Анна Генрієтта Баварська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна Генрієтта Баварська
фр. Anne de Bavière
Anne de Bavière, princesse de Condé - Versailles MV 3555.jpg
Прізвисько princesse palatine
Народилася 13 березня 1648(1648-03-13)[1][2]
Париж, Королівство Франція[1]
Померла 23 лютого 1723(1723-02-23)[1][3][4] (74 роки)
Petit Luxembourgd, Париж, Королівство Франція
Поховання Couvent des Carmélites du faubourg Saint-Jacquesd
Країна Royal Standard of the King of France.svg Франція
Німеччина
Діяльність аристократ
Знання мов французька[5]
Титул герцогиня Конде, Пфальц-Зіммерська,Арш.
Конфесія католицтво
Рід Віттельсбахи
Батько Edward, Count Palatine of Simmernd
Мати Anne Gonzagad
Брати, сестри Луїза Марія Пфальцька і Бенедикта Генрієтта Пфальцька
У шлюбі з Генріх III Бурбон-Конде
Діти Marie Thérèse de Bourbond, Louis, Prince of Condéd, Anne Marie de Bourbond, Louise Bénédicte de Bourbond і Марія Анна де Бурбон (1678-1718)
Автограф Signature of Anne Henriette of Bavaria at her own marriage in 1663.png
Coat of arms of Anne of Bavaria as Princess of Condé.svg

Анна Генрієтта Баварська (фр. Anne Henriette Julie; 13 березня 1648 — 23 лютого 1723) — принцеса Пфальц-Зіммерська, дружина Генріха III, герцогиня Бурбонська. Після смерті батька Генріх III став наступним принцом Конде. Сама ж Анна Генрієтта від 1708 року носила титул герцогині Арш.

Біографія[ред. | ред. код]

Анна народилася в Парижі і була однією з трьох дочок принца Едварда Віттельсбаха князя Пфальц-Зіммерського та Анни Ґонзаги. Її дідусями і бабусями були: Фрідріх V «Зимовий король», Єлисавета Стюарт та Карл I Ґонзаґа (герцог Мантуї), Кетрін де Гіз. Її тітка дворазова польська королева Людовика Марія Ґонзага.

В п'ятнадцять років вона заручилася з Генріхом III, герцогом Енгієнським-він був єдиною дитиною відомого командира Людовика II, герцог Конде. Людовик був найстаршим принцом крові при французькому дворі і носив титул Першого Принца Крові. Його син носив титул герцога Енгієнського, всі про дворі звертались до нього Monsieur le Duc. Шлюб був укладений в Луврі 11 грудня 1663 року в присутності двору Людовика XIV та королівської родини. З того часу герцогиня стала відома як Madame la Duchesse а після смерті свого батька в 1684 році Madame la Princesse.

Герцог Енгієнський був неврівноваженим, агресивним, і більшу частину свого життя вважав що він лікантроп. Герцогиню описують як дуже набожну, щедру та милостиву, двір вважав її хорошою матір'ю, та дружиною. Незважаючи на це в її чоловіка часто були напади гніву час то він бив її навіть у присутності дворян. Хоча шлюб Анни виявився нещасливим, своєму чоловіку вона народила десятеро дітей[6].П'ятеро з них вижили.

Герцогиня була одним з свідків одруження її кузени Єлисавети Шарлотти Віттельсбах та брата короля Філіпа, герцога Орлеанського в 1671 році. Батьки Анни Генрієтти та Єлисаветти Шарлотти були братами. Коли в 1708 році помер один з кузенів Анни Генрієтти, Карл IV останній герцог Мантуї, вона була спадкоємиця герцогства Арш. Наступного року в Парижі у віці шістдесяти років помер Генріх III, а її син Людовик стає герцогом Конде. Людовик помер наступного року а титул перейшов до його сина Людовика Генріха.

Анна Генрієта померла ймовірно від віспи 23 лютого 1723 року. Була похована в монастирі кармеліток св. Якова в Парижі[7].

Нащадки[ред. | ред. код]

Від шлюбу з Генріхом III, герцогом Конде (1643—1709) Анна мала десятеро дітей:

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Maria de Rabutin-Chantal: Listy pani de Sévigné, Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa 1981.
  • Louis de Rouvroy, Pamiętniki, PIW Warszawa.
  • Elwira Watała: Cuchnący Wersal, Videograf 2013. ISBN 9788378351801