Аневризма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аневризма
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 I72
DiseasesDB 15088
MedlinePlus 001122
MeSH D000783

Аневри́зма (грец. ανευρυσμα — розширення) — симптом, що включає більш-менш обмежене розширення просвіту артерії, яке має різне походження.

Види й етіологія[ред. | ред. код]

Аневризма поділяються на справжні і несправжні.

  • Справжні аневризми, найчастіше спричинює сифіліс або атеросклероз, утворюються всіма шарами зміненої судинної стінки.

До справжніх аневризм належить аневризма серця, яка являє собою обмежене випинання його стінки.

  • Несправжні (травматичні) аневризми виникають внаслідок ушкодження судинної стінки, найчастіше при вогнепальному пораненні. При цьому біля артерії утворюється зв'язаний з її просвітом крововилив, обмежений навколишніми тканинами. Останні формують стінку аневризми.

Лікування[ред. | ред. код]

Розвиток судинної хірургії в СРСР зумовив значні досягнення в лікуванні аневризми. Видатну роль у цій справі відіграли праці рад. українських хірургів Я. І. Пивовонського та О. П. Кримова.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]