Анексія Техасу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Map of Texas and the Countries Adjacent, William Hemsley Emory, 1844

Анексія Техасу — включення Техаської Республіки до Сполучених Штатів Америки, яка була прийнята 28-м штатом 29 грудня 1845 року.

Історія[ред. | ред. код]

Іммігранти зі США отримали право селитись на території Техасу після проголошення незалежності Мексики в 1821. Підбурюваний урядом США, у Техасі зародився рух колоністів за незалежність від Мексики.

  • 14 травня 1836 року офіційні представники Техасу та генерал Санта-Анна підписали договір про незалежність в місті Веласко. Однак уряд Мексики не ратифікував цей договір, залишаючи питання про незалежність Техасу від Мексики відкритим (при цьому західна частина сучасного Техасу продовжувала мати неясний юридичний статус).
  • В 1837 незалежність Техасу була визнана США.
  • 1.03.1845 Президент США Дж. Тайлер підписав ухвалений Конгресом США закон про прийняття Техаської республіки під юрисдикцію США.
  • Джеймс Полк через три дні після вступу на посаду президента заявив, що анексію Техасу слід розглядати як «мирне придбання» території, яка раніше належала США. У відповідь на заяву Мексика розірвала дипломатичні відносини з США.
  • 15 червня 1845 року уряд Полка розпорядився, щоб корпус генерала З. Тейлора, який дислокувався на схід від річки Сабін, вступив на техаську територію. [1]
  • 21 червня 1845 року техаський конгрес одностайно відкинув ідею угоди з Мексикою і висловився за приєднання до США. 4 липня це рішення схвалив конвент представників населення Техасу в Остіні, що складався майже суто з уродженців США. На користь анексії було здобуто більшість голосів у процесі всенародного референдуму 13 жовтня.
  • 29 грудня 1845 року Полк підписав схвалений Конгресом білль про включення Техасу до складу США на правах штату.[2]

Таким чином, США успадкували територіальну суперечку між Техасом і Мексикою, що швидко привело до американо-мексиканської війни, в результаті якої США захопили додаткові території, розширили межі країни аж до Тихого океану.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ігор Шаров. Характери Нового світу. - К.: Арт Економі, 2018. – С. 169-170. ISBN 978-617-7289-69-1
  2. Ігор Шаров. Характери Нового світу. - К.: Арт Економі, 2018. – С. 170. ISBN 978-617-7289-69-1