Анемограф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Анемограф (від грец. άνεμος — «вітер» і грец. γράφω — «писати») — самописний прилад для реєстрації швидкості вітру або швидкості і напрямку вітру; в останньому випадку називається ще анеморумбографом.[1]

Основою анемографа є трубка Дінеса. Трубка орієнтується за напрямком вітру. Тиск повітря спрямовується по трубці на поплавок з самописцем, висота якого показує швидкість вітру.[2] Показники швидкості вітру записуються друкарським способом у старих системах (анемограф з механічною передачею), в нових — електричним (контактний анемограф), а також манометричним способом (аеродинамічний анемограф).[1]

Анемограф є одним з обов'язкових приладів метеостанцій. За допомогою анемографа вибирається оптимальне місце для встановлення вітрогенератора.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Анемограф. meteo.ua. Процитовано 14 лютого 2020. 
  2. Anemograph. mindat.org (англ.). Hudson Institute of Mineralogy. Процитовано 14 лютого 2020. 
  3. Волковая О. О. Можливості уточнення та перевірки результатів картографічного моделювання швидкостей вітру на локальному рівні / О. О. Волковая // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії.. — 2015. — Вип. 22. — С. 40-43.