Андріївка (Ярмолинецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Матеріал опублікував МАКОГОНЧУК СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ,який народився в с.АндріЇвка,в 1953р.

село Андріївка
Andriivka yarm gerb.png Andriivka yarm prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Ярмолинецький
Рада/громада Тарасівська сільська рада
Код КОАТУУ 6825888603
Основні дані
Засноване 15 століття
Населення 20
Площа км²
Густота населення 20 осіб/км²
Поштовий індекс 32102
Телефонний код +380 3853
Географічні дані
Географічні координати 49°02′54″ пн. ш. 26°58′54″ сх. д. / 49.04833° пн. ш. 26.98167° сх. д. / 49.04833; 26.98167Координати: 49°02′54″ пн. ш. 26°58′54″ сх. д. / 49.04833° пн. ш. 26.98167° сх. д. / 49.04833; 26.98167
Середня висота
над рівнем моря
256 м
Місцева влада
Адреса ради 32162, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с.Тарасівка , тел. 2-92-87
Карта
Андріївка. Карта розташування: Україна
Андріївка
Андріївка
Андріївка. Карта розташування: Хмельницька область
Андріївка
Андріївка
Мапа

Андріївка у Вікісховищі?

Володимир Петрович Баранов був моЇм хрещеним батьком,я цим горжусь.










Володимир Петрович Баранов (5 жовтня 1919, Стріхівці — 24 січня 1980) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир роти протитанкових рушниць 111-го стрілецького полку 55-ї стрілецької дивізії 61-ї армії Центрального фронту, лейтенант.


Народився 5 жовтня 1919 року в селі Стріхівці (нині Ярмолинецького району Хмельницької області України) в селянській родині. Українець. Після закінчення початкової школи, працював у колгоспі.

У Червоній Армії з 1940 року. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. У 1942 році став офіцером, закінчивши курси молодших лейтенантів. Воював проти гітлерівців на Центральному, 1-му і 2-му Українських, 3-му Білоруському і інших фронтах.

Відзначився при форсуванні річки Дніпро на південь від селища міського типу Лоєва Лоєвського району Гомельської області Білорусі.

16 вересня 1943 року лейтенант Баранов з ввіреною йому ротою бронебійників успішно форсував річку Десна на північ від селища міського типу Короп Чернігівської області України.

Рота під командуванням Баранова вогнем забезпечувала переправу, а 21 вересня 1943 року з боєм увірвалася в місто Щорс Чернігівської області, запобігши вибух депо, а потім з ходу форсувала річку Снов.

2 жовтня 1943 року рота бронебійників лейтенанта Баранова першою переправилася на острів біля правого берега Дніпра в районі селища міського типу Радуль Ріпкинського району Чернігівської області України, і, вибивши ворога з його позицій, сприяла переправі підрозділів 111-го стрілецького полку.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» лейтенантові Баранову Володимиру Петровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4547).

З 1945 року старший лейтенант Баранов В. П. — в запасі. Член КПРС з 1954 року. Жив у рідному селі, де до 1970 року працював у колгоспі. Потім жив у селі Андріївка Ярмолинецького району Хмельницької області України. Помер 24 січня 1980 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями. Орденарцем у Баранова Володимира Петровича Був його найкращий друг Макогончук Сергій Миколайович прзвисько по сільському Сірафім(народився в 1915 р, в с. Андріївка працював в місцевому колгоспі на різних посадах був лісником, в 1939 був прзваний в Радянську Армію, пройшов всю війну, був поранений мав нагороди, помер в 1966р в сАндріївка.Андрі́ївкасело в Україні, в Ярмолинецькому районі Хмельницької області. Населення становить 92 осіб. Орган місцевого самоврядування — Тарасівська сільська рада.


З розповідей Макогончука С.С. можна дізнатися про історію місцевої каплички:

В селі Андріївка є побудована капличка 1906 року на честь святої Анни. Історія її починається з того, що в одного багатого хазяїна була дочка Анна, яку він дуже любив. Одного разу вона пасла корову під лісом, була дуже тепла пора і дівчина пролягла на камінь, де заснула, а незабаром до неї виповзла змія і вкусила її. За життя дівчини боролися три дні, але її не змогли врятувати. Батько був у дуже великій скорботі і вирішив збудувати капличку на честь своєї доньки Анни. З гіпсу зробили її образ, який ще досі зберігається в капличці Андріївки. Саму ж капличку місцеві вандали намагалися зруйнувати аж три рази, але щоразу їм на перешкоді ставала невидима сила, це можуть підтвердити місцеві жителі. Кожний рік на Гіллі батюшка святить воду біля цієї каплички, бо дуже там хороша вода джерельна. Якщо ця історія зацікавить когось я готовий продовжити її. Одного разу вже про це писалося в газеті, я вважаю, що ця історія має мати продовження...

Також пан Макогончук С.С. розповідав про ще деякі подробиці села:

В Андріївці є захоронення козаків на окраїні села біля цвинтаря на полі. В цьому селі є ще дуже лікувальна вода, а якщо когось це зацікавить, я можу показати це місце. Тиск води величезний, вода била метрів на 40 вверх цілий місяць. Потім її забутували. Сьогодні в цьому селі залишилось 20 чоловік — село вмирає. Немає навіть магазину, де можна придбати товари першої необхідності (хліб, молоко, сірники, мило тощо), але є дуже родючі землі, залишилися в цілісності хозбудівлі — це корівник, вівчарня, телятник, кузня, крамниця і деякі знаряддя праці. Є водонапірна башта, яка працює і по сьогодні. Можливо знайдуться прекрасні в Україні господарі і не дадуть вмерти українському мальовничому селу. Колись в цьому селі було два млина та ставок, де водилась прекрасна і смачна риба. Є річка, що називається Ушка, в якій теж водилась риба. Хоча, можливо, є і зараз місцями. Є пісок, глина, камінь будівельний, ліс.

Символіка[ред. | ред. код]

Герб та прапор затверджені 6 березня 2018р. рiшенням №6 XVII сесії сільської ради VI скликання. Автор - П.Б.Войталюк.

Щит поділений косим золотим хрестом. В першому червоному полі золотий розширений хрест, в другому і третьому зелених – золоті дуби, в четвертому зеленому з срібної хвилястої бази б`є джерело. Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "АНДРІЇВКА".

Косий (андріївський) хрест – символ назви, розширений хрест – символ козацтва, дуби – символ густих лісів, джерело – символ великої кількості навколишніх джерел.

Відомі уродженці села[ред. | ред. код]

Баранов Володимир Петровичгерой Радянського Союзу, який удостоївся цього звання за форсування Дніпра.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]