Аннабергіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анабергіт.
Анабергіт.

Аннабергіт (рос. аннабергит, англ. annabergite, nickel bloom, нім. Annabergit m) — мінерал класу арсенатів, водний арсенат нікелю шаруватої будови.

Мінерал вперше було науково описано у 1852 році Генрі Джеймсом Бруком та Вільямом Хеллоузом Міллером, який назвав мінерал за місцем знахідки "Annaberg" (нині Аннаберг-Бухгольц).

Загальний опис[ред. | ред. код]

Формула: Ni3[AsO4]2·8H20. Містить (%): NiO — 37,46; As2O5 — 38,44; H2О — 24,1. Домішки: Са, Mg, Fe, Zn, Со. Сингонія моноклінна. Густина 3,050±0,050. Твердість 2,5-3. Кристали волокнисті, призматичні до голчастих, пластинчасті. Колір яблучно-, блідо- або брудно-зелений. Блиск скляний, у землистих відмін — тьмяний. Гіпергенний мінерал. А. — пошукова ознака на нікелеві руди. Значні скупчення відомі в родов. нікелевих арсенідів Аннаберг та Шнеєберг (Саксонія, ФРН).

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • аннабергіт кальціїстий (відміна аннабергіту, яка містить до 10 % СаО);
  • аннабергіт кобальтистий (відміна аннабергіту, яка містить понад 12 % СоО);
  • аннабергіт магніїстий (відміна аннабергіту, яка містить 6,5 % MgO);
  • аннабергіт цинковистий (відміна аннабергіту, яка містить до 9 % ZnO).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]