Анна де Лузіньян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна де Лузіньян
Anne de chypre.jpg
Народилася 24 вересня 1418(1418-09-24)[1]
Нікосія, Кіпр
Померла 11 листопада 1462(1462-11-11)[1] (44 роки)
Женева, Женева, Швейцарія
Діяльність аристократ
Титул Герцог
Рід Лузіньяни
Батько Янус
Мати Шарлотта де Бурбон
Брати, сестри  • Іоанн II (король Кіпру)
У шлюбі з Людовик I
Діти Амадей IX[1], Louis of Cyprusd[1], Маргарита Савойська, Шарлотта Савойська, Філіпп II (герцог Савойї), Marie of Savoy, Countess of Saint-Pold, Бона Савойська(1449—1503), François de Savoied[1], Jacques of Savoy, Count of Romontd, Janus of Savoyd[1], Giovanni di Savoiad[1], Maria di Savoiad[1], Pierre de Savoied[1], Giacomo di Savoiad[1], Agnès de Savoied[1], Jean-Louis de Savoied[1] і Anna di Savoiad[1]
Armoiries Savoie Ancien - écu moderne.svg

Анна де Лузіньян або Анна Кіпрська (Anne de Lusignan; 24 вересня 1418  — 11 листопада 1462) — дочка кіпрського короля Януса і Шарлотти Бурбонської (сестри графа де Ла Маршу), спадкоємиця прав на ієрусалимську корону, дружина (із 1433 року) герцога Людовика I Савойського, мати 18 дітей, 5 з яких померли в дитинстві. Завдяки династичним шлюбам її дітей і онуків кров Лузіньянів потекла в жилах правителів Західної Європи.

Зробивши подорож з Нікосії в Шамбері , 14-річна Ганна одружилася з герцогом Савойським. Вона вела марнотратний спосіб життя і оточила себе фаворитами, що супроводжували її в подорожі з Кіпру. Її звичка до розкоші підірвала фінанси Савойського герцогства. В обмін на замок Варамбон вона виміняла у одного з баронів знамениту Туринську плащаницю, яка зберігалася в каплиці Савойських герцогів в Шамбері. При її дворі працював видатний композитор Гійом Дюфаї.

Анна Кіпрська, в жилах якої текла кров великих хрестоносців і візантійських імператорів, підвищила міжнародний престиж Савойської династії. Будучи по матері француженкою, Анна підтримувала тісні зв'язки з французькою аристократією. Своїх дочок вона видала заміж за дофіна Людовика (майбутнього Людовика XI), коннетабля Сен-Поля і графа де Лонгвиля (сина великого полководця Дюнуа). Міланський герцог Джан Галеаццо Сфорца, (син її дочки Бони) був її онуком, а польська королева Бона Сфорца — правнучкою.

Сім'я[ред. | ред. код]

1 листопада 1433 року в Шамбері Анна одружилась з  Людовиком I Савойським. У подружжя було 18 дітей, з яких п'ятеро померли в дитинстві:

  1. Амадей (1 лютого 1435(14350201)30 березня 1472) — герцог Савойї під ім'ям Амадея IX Щасливого, князь П'ємонту, одружений з французькою принцесою Іоландою Валуа.
  2. Людовик (5 червня 1436(14360605) — 16.7.1482), граф Женеви і король Кіпру, одружений першим шлюбом з принцесою Аннабеллою Шотландською (1433—1509), другим шлюбом на королеві Шарлотті Кіпрській (28.6.1444 — 16.7.1487);
  3. Марія (10 березня — 1 грудня 1437) — померла немовлям.
  4. Філіп (5.2. 1438 — 7 листопада 1497) — герцог Савойський, князь П'ємонту.
  5. Маргарита (квітень 1439 — 9.3.1483), заміжня першим шлюбом за Джованні IV Палеолог (24.6.1413 — 19.1.1464), маркграфом Монферрато, другим шлюбом за П'єром II де Люксембурзьким (1435 — 25.10.1482), графом Сен-Поля;
  6. П'єр (2.2.1440 — 21.10.1458), архієпископ Тарантеза;
  7. Янус (8.11.1440 — 22.12.1491), граф Женеви і Фосін'і, генерал-губернатор Ніцци, одружений з принцесою Оленою Люксембурзькою (пом. 1488);
  8. Шарлотта (16.11.1441—1.12.1483), в 1451 вийшла заміж за короля Франції Людовіка XI
  9. Аймоне (2.11.1442—30.3.1443)
  10. Яків (29.11.1444—1.6.1445)
  11. Агнеса (жовтень 144516 березня 1509), в 1466 вийшла заміж за Франсуа Орлеанського, графа де Лонгвіль (1447—1491)
  12. Іоанн Людовик (26 лютого 1447(14470226)4 липня 1428) — єпископ Женеви і єпископ Тарантез.
  13. Марія (20.3.1448 — 13.9.1475), в 1466 вийшла заміж за Луї де Люксембург-Сен-Поль (1418—1475)
  14. Бона Савойська (12.8.1449—17.11.1503), в 1468 вийшла заміж за Галеаццо Сфорца (1444—1476), герцога Мілана
  15. Яків (12.11.1450 — 30.1.1486), граф Ромонта, сеньйор Во
  16. Анна (вересень1 жовтня 1452) — померла немовлям.
  17. Франциск (19 серпня 1454(14540819)6 жовтня 1490) — архієпископ Оша і єпископ Женеви.
  18. Іоанна (1455)

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]