Анексія Криму Російською імперією

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Анексія Криму Російською імперією — включення Кримського ханства до складу Російської імперії, яке сталося 1783 року після зречення останнього кримського хана Шагін Ґерая. На анексованій території 1784 року було утворено Таврійську область.

Передісторія[ред.ред. код]

У другій половині XVI ст. Російська імперія, прагнучи убезпечити свої південні території і домогтися виходу до Чорного моря, почала боротьбу за Крим.

У ході Російсько-турецької війни (1768—1774) російські війська захопили Кримський півострів. За договором з ханом Сахібом II Ґераєм (1772) і Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774 року з Османською імперією було оголошено про незалежність Кримського ханства від Османської імперії та про його перехід під протекторат Росії, а фортеці Єнікале, Керч і Кінбурн були безпосередньо приєднані до імперії.

У той же час, султан був визнаний верховним халіфом, і ця обставина викликала труднощі і сперечання Росії з Туреччиною, бо у мусульман релігійно-обрядовий і цивільно-юридичний побут пов'язані між собою, через що султанові відкривалося право втручатися у внутрішні справи Криму, наприклад, призначенням кадіїв (суддів). Після виведення російських військ в Криму почалось повсюдне повстання. В Алушті висадився турецький десант, російський резидент у Криму Веселицький був узятий в полон ханом Шагіном і переданий турецькому головнокомандуючому. Сталися напади на російські загони в Алушті, Ялті та інших місцях. Кримці обрали ханом Девлета IV.

У цей час отримано було з Константинополя текст Кючук-Кайнарджійського договору. Але місцеві жителі не хотіли приймати незалежності й поступитися росіянам вказаними містами в Криму, а Порта визнала за необхідне увійти в нові переговори з Російською імперією. Наступник Долгорукова, князь Прозоровський вів переговори з ханом у примирливому тоні, але мурзи й прості кримці не приховували симпатій до Османської імперії. Шагін Гірей мав небагато прихильників. Російська партія в Криму була невелика. Незважаючи на це, його було проголошено ханом на Кубані, а 1776 року — названо ханом Криму, після чого він приїхав до Бахчисараю.

Шагін Гірей став останнім ханом Криму. Він намагався провести в державі реформи та реорганізувати управління за європейським зразком, зрівняти в правах мусульманське і немусульманське населення Криму, проте реформи були вкрай непопулярними, і 1781 року в Криму відбулося повстання, очолюване братом Шагіна Гірея — Батир Гіреєм і кримським муфтієм.

Повстання було придушено, але після серії страт почався новий бунт, що змусив Шахін Гірея втекти до російського гарнізону до Керчі. У Феодосії новим кримським ханом було проголошено Махмута Гірея. Повстання Махмута також було придушене, а Шагіна Гірея — відновлено на ханському престолі.

Однак вже до лютого 1783 року положення Шагін Гірея знову стало критичним: масові страти політичних супротивників, ненависть татар до проведених реформ і політики Шагін Гірея, фактичне фінансове банкрутство держави, взаємна недовіра і нерозуміння з російськими властями привели до того, що Шагін Гірей зрікся престолу і перейшов зі своїми прихильниками під захист російських військ, а частина вороже налаштованої по відношенню до Росії місцевої знаті втекла до турків.

Приєднання[ред.ред. код]

Російська імперська медаль на честь анексії Криму та Кубані

1783 року Крим було приєднано до Російської імперії, це пройшло безкровно. 8 квітня 1783 року імператриця Катерина II підписала «Маніфест про прийняття Кримського півострова, острова Тамань і всієї Кубанської сторони під державу Російську». 28 грудня 1783 року Росія і Туреччина підписали «Акт про приєднання до Російської імперії Криму, Тамана і Кубані», яким скасовувалася стаття (артикул) 3 Кючук-Кайнарджійського мирного договору про незалежність Кримського ханства. У свою чергу Росія цим актом підтверджувала турецьку приналежність фортець Очаків і Суджук-кале.

1784 року Крим став частиною Таврійської області з центром у Сімферополі. В Севастополі почалося створення Чорноморського флоту Російської імперії.

Після Російсько-турецької війни 1787—1791 років російська приналежність Криму була вдруге підтверджена Ясським мирним договором, який закріпив за Російською імперією все північне Причорномор'я.

Указом Павла I від 12 грудня 1796 року Таврійська область була скасована, територія, розділена на 2 повіти — Акмечетський і Перекопьский[1], приєднані до Новоросійської губернії. 1802 року було утворено Таврійську губернію, яка проіснувала аж до Громадянської війни 1917 року.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]