Анна Зеґерс
Нетті Радваньї (Netty Radványi), до шлюбу Рейлінг (Reiling), відома як Анна Зе́ґерс (Anna Seghers; 1900—1983) — німецька письменниця, антифашистська активістка.
Народилася 19 листопада 1900 року в Майнці в єврейській родині, батько — антиквар і художній експерт. Навчалася в Кельнському і Гейдельберзькому університетах. У 1925 році одружилася з угорським письменником і соціологом Ласло Радваньї, в шлюбі народила двох дітей. Членкиня Комуністичної партії Німеччини з 1928 року (з 1947 року членкиня СЄПН).
У 1933 році після приходу до влади нацистів Зеґерс була ненадовго заарештована гестапо, а її книги спалені, після чого вона емігрувала до Франції. Фактично саме ця обставина зробила зі «звичайної домогосподарки і матері сімейства» письменницю, полум'яну борчиню з нацистською ідеологією. Брала участь в антифашистському конгресі письменників (Іспанія, липень 1937). У 1940 році, коли гітлерівські війська вступили до Франції, Анна Зеґерс з окупованого Парижа переїхала на південь, в Марсель. Життя й долі вимушених мігрантів у портовому місті в очікуванні закордонної візи відображено в її романі «Транзит» (1944). У 1941 році вона перебралася в Мехіко, де заснувала антифашистський «Клуб Генріха Гейне» (Heinrich-Heine-Klub) і журнал «Вільна Німеччина» (Freies Deutschland).
Після закінчення Другої світової війни в 1947 році вона повернулася до Східної Німеччини і оселилася в Берліні.
У 1959 році був виданий роман «Рішення», а в 1968 було видано продовження — «Довіра».
Зеґерс була членкинею Світової ради миру і Комітету з міжнародних Ленінських премій; головою Союзу німецьких письменників (1958—1978); членкинею Німецької академії мистецтв.
- 1933 — Оцінена голова (Der Kopflohn)
- 1935 — Шлях крізь лютий (Der Weg durch den Februar)
- 1942 — Сьомий хрест (Das siebte Kreuz)
- 1944 — Транзит (англ. Transit Visa — 1944, нім. Transit — 1947)
- 1946 — Прогулянка мертвих дівчат (Der Ausflug der toten Mädchen)
- 1949 — Мертві залишаються молодими (Die Toten bleiben jung)
- 1949 — Весілля на Гаїті (Die Hochzeit von Haiti)
- 1959 — Рішення (Die Entscheidung)
- 1961 — Світло на ешафоті (Das Licht auf dem Galgen)
- 1962 — Карибські історії (Karibische Geschichten)
- 1968 — Довіра (Das Vertrauen)
- 1980 — Три жінки з Гаїті (Drei Frauen aus Haiti)
У 1944 році американський кінорежисер Фред Циннеманн екранізував роман «Сьомий хрест» зі Спенсером Трейсі у головній ролі.
У 2018 році за однойменним романом письменниці німецький кінорежисер Крістіан Петцольд зняв фільм «Транзит».
- ↑ а б Берлінська академія мистецтв — 1993.
- ↑ а б Kritisches Lexikon der Gegenwartsliteratur / Hrsg.: H. L. Arnold, H. Korte — 1978.
- ↑ а б в Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- ↑ а б Wall R. Verbrannt, verboten, vergessen: kleines Lexikon deutschsprachiger Schriftstellerinnen 1933 bis 1945 — 2 — Kn: Pahl-Rugenstein Verlag, 1989. — S. 174–178. — ISBN 978-3-7609-1310-0
- ↑ Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 2.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118612743 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- Зеґерс Анна // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 651. — ISBN 966-692-578-8.
- Народились 19 листопада
- Народились 1900
- Уродженці Майнца
- Померли 1 червня
- Померли 1983
- Померли в Берліні
- Поховані на Доротеенштадтському цвинтарі
- Випускники Гайдельберзького університету
- Випускники Кельнського університету
- Члени СЄПН
- Герої Праці НДР
- Кавалери ордена «Зірка дружби народів» (НДР)
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Дружби народів
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» в золоті
- Почесні громадяни Берліна
- Кавалери ордена Карла Маркса
- Лауреати Національної премії НДР
- Лауреати Міжнародної Сталінської премії «За зміцнення миру між народами»
- Німецькі емігранти до Франції
- Німецькі емігранти до Мексики
- Німецькі письменниці
- Антифашисти
- Письменники Берліна