Андієв Сослан Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андієв Сослан Петрович
Загальна інформація
Громадянство  СРСР
 Російська Федерація
Народження 21 квітня 1952(1952-04-21)
Владикавказ, РРФСР, СРСР
Смерть 22 листопада 2018(2018-11-22)[1] (66 років)
Москва, Російська Федерація
Зріст 198 см
Вага 108 кг
Alma mater Горський державний аграрний університетd
Спорт
Країна  СРСР
Вид спорту боротьба
Команда Динамо (спортивне товариство)
Тренери Aslanbek Zakharovich Dzgoevd, Gennadij Petrovich Andievd і Sergej Petrovich Andievd
Участь і здобутки
CMNS: Андієв Сослан Петрович у Вікісховищі

Сослан Петрович Андієв (ос. Андиаты Петры фырт Сослан; нар. 21 квітня 1952, Дзауджикау — пом. 22 листопада 2018, Москва) — радянський борець вільного стилю, тренер; олімпійський чемпіон з 1976 року. Виступав за спортивне товариство «Динамо» міста Орджонікідзе. Майор внутрішньої служби[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 квітня 1952 року в місті Дзауджикау (тепер Владикавказ, Північна Осетія, Росія). 1974 року закінчив економічний факультет Горського сільськогосподарського інституту. Кандидат сільськогосподарських наук[2]. Член КПРС з 1976 року.

У 1985 році на кіностудії Казахфільм знявся у художньому фільмі «Знай наших!» в ролі Рауля ле Буше.

Як тренер підготував бронзового призера Олімпійських ігор 1988 року Володимира Тогузова[2].

Впродовж 19901998 років обіймав посаду віце-президента Олімпійського комітету Росії, був членом виконавчого комітету Олімпійського комітету Росії. Одночасно впродовж 19892007 років — голова комітету з фізичної культури і спорту Північно-Осетинської АРСР, потім Республіки Північна Осетія-Аланія[2].

Помер в Москві 22 листопада 2018 року. Похований в Північній Осетії в селі Гізелі.

Спортивні досягнення[ред. | ред. код]

  • Дворазовий олімпійський чемпіон (1976, 1980);
  • Чотириразовий чемпіон світу (1973, 1975, 1977, 1978);
  • Срібний призер чемпіонату світу (1974);
  • Переможець Кубка світу (1973, 1976, 1981);
  • Чемпіон Європи (1974, 1975, 1982);
  • Переможець Спартакіади народів СРСР (1975);
  • Чемпіон СРСР (1973—1978, 1980);
  • Переможець абсолютної першості СРСР з вільної боротьби (1976).

Відзнаки[ред. | ред. код]

нагороди
  • Орден Дружби народів (10 вересня 1976; за високі спортивні досягнення на змаганнях XXI літніх Олімпійських ігор);
  • Орден Трудового Червоного Прапора (24 вересня 1980; за високі спортивні досягнення та успіхи в розвитку фізичної культури і спорту);
  • Орден Дружби (22 січня 1997; за заслуги перед державою, вагомий внесок у зміцнення дружби і співпраці між народами, багаторічну плідну діяльність у галузі культури і мистецтва, високі досягнення в розвитку фізичної культури і спорту)[3];
  • Орден Пошани (16 жовтня 2002; за заслуги в розвитку фізичної культури і спорту, багаторічну сумлінну працю);
  • Золотий орден Міжнародної федерації спортивної боротьби (FILA);
  • Медаль «У Славу Осетії»
  • Почесна грамота Президії Верховної Ради РРФСР (26 квітня 1993; за довголітню плідну роботу, великі особисті заслуги в розвитку фізичної культури і спорту в Російській Федерації та в зв'язку з 70-річчям від дня утворення першого в Росії фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»);
почесні звання СРСР

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]