49°32′05″ пн. ш. 36°37′17″ сх. д. / 49.53472° пн. ш. 36.62139° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 95 м | ||
| Водойма | р. Сіверський Донець | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Шебелинка | ||
| До станції: | 3 км | ||
| До райцентру: | |||
| - залізницею: | 20 км | ||
| - автошляхами: | 20 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - залізницею: | 65 км | ||
| - автошляхами: | 70 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 64220, Харківська обл., Балаклійський р-н, смт Андріївка, вул. Центральна, 6, тел. 4-13-49, ф. 41-1-93 | ||
| Голова селищної ради | Бабаков Євген Олексійович | ||
| Карта | |||
  Андріївка | |||
 Андріївка  Андріївка | |||
|
| |||
.JPG)
Андріївка (в XIX столітті — Новоборисоглєбськ) — селище міського типу в Україні, Балаклійському районі Харківської області. Розташоване над річкою Сіверський Донець. Населення — 9 705 осіб.
Зміст
Географічне розташування[ред. | ред. код]
.JPG)
Селище міського типу Андріївка знаходиться на лівому березі річки Сіверський Донець, вище за течією на відстані 2 км розташоване озеро Лиман, на протилежному березі — смт Донець.
Через селище проходить автомобільна дорога Р78. Поруч проходить залізниця, лінія «Харків — Лиман», станція Шебелинка та зупинний пункт Андріївка. До селища примикають великі лісові масиви (дуб, сосна).
Історичні відомості[ред. | ред. код]
Територія селища була заселена ще в V—IV тисячолітті до н. е. Про це свідчать залишки трьох поселень епохи неоліту.
Засноване у 1663 році. В козацькі часи належала до Балаклійського полку, а після його ліквідації у 1676 році — Харківському. 1679 року селище стало частиною Ізюмської оборонної лінії. Від 1685 року Андріївська сотня була підпорядкована Ізюмському полкові, у складі якого перебувала до припинення його існування в 1765 році.
За даними на 1864 рік у казеному селі, центрі Андріївської волості Зміївського повіту, мешкало 5159 осіб (2842 чоловічої статі та 2317 — жіночої), налічувалось 978 дворових господарств, існували 2 православні церкви та станова квартира, відбувалость 5 ярмарків на рік[2].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 11 663 осіб[3].
Опис села в дореволюційний (1917 року) час є в книзі Петра Шелеста[4].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 197 людей[5].
У листопаді 2017 року в Андріївці відбувся спалах епідемії на гепатит A, внаслідок чого захворіли 29 осіб. Причиною спалаху хвороби стало утримання у селищі джерел водопостачання неналежному стані, а також недостатнє забезпечення населення людей якісною питною водою[6].
Символіка[ред. | ред. код]
Герб селища відомий з печатки 1765 року і має козацьке походження. У щиті квітка що проростає із землі над якою півмісяць рогами догори.
Див. також[ред. | ред. код]
Відомі особи[ред. | ред. код]
- Перцев Іван Матвійович — доктор фармацевтичних наук, співрозробник мазей «Левомеколь» і «Левосин»,
- Шевченко Борис Демидович (1904–1944) — полковник, Герой Радянського Союзу, народився в селі Андріївка.
- У селі народився та зростав Петро Шелест (*1908 — †1996) — партійний і державний діяч УРСР та СРСР. Перший секретар ЦК КП України (1963—1972).
Галерея[ред. | ред. код]
Андріївська лікарня
Андріївський будинок дитячої та юнацької творчості
Андріївький Будинок культури
Храм Різдва Пресвятої Богородиці
Меморіальна дошка ліквідаторам та потерпілим від аварії на Чернобильській АЕС
Пам'ятник Шевченку
Пам'ятник Невідомому солдату
.JPG)
.JPG)
.JPG)
Джерела[ред. | ред. код]
- Клочан Д. Ф. Андріївка / Д. Ф. Клочан // Історія міст і сіл Української РСР : В 26 томах / Гол. ред. П. Т. Тронько. – К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1967. – Т. 21 : Харківська область. – С. 161–173.
- Погода в селі Андріївка
- ВРУ
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1574)
- ↑ рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
- ↑ «Справжній суд історії ще попереду», сторінки 28-37.
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 159—164
- ↑ На Харківщині 29 людей захворіли на гепатит через неякісну воду // Hromadske.ua. 23.11.2017.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||
| ||||||||
