Анексія Кримського ханства

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Анексія Кримського ханства — завоювання Кримського півострову і Північного Причорномор'я Російською імперією в ході воєнної кампанії Потьомкіна, яке завершилося 1783 року після зречення останнього кримського хана Шагін Ґерая під тиском влади Російської імперії[1] (проте ніяких документів щодо зречення Шагіна Ґерая нема), після чого півострів був захоплений російською армією[2]. На анексованій території 1784 року було утворено Таврійську область.

Передісторія[ред. | ред. код]

У другій половині XVI ст. Російська імперія, прагнучи убезпечити свої південні території і домогтися виходу до Чорного моря, почала боротьбу за Крим.

У ході Російсько-турецької війни (1768—1774) російські війська захопили Кримський півострів. За договором з ханом Сахібом II Ґераєм (1772) і Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774 року з Османською імперією було оголошено про незалежність Кримського ханства як від Османської імперії, так і від Росії, а фортеці Єнікале, Керч і Кінбурн були анексовані Росією[3].

У той же час, султан був визнаний верховним халіфом, і ця обставина викликала труднощі і сперечання Російської імперії з Османською імперією, бо у мусульман релігійно-обрядовий і цивільно-юридичний побут пов'язані між собою, через що султанові відкривалося право втручатися у внутрішні справи Криму, наприклад, призначенням кадіїв (суддів). Після виведення російських військ в Криму почалось повсюдне повстання. В Алушті висадився османський десант, російський резидент у Криму Веселицький був узятий в полон ханом Шагіном і переданий османському головнокомандуючому. Сталися напади на російські загони в Алушті, Ялті та інших місцях. Кримські татари обрали ханом Девлета IV.

Шагін Гірей став останнім ханом Криму. Він намагався провести в державі реформи та реорганізувати управління за європейським зразком, зрівняти в правах мусульманське і немусульманське населення Криму, проте реформи були вкрай непопулярними, і 1781 року в Криму відбулося повстання, очолюване братом Шагіна Гірея — Батир Гіреєм і кримським муфтієм.

Повстання було придушено, але після серії страт почався новий бунт, що змусив Шахін Гірея втекти до російського гарнізону до Керчі. У Феодосії новим кримським ханом було проголошено Махмута Гірея. Повстання Махмута також було придушене, а Шагіна Гірея — відновлено на ханському престолі.

Однак вже до лютого 1783 року положення Шагін Гірея знову стало критичним: масові страти політичних супротивників, ненависть татар до проведених реформ і політики Шагін Гірея, фактичне фінансове банкрутство держави, взаємна недовіра і нерозуміння з російськими властями привели до того, що Шагін Гірей зрікся престолу і перейшов зі своїми прихильниками під захист російських військ, а частина вороже налаштованої по відношенню до Росії місцевої знаті втекла до османів.

Анексія[ред. | ред. код]

Російська імперська медаль на честь анексії Криму та Кубані

1783 року Крим було анексовано Російською імперією, це трапилося в результаті воєнної кампанії та жорстоких подальших придушень чисельних повстань кримських татар та ногайців з використанням постійної армії Росії та козаків. 8 квітня 1783 року імператриця Катерина II підписала «Маніфест про прийняття Кримського півострова, острова Тамань і всієї Кубанської сторони під державу Російську». 28 грудня 1783 року Російська імперія і Османська імперія підписали «Акт про приєднання до Російської імперії Криму, Тамана і Кубані», яким скасовувалася стаття (артикул) 3 Кючук-Кайнарджійського мирного договору про незалежність Кримського ханства. У свою чергу Росія цим актом підтверджувала османську приналежність фортець Очаків і Суджук-кале.

1784 року Крим став частиною Таврійської області з центром у Сімферополі. В Севастополі почалося створення Чорноморського флоту Російської імперії.

Після Російсько-турецької війни 1787—1791 років російська приналежність Криму була вдруге підтверджена Ясським мирним договором, який закріпив за Російською імперією все північне Причорномор'я.

Указом Павла I від 12 грудня 1796 року Таврійська область була скасована, територія, розділена на 2 повіти — Акмечетський і Перекопьский[4], приєднані до Новоросійської губернії. 1802 року було утворено Таврійську губернію, яка проіснувала аж до Громадянської війни 1917 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21STR=Shahin_Hi_2
  2. Winiarski), Микаэль Виниарски (Michael (2018-04-25). Реставрация дворца угрожает культурному наследию крымских татар. ИноСМИ.Ru (ru). Процитовано 2019-06-09. «В 1783 году Крым был аннексирован Екатериной II, после чего российская армия захватила полуостров.» 
  3. Текст договору
  4. Історична довідка Сімферополя. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 20 квітень 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]