Анна Диманте
| Анна Диманте | |
|---|---|
| Anna Dimaņte | |
| Народилася | 28 жовтня 1908 |
| Померла | 31 серпня 2002 (93 роки) |
| Громадянство |  Латвія |
| Діяльність | публіцистка, письменниця |
| Alma mater | Латвійський університет |
| Знання мов | латиська  |
Анна Диманте (латгальск. Anna Dimaņte; 1908—2002) ― латгальська емігрантська публіцистка і письменниця.
Народилася 10 листопада 1908 року в родині Аполонії та Донотаса Великих у Ліксненській волості.[1] Закінчила 1-шу латиську початкову школу в Даугавпілсі (1926), Латвійську сільськогосподарську школу в Малнаві (1930) та сільськогосподарський факультет Латвійського університету (1938). Під час Другої світової війни працювала вчителькою в Аглоні.[2] 1951 року Диманте переїхала до Де-Мойну (США), де працювала вчителькою. Була редактором «Tāvu zemis kalendara» (1986—1990).
Її перші публікації ― «Čekists» та «Par moz» були опубліковані в журналі «Dzeive». Повість «Aizšautī putni», опублікована в газеті «Latgolas Bolss» у 1967 році, змальовує життя біженців у таборі для переміщених осіб у Німеччині, еміграцію до США та початок нового життя на чужині. Поезія зібрана у збірці «Vālī zīdi» (1996). Творчість, особливо поезія, відображає почуття вигнанця та його тугу за батьківщиною.
Померла у 2002 році у віці 93 років у Де-Мойні.[3]
- ↑ Literatūra. Anna Dimante. Literatūra (lv-LV) . Процитовано 21 лютого 2025.
- ↑ Latgales dati. latgalesdati.du.lv. Процитовано 21 лютого 2025.
- ↑ Anna Dimante. timenote.info (латис.). Процитовано 21 лютого 2025.