Анна Єлизавета Луїза Бранденбург-Шведтська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна Єлизавета Луїза Бранденбург-Шведтська
Anna Elisabeth Luise von Brandenburg-Schwedt
AnnaLuiseBraSchwedtPreussen.jpg
Луїза близько 1760 року
Народилася 22 квітня 1738(1738-04-22)
Шведт
Померла 10 лютого 1820(1820-02-10) (81 рік)
Берлін, Королівство Пруссія
Поховання Берлінський собор
Діяльність аристократ
Володіє мовами німецька
Титул Принцеса
Конфесія лютеранство
Рід Гогенцоллерни
Батько Фрідріх Вільгельм Бранденбург-Шведтський
Мати Софія Прусська
Родичі Фрідріх II, Prince Augustus Ferdinand of Prussia[d] і Philip William, Margrave of Brandenburg-Schwedt[d]
Брати, сестри  • Margravine Philippine of Brandenburg-Schwedt[d] і Фредеріка Бранденбург-Шведтська
У шлюбі з Август Фердинанд Прусський
Діти Фредеріка, Генріх, Луїза, Крістіан, Луї Фердинанд, Пауль, Август

Анна Єлизавета Луїза Бранденбург-Шведтська (нім. Anna Elisabeth Luise von Brandenburg-Schwedt), (нар. 22 квітня 1738 — пом. 10 лютого 1820) — німецька шляхтянка XVIIIXIX сторічь з династії Гогенцоллернів, донька маркграфа Бранденбург-Шведта Фрідріха Вільгельма та прусської принцеси Софії, дружина принца Августа Фердинанда Прусського.

Біографія[ред. | ред. код]

Анна Єлизавета Луїза народилась у Шведті 22 квітня 1738 року. Вона стала другою дитиною та другою донькою в родині маркграфа Бранденбург-Шведту Фрідріха Вільгельма та його дружини Софії Прусської. Дівчинка мала старшу сестру Фредеріку, згодом з'явились молодші дітиː Георг Філіп, Філіпіна та Георг Фредерік. Брати, однак, померли у ранньому віці. Батьки через різницю у поглядах мешкали у окремих резиденціях.

Шведт був невеличким, але багатим володінням, де жили численні переселенці-гугеноти.

У віці 17 років Луїзу видали заміж за її рідного дядька Августа Фердинанда. Весілля відбулося у палаці Шарлоттенбург в Берліні 27 вересня 1755. Принцесу змальовували як красиву, дотепну та добру жінку.[1] Наступного року її чоловік отримав звання генерал-майора, а невдовзі брав участь у поході до Богемії, де бився під Бреслау та Лейтеном. Після цього Август звільнився із армії за станом здоров'я.

Август Фердинанд Прусський

Хоча він і був старшим від Луїзи лише на вісім років, вважається, що тільки старша з їхніх дітей, була його біологічною дитиноюː[2]

  • Фредеріка (17611773) — досягла віку 11 років;

Батьком інших шести дітей прийнято вважати генерала Фрідріха Вільгельма фон Шметтау, який після закінчення Семирічної війни був наближеною особою короля Фрідріха II. Однак всі діти були визнані Августом Фердинандом за своїхː

Жила родина у маєтку Фрідріхсфельде поблизу Берліна. Згодом Август Фердинанд замовив побудову літньої резиденції, якою став палац Бельвю, закінчений у 1786 році. У 1801 для Луїзи за його вказівкою там була облаштована молочна ферма.[3]

Ядвіґа Гольштейн-Готторпська, дружина шведського принца Карла, навідала подружжя у Бельвю в 1798 році. Вона знайшла палац невеличким і більш підходящим для приватної особи, ніж представників королівського дому.

Луїзу вона описала як жорстку леді, що намагається справити враження, немолодою, але, безсумнівно, колись дуже красивою, схожою на аристократичну француженку, але не принцесу. Ядвіґа також зауважила, що не думає, що Луїза має гострий розум, однак може зробити розмову приємною і має довгу звичку спілкування у вищому світі.[4]

Під час французької окупації Берліна в 1806 році Луїза та Август Фердинанд залишились в країні, в той час як більшість членів королівської родини виїхали за кордон.

Її чоловіка не стало 2 квітня 1813-го. Леді Бургхерш, що навідала Луїзу у 18131814 роках, свідчила, що ніколи не бачила такої формальної, жорсткої та неприємної старої.[5]

Як і Август Фердинанд, Луїза дожила до похилого віку, ставши живим нагадуванням про фрідеріціанську епоху. Вона померла 10 лютого 1820 у віці 81 року, переживши п'ятьох дітей. Похована у Берлінському катедральному соборі.

Генеалогія[ред. | ред. код]

Фрідріх-Вільгельм I
Bt 008albrecht.jpg
 
Софія Доротея Гольштейнська
Dorotea.jpg
 
Йоганн Георг II
John George II, Prince of Anhalt-Dessau.jpg
 
Генрієтта Катерина Оранська
Jugendbildnis der Prinzessin Henriette Katharina von Nassau-Oranien (Mytens).jpg
 
Фрідріх I
Weidemann, Friedrich I Preußen.jpg
 
Софія Шарлотта Ганноверська
Sophie Charlotte jünger.jpg
 
Георг I
George I Oval.jpg
 
Софія Доротея Цельська
SophiaDorothea of Celle1.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Філіп Вільгельм
Philipp William margrave of Brandenburg-Schwedt.jpg
 
 
 
 
 
Йоганна Шарлотта Ангальт-Дессау
Giovanna Carlotta di Anhalt-Dessau.jpg
 
 
 
 
 
Фрідріх-Вільгельм I
Friedrich Wilhelm I of Prussia 1700.jpg
 
 
 
 
 
Софія Доротея Ганноверська
Sophia Dorothea, Queen of Prussia by Johann Leonhard Hirschmann.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Вільгельм
Frederick William, Margrave of Brandenburg-Schwedt.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія Прусська
Sophia Dorothea of Prussia, margravine of Brandenburg-Schwedt.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Carl Weidinger: Das Leben und Wirken Friedrichs des Grossen, Königs von Preussen. 4., verbesserte Auflage. B. G. Teubner, Leipzig 1863, стор. 326.
  2. Генеалогія Августа Фердинанда Прусського [1] (англ.)
  3. Bertram Janiszewski: Das alte Hansaviertel in Berlin: Gestalt und Menschen, Books on Demand, 2009, стор. 17
  4. Щоденник Ядвіґи Шарлотти Гольштейн-Готторпської [2]
  5. Westmorland, Countess Priscilla Anne Wellesley Pole Fane (2009). The letters of Lady Burghersh: (afterwards Countess of Westmorland) From Germany and France During the Campaign of 1813-14. Cornell University Library. стор. 57. ISBN 1-112-58028-X.

Література[ред. | ред. код]

  • Frank Esche: Thüringer Hochzeitsbüchlein, Kirchschlager Verlag, 2008, стор. 48

Посилання[ред. | ред. код]