Анна Тібаїджука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна Тібаїджука
Anna Tibaijuka - World Economic Forum on Africa 2010.jpg
Народилася 12 жовтня 1950(1950-10-12) (71 рік)
Muleba Districtd, Регіон Кагера, Танзанія
Країна Flag of Tanzania.svg Танзанія
Діяльність економістка, викладачка університету, політична діячка, міністерка
Alma mater Sokoine University of Agricultured і Шведський університет сільськогосподарських наукd
Знання мов англійська і суахілі
Заклад Університет Дар-ес-Салама і Секретаріат ООН
Членство Royal Swedish Academy of Agriculture and Forestryd
Посада Ministry of Lands, Housing and Human Settlements Developmentsd[1] і депутат Національної асамблеї Танзаніїd[1][2]
Партія Чама Ча Мапіндузі
Нагороди

Анна Каджумуло Тібаїджука (суах. Anna Kajumulo Tibaijuka, МФА[ˈænə tiːbaɪdʒuːkæ]; нар. 12 жовтня 1950 року в Кагабіро, округ Мулеба, Танзанія) — танзанійська жінка-політик від партії ЧЧМ, діяч освіти, член парламенту і Міністр земель, житлового будівництва і облаштування поселень з 2010 по 2014 рік[3], колишня заступниця генерального секретаря ООН і виконавчий директор Програми ООН з населених пунктів (ООН-Хабітат).

Біографія та кар'єра[ред. | ред. код]

Народилася в окрузі Мулеба[vi], Танзанія (регіон Кагера), в родині дрібних землевласників.

Вивчала економіку сільського господарства у Шведському університеті сільськогосподарських наук в Уппсала (Швеція)[4]. Вільно володіє англійською, суахілі, шведською та французькою мовами. Була одружена з послом Танзанії Вілсоном Тібаїджука, який помер в 2000 році.

У жовтні 2010 року вона стала депутатом на національних виборах від Мулеба[vi], регіону Кагера.

Академічна кар'єра[ред. | ред. код]

З 1993 по 1998 рік, Тібаїджука була доцентом економіки в університеті Дар-ес-Салама. Протягом цього періоду вона була також членом урядової делегації Танзанії на декількох самітах Організації Об'єднаних Націй, включаючи конференцію ООН з населених пунктів (Стамбул, 1996); на Всесвітній продовольчій конференції (Рим, 1996); на четвертій Всесвітній конференції зі становища жінок (Пекін, 1995) і Всесвітній зустрічі в інтересах соціального розвитку (Копенгаген, 1995).

На Всесвітньому продовольчому саміті в Римі, її було обрано координатором по Східній Африці в мережі з продовольчої безпеки, торгівлі та сталого розвитку (COASAD). Тібаїджука також була членкинею Міжнародної науково-консультативної ради ЮНЕСКО з листопада 1997 року. Вона є закордонним членом Королівської шведської Академії сільського та лісового господарства[mk][5].

Кар'єра в Організації Об'єднаних Націй[ред. | ред. код]

Спеціальний координатор[ред. | ред. код]

Виконавчий директор ООН-Хабітат[ред. | ред. код]

У вересні 2000 року вона була призначена Генеральним секретарем Кофі Аннаном в якості директора-виконавця Центру Організації Об'єднаних Націй з населених пунктів. Протягом її перших двох років в офісі, Тібаїджука займалася великими реформами, які результували у Генеральній Асамблеї ООН модернізацією Центру до статусу Програми з новою назвою Програма ООН з населених пунктах (ООН-Хабітат, United Nations Human Settlements Programme / UN-HABITAT). Тібаїджука була обрана Генеральною Асамблеєю, на її перший чотирирічний термін, головою нової агенції у липні 2002 року і отримала ранг заступника генерального секретаря, перша і єдина африканська жінка що потрапила на цей рівень системи ООН[en][6].

