Андріївка (Балаклійський район)
| смт Андріївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Харківська область |
| Район/міськрада | Балаклійський район |
| Рада | Андріївська селищна рада
|
| Код КОАТУУ: | 6320255300 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1627 |
| Статус | з 1938 року |
| Площа | 16 км² |
| Населення | ▬ 8845 (01.01.2017)[1] |
| Густота | 611,96 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64220 |
| Телефонний код | +380 5749 |
| Географічні координати | 49°32′05″ пн. ш. 36°37′17″ сх. д. / 49.53472° пн. ш. 36.62139° сх. д.Координати: 49°32′05″ пн. ш. 36°37′17″ сх. д. / 49.53472° пн. ш. 36.62139° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 95 м |
| Водойма | р. Сіверський Донець |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Шебелинка |
| До станції: | 3 км |
| До райцентру: | |
| - залізницею: | 20 км |
| - автошляхами: | 20 км |
| До обл. центру: | |
| - залізницею: | 65 км |
| - автошляхами: | 70 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 64220, Харківська обл., Балаклійський р-н, смт Андріївка, вул. Центральна, 6, тел. 4-13-49, ф. 41-1-93 |
| Голова селищної ради | Бабаков Євген Олексійович |
| Карта | |
 Андріївка
|
|
Андріївка
Андріївка
|
|
|
|
|
.JPG)
Андріївка (в XIX столітті — Новоборисоглєбськ) — селище міського типу в Україні, Балаклійському районі Харківської області. Розташоване над річкою Сіверський Донець. Населення — 9 705 осіб.
Зміст
Географічне розташування[ред. • ред. код]
.JPG)
Селище міського типу Андріївка знаходиться на лівому березі річки Сіверський Донець, вище за течією на відстані 2 км розташоване озеро Лиман, на протилежному березі — смт Донець.
Через селище проходить автомобільна дорога Т 2105. Поруч проходить залізниця, лінія «Харків — Лиман», станція Шебелинка та зупинний пункт Андріївка. До селища примикають великі лісові масиви (дуб, сосна).
Історичні відомості[ред. • ред. код]
Територія селища була заселена ще в V—IV тисячолітті до н. е. Про це свідчать залишки трьох поселень епохи неоліту.
Засноване у 1663 році. В козацькі часи належала до Балаклійського полку, а після його ліквідації у 1676 році — Харківському. Від 1685 року Андріївська сотня була підпорядкована Ізюмському полкові, у складі якого перебувала до припинення його існування в 1765 році.
За даними на 1864 рік у казеному селі, центрі Андріївської волості Зміївського повіту, мешкало 5159 осіб (2842 чоловічої статі та 2317 — жіночої), налічувалось 978 дворових господарств, існували 2 православні церкви та станова квартира, відбувалость 5 ярмарків на рік[2].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 11 663 осіб[3].
Опис села в дореволюційний (1917 року) час є в книзі Петра Шелеста[4].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 197 людей[5].
У листопаді 2017 року в Андріївці відбувся спалах епідемії на гепатит A, внаслідок чого захворіли 29 осіб. Причиною спалаху хвороби стало утримання у селищі джерел водопостачання неналежному стані, а також недостатнє забезпечення населення людей якісною питною водою[6].
Див. також[ред. • ред. код]
Відомі особи[ред. • ред. код]
- Перцев Іван Матвійович — доктор фармацевтичних наук, співрозробник мазей «Левомеколь» і «Левосин»,
- Шевченко Борис Демидович (1904–1944) — полковник, Герой Радянського Союзу, народився в селі Андріївка.
- У селі народився та зростав Петро Шелест (*1908 — †1996) — партійний і державний діяч УРСР та СРСР. Перший секретар ЦК КП України (1963—1972).
Галерея[ред. • ред. код]
-
Андріївська лікарня
-
Андріївський будинок дитячої та юнацької творчості
-
ЖД станція Шебелинка
-
Андріївький Будинок культури
-
Храм Різдва Пресвятої Богородиці
-
Меморіальна дошка ліквідаторам та потерпілим від аварії на Чернобильській АЕС
-
Пам'ятник Шевченку
-
Пам'ятник Невідомому солдату
.JPG)
.JPG)
.JPG)
Джерела[ред. • ред. код]
- Клочан Д. Ф. Андріївка / Д. Ф. Клочан // Історія міст і сіл Української РСР : В 26 томах / Гол. ред. П. Т. Тронько. – К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1967. – Т. 21 : Харківська область. – С. 161–173.
- Погода в селі Андріївка
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1574)
- ↑ рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
- ↑ «Справжній суд історії ще попереду», сторінки 28-37.
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 159—164
- ↑ На Харківщині 29 людей захворіли на гепатит через неякісну воду // Hromadske.ua. 23.11.2017.
 |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
||||||||||||||
|
||||||||
