Перейти до вмісту

Анна Мортімер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Анна Мортімер
англ. Anne Mortimer Редагувати інформацію у Вікіданих
 
Народження: 27 грудня 1388 Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть: 22 вересня 1411(1411-09-22) (22 роки), вересень 1411[1][2] (22 роки) або 21 вересня 1411[3] (22 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смерті: death in childbirthd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання: Kings Langleyd і Church of All Saints, Kings Langleyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Англійське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід: Mortimer familyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько: Роджер Мортімерd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мати: Алієнора Голланд[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Річард Конісбургd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти: Ізабелла Кембриджська[4], Річард, 3-й герцог Йоркський[4] і Henry of Yorkd Редагувати інформацію у Вікіданих

Анна Мортімер (англ. Anne Mortimer; 27 грудня 1390 — вересень 1411) — англійська аристократка, дружина Річарда Конісбурга, 3-го графа Кембриджа[en], старша дочка Роджера Мортімера[en], 4-го графа Марча[en], і Алієнори Голланд. Її син, герцог Річард Йоркський, після смерті Едмунда Мортімера[en], 5-го графа Марча, брата Анни, успадкував усі володіння та титули Мортімерів, а також переважні права на англійський престол, які в майбутньому послугували обґрунтуванням для війни Червоної та Білої троянд.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 27 грудня 1388 року в Нью-Форесті, одному з ірландських маєтків батька[5]. Старша з чотирьох дітей Роджера Мортімера, 4-го графа Марча, та Алієнори Голланд. По батькові була нащадком Лайонела Антверпа[en] герцога Кларенса, третього сина короля Англії Едуарда III[6].

У липні 1398 року її батько помер в Ірландії. Оскільки король Річард II дітей не мав, то після нього переважні права мав батько Анни, а після його смерті — Едмунд Мортімер, брат Анни. Володіння Мортімерів узяв під опіку король Річард II[6]. Але влітку 1399 року короля повалив його двоюрідний брат — Генрі Болінгброк, який у жовтні коронувався під ім'ям Генріха IV. Едмунда та Роджера, братів Анни, новий король помістив під контроль у Віндзорському замку, оскільки побоювався, що їх можуть використати у боротьбі проти нього. Анну з молодшою сестрою Елізабет залишили під опікою матері, яка вийшла вдруге вступила в шлюб — з Едуардом Черлтоном[en], який 1401 року успадкував титули барона Черлтона і лорда Поуїса. У цьому шлюбі мати народила двох дочок[7][6].

1405 року Алієнора Голланд померла. Її дочки після цього опинилися в нужді[6].

1406 року з Анною таємно одружився Річард Конісбург, молодший брат Едуарда Норвіцького[en], 2-го герцога Йоркського. Папський дозвіл на шлюб отримано 10 червня 1408 року. У цьому шлюбі Анна народила двох дітей[8].

Померла у вересні 1411 року невдовзі після народження сина Річарда. Похована в церкві в Кінґз Ленглі (Гартфордшир)[8][9].

Чоловіка Анни, Річарда, який 1414 року отримав титул графа Кембриджа, 1415 року страчено за організацію змови[en] проти короля Генріха V. Оскільки брати й сестра Анни дітей не залишили, то спадкоємцем володінь і титулів Мортімерів виявився син Анни Річард, який успадкував і права на корону. Згодом він розв'язав війну Червоної та Білої троянд, внаслідок якої онук Анни, Едуард IV, зійшов на англійський престол[10][8].

Шлюб та діти

[ред. | ред. код]

Чоловік: приблизно від травня 1406 (папський дозвіл 10 червня 1408 року) Річард Конісбург (бл. вересня 1375 — 5 серпня 1415), 3-й граф Кембридж від 1414.

Діти:

Після смерті Анни Річард одружився вдруге. Його обраницею стала Матільда Кліффорд (померла 26 серпня 1446), дочка Томаса Кліффорда[en], 6-го барона Кліффорда[en], і Елізабет де Рос, розлучена дружина Джона де Невілла[ru], 6-го барона Латимера з Корбі[en]. Шлюб був бездітним.

Генеалогія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Lundy D. R. The Peerage
  2. Pas L. v. Genealogics — 2003.
  3. WikiTree — 2005. — ed. size: 13225705; ed. size: 9700000; ed. size: 11519313; ed. size: 14265778; ed. size: 22035076; ed. size: 23699588;ed. size: 40730669
  4. а б в г д Kindred Britain
  5. Keenan Desmond. Ireland 1170-1509, Society and History. — 2010. — P. 509—510.
  6. а б в г Griffiths R. A. Mortimer, Edmund (V), fifth earl of March and seventh earl of Ulster (1391–1425) // Oxford Dictionary of National Biograph. — Oxford University Press, 2004. — 7 лютого.
  7. Alianore de Holand, Countess of March (англ.). thePeerage.com. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 8 січня 2014.
  8. а б в Harriss G. L. Richard (Richard of Conisbrough), earl of Cambridge.
  9. Weir Alison. Britain's Royal Families: The Complete Genealogy. — P. 111.
  10. Griffiths R. A. Mortimer, Edmund (V), fifth earl of March and seventh earl of Ulster (1391–1425).

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Cawley H. Earls of March 1328—1425 (Mortimer) (англ.). Foundation for Medieval Genealogy. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  • Lady Anne de Mortimer (англ.). thePeerage.com. Процитовано 20 січня 2014.