Андріївка (село, Волноваський район)
| село Андріївка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Волноваський район |
| Громада | Великоновосілківська селищна громада |
| Облікова картка | Андріївка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1660 |
| Населення | ▼ 1229 (01.01.2014) |
| Площа | 0.5877 км² |
| Густота населення | 2091 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 85540 |
| Телефонний код | +380 6243 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°01′21″ пн. ш. 37°03′25″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
123 м |
| Водойми | річки: Вовча, Орлова |
| Відстань до обласного центру |
66,9 км |
| Відстань до районного центру |
29,7 км |
| Найближча залізнична станція | Роя |
| Відстань до залізничної станції |
22,4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 85500, Донецька обл., Волноваський р-н, смт Велика Новосілка, вул. Пушкіна, 32 |
| Сільський голова | Кравченко Ганна Анатоліївна |
| Карта | |
  Андріївка | |
 Андріївка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Андрі́ївка — село Великоновосілківської селищної громада Волноваського району Донецької області в Україні.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Село розташоване на правому березі р. Вовча. Відстань до райцентру становить близько 29 км і проходить переважно автошляхом Т 0518.
Землі села межують із територією с. Ясенове Покровського району Донецької області. Селом тече річка Орлова.
Історія[ред. | ред. код]
.jpg)
Андріївку засновано у 1660 році на місці зимівника козацького старшини Андрія Сологуба.
У 1680 році тут в очеретах річки Вовча ховалися частина запорізької берегової варти.
У 1757—1768 роках у запорожців в селі була каплиця з іконою Покрови Божої Матері, а для богослужінь в каплиці утримували ієромонаха Самарського монастиря.[1]
За даними на 1859 рік у казенному селі Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 2616 осіб (1336 чоловічої статі та 1280 — жіночої), налічувалось 397 дворових господарств, існувала православна церква, відбувались 2 ярмарки на рік[2].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Андріївської волості, мешкало 3250 осіб, налічувалось 575 дворових господарств, існували молитовний будинок, школа й 6 лавок, склад спирту, відбувались 2 ярмарки на рік[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5277 осіб (2622 чоловічої статі та 2655 — жіночої), з яких 5015 — православної віри[4].
У 1908 році в селі мешкало 7010 осіб (3505 чоловічої статі та 3505 — жіночої), налічувалось 925 дворових господарств[5].
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 1652 особи, з них 93,7 % зазначили рідною мову українську, 5,57 % — російську та 0,48 % — вірменську мову[6].
Галерея[ред. | ред. код]
_1.jpg)
_2.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880. стр. 730
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1005) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 18-1)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 травня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||||
.png)