Спеціальний посланник генерального секретаря[ред. | ред. код]

У червні 2005 року генеральний секретар призначив Тібаїджука спеціальним посланником для вивчення впливу Зімбабвійської урядової кампанії (відомої як операція Мурамбатсвіна[he]) про виселення неформальних торговців і людей, які вважаються нелегальними сквотерами в деяких районах[7]. Так, як виселення були зосереджені на тих територіях, які традиційно сильно підтримували опозиційний Рух за демократичні зміни, багато коментаторів вважали кампанію політично мотивованою. Хоча це було відмінено, була отримана широка міжнародна критика[8].

Тібаїджука підсумувала у своєму звіті, у якому сказала, що «в той час, як маючи на меті орієнтуватися на нелегальне житло та споруди і спиняти незаконну діяльність, [операція] здійснювалася невибірково і необгрунтовано, з байдужістю до людських страждань»[9].

Спільна рада з водопостачання та санітарії[ред. | ред. код]

Комітет Спільної ради з питань водопостачання та санітарії[en] вибрав Анну Тібаїджуку своєю новою головою 19 жовтня 2010 року. Тібаїджука змінила на цій посаді Роберто Лентона, другий і останній термін повноважень якого закінчився у березні 2011 року[10].

Блерська Комісія та Комісія по Африці[ред. | ред. код]

У 2004 році британський прем'єр-міністр Тоні Блер запросив Тібаїджуку бути членом Комісії з Африки[en], яку він створив для генерування ідей та дій і прискорення економічного зростання та розвитку Африки. Комісія, до складу якої входило 16 міжнародно відомих діячів, завершила свою доповідь у березні 2005 року[11].

Скандал Тегета Ескроу[ред. | ред. код]

У грудні 2014 р. Президент Об'єднаної Республіки Танзанія д-р Джакая Кіквете звільнила Тібаїджуку з посади міністра земель, житлового будівництва та житлово-комунального господарства через її ймовірну участь у скандалі з рахунками в контексті депозитів Тегета на суму 250 мільйонів доларів США. Кіквете сказав, що він попросив Тібаїюку «залишити місце для нового призначення», після того, як вона не продемонструвала «належну обачність», коли отримала 1 мільйон доларів від Джеймса Ругеміліра з «VIP Engineering and Marketing» (VIPEM), пов'язаного зі скандалом[12].

Тібаїджука намагалася захистити себе, довести, що ці гроші були пожертвуванням для фонду «Johansson Girls Education Trust», і що вона переслала їх після отримання з особистого рахунку.[13].

Переобрання 2015[ред. | ред. код]

У 2015 році її знов номінували 63 % регіональних членів, щоб знову балотуватися на парламентське місце від Мулеба Південь[14][15]. Вона виграла вибори і повернулася до парламенту[16].

Почесні звання та нагороди[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2009: Гетеборзька нагорода зі сталого розвитку (Gothenburg Award for Sustainable Development)[17]
  • 2016: премія Принц Халифа Бін Салман Аль-Халифа ООН-Хабітат зі сталого розвитку (Prince Khalifa Bin Salman Al-Khalifa UN Habitat Award for Sustainable Development)[18]

Почесні академічні нагороди[ред. | ред. код]

