Анна де Ноай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
trumb

Анна де Ноай (фр. Anna de Noailles, народжена як Anna Elisabeth Bibesco-Bassaraba, Princess de Brancovan, після одруження — Marquise Mathieu de Noailles, 15 листопада 1876, Париж — 30 квітня 1933, Париж) — французька поетеса, господарка літературного салону.

Біографія[ред.ред. код]

Дочка румунського барона князя Григоріє Бібеску-Бранковяну та грецької княжни Raluca Moussouros, відомомї піаністки, якій присвячено декілька творів Ігнація Падеревського. Дружина її дядька, княгиня Олена Бібеско, відігравала помітну роль у літературному та художному житті Парижа кінця XIX сторіччя. 1897 року вийшла заміж за маркіза де Ноай. Їхній будинок був одним з центрів світського та інтелектуального життя Парижа. Похована на цвинтарі Пер-Лашез.

Авторка декількох книжок віршів, трьох романів, автобіографії, була близька до символізму.

Твори[ред.ред. код]

Жан-Луї Форен. Портрет Анни де Ноай, 1914
  • Le Cœur innombrable (1901)
  • L'Ombre des jours (1902)
  • La Nouvelle Espérance (1903)
  • Les Éblouissements (1907)
  • Les Vivants et les Morts (1913)
  • Les Forces éternelles (1920)
  • Poème de l'amour (1924)
  • Passions et vanités (1926)
  • L'Honneur de souffrir (1927)
  • Exactitudes, Paris (1930)
  • Derniers Vers et Poèmes d'enfance (1934)

Література[ред.ред. код]

  • Edmée de la Rochefoucauld: Anna De Noailles, French & European Pubns (1965) ISBN 0-320-05590-6
  • Fondation Singer-Polignac: Anna de Noailles, Méridiens Klincksieck (1986)
  • François Broche: Anna de Noailles, Robert Laffont (1989) ISBN 2-221-05682-5
  • Angela Bargenda: La Poésie d'Anna de Noailles (1990)
  • Catherine Perry: Dionysian Aesthetics in the Works of Anna de Noailles (2003) ISBN 0-8387-5499-6

Див. також[ред.ред. код]

  • 10784 Ноай — астероїд, названий на честь поетеси.

Посилання[ред.ред. код]