Анна де Фуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна де Фуа
окс. Ana de Fois
{{{ім'я}}}
Нині на посаді
Народився 1484
Фуа
Помер 26 липня 1506
Буда, Будапешт
Похований
Країна Франція
Батько Gaston II de Foix, Count of Candaled
Мати Catherine of Foix, Countess of Candaled
У шлюбі з Владислав II Ягелончик
Діти Анна I і Людовик II

Анна де Фуа також відома як Анна де Кандаль (чеськ. Anna z Foix a Candale, угор. Candale-i Anna, баск. Ana Kandalakoa, окс. Ana de Fois, фр. Anne de Foix; нар. 1484(1484) — пом. 26 липня 1506, Буда, Угорщина) — королева Угорщини (коронація 29 вересня 1502 року в Секешфегерварі) і королева Чехії (коронації не було) з 29 вересня 1502 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Анна народилася в 1484 році в родині Гастона II де Фуа-Кандаля[1] з молодшої гілки графського дому Фуа, і Катерини де Фуа, доньки Гастона IV де Фуа та королеви Елеонори Наваррської[2]. Її мати була молодшою ​​дочкою королеви Елеонори Наваррської та Гастона IV, графа Фуа. Анна виросла при французькому королівському дворі в Блуа. Освіту здобула латиною та класикою.

Людовик І Орлеан, герцог Лонгвільський, перший кузен, колись усунутий від короля Франції Людовика XII, був закоханий у неї і хотів одружитися, але цьому завадили, оскільки планувалося здійснити політичний шлюб для Анни. Літній, двічі розлучений і бездітний король Угорщини Владислав II з династії Ягеллонів шукав дружину, здатну подарувати йому сина. Його погляди були спрямовані на потужний союз, і Анна, представниця вищої знаті Франції, яка належала до кількох королівських сімей, була гарним вибором. Анна була обручена в 1500 році, шлюбний контракт був підтверджений в 1501 році.

29 вересня 1502 року вона вийшла