Рік Універитет Країна Визнання
2002 Університет Макгілла (McGill University) Канада D.Sc. Доктор наук з навколишнього середовища[19]
2004 Університет Геріот-Ватт (Heriot-Watt University) Велика Британія D.Sc. Доктор наук з будівництва[20]
2006 Університетський коледж Лондона (University College London) Велика Британія D.Sc. Доктор наук в інженерії[21]
2007 Jomo Kenyatta University of Agriculture and Technology Кенія почесний ступінь в урбаністичному дизайні[22]
2009 Варшавська школа економіки (Warsaw School of Economics) Польща почесне звання в економіці[23]
2010 Catholic University of Eastern Africa Кенія почесний ступінь у розвитку громади та миру[24]
2010 Університет Тонджі (Tongji University) Китай Почесний професор[25]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://www.parliament.go.tz/administrations/77
  2. http://www.parliament.go.tz/uploads/mps_dir/1490102468-Kitabu%20cha%20Kumbukumbu%20za%20Wabunge-toleo%20la%20kwanza.pdf
  3. Member of Parliament CV. Parliament of Tanzania. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 6 вересня 2013. 
  4. Williams, Donald C. (2012). Global Urban Growth: A Reference Handbook: A Reference Handbook. ABC-CLIO. с. 119–. ISBN 978-1-59884-442-9. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 30 серпня 2018. 
  5. Member Register. Royal Swedish Academy of Agriculture and Forestry. 2004. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 7 лютого 2013. 
  6. Former Executive Director. UN-Habitat. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 20 лютого 2017. 
  7. Secretary-General appoints special envoy to review Zimbabwe's housing evictions. UN News Centre. 20 червня 2005. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017. 
  8. Tibaijuka walks into real politics. Daily Nation. 4 вересня 2010. Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 20 лютого 2017. 
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 30 серпня 2018. 
  10. Former Executive Director of UN-HABITAT, Professor Anna Tibaijuka, to Chair the Water Supply and Sanitation Collaborative Council. PR Newswire. 15 жовтня 2010. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017. 
  11. Commission for Africa Is Launched by PM Tony Blair: Panel Discusses Brandt and Sets Development Agenda. GPF. 14 травня 2004. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017. 
  12. Tanzania's Kikwete sacks Tibaijuka amid corruption row. BBC News. 23 грудня 2014. Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 29 травня 2021.  (англ.)
  13. Tibaijuka press conference 18 Dec 2014 [Архівовано 21 лютого 2017 у Wayback Machine.], report on michuzi blog
  14. Prof Anna K.Tibaijuka ashinda kwa kishindo kura za maoni za chama cha Mapinduzi jimbo la Muleba Kusini [Архівовано 21 лютого 2017 у Wayback Machine.], report on personal webpage
  15. Tanzania: Kagasheki, Tibaijuka Outshine Opponents in Preferential Elections [Архівовано 18 березня 2017 у Wayback Machine.]. report by Tanzania Daily News on 4 August 2015, as per allafrica.com newssite, lookup in February 2017
  16. Prof Anna Tibaijuka defends her seat as MP of Muleba south constituency in Tanzania Parliament in the 2015 Tanzania Election. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 30 серпня 2018. 
  17. Award Winner 2009. Gothenburg Award for Sustainable Development. 2009. Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 16 березня 2017. 
  18. Former WSSCC Chair receives award for Sustainable Development. WSSCC. 24 вересня 2016. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. 
  19. List of McGill Honorary Degree Recipients from 1935 to Fall 2016 (PDF). McGill University. 7 листопада 2016. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 16 березня 2017. 
  20. Heriot-Watt University Honorary Graduates (PDF). Heriot-Watt University. 2016. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 16 березня 2017. 
  21. Dr Anna Tibaijuka, UN Under Secretary-General, to be awarded UCL honorary degree. UCL. 14 березня 2006. Архів оригіналу за 7 лютого 2013. Процитовано 7 лютого 2013. 
  22. Address by Dr. Tibaijuka on being conferred an Honorary Degree by SABS (PDF). UN–HABITAT. 27 липня 2007. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 16 березня 2017. 
  23. Marek Bryx (20 листопада 2009). Laudacja z okazji nadania tytułu doktora honoris causa SGH pani Annie Kajmulo Tibaijuka (Polish). Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 16 березня 2017. 
  24. Catholic university fetes UN-HABITAT Executive Director. UN–HABITAT. 12 лютого 2010. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 16 березня 2017. 
  25. Strategy of "going out and taking in" implemented. Newsletter vol. 68. Tongji University. 31 грудня 2010. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 16 березня 2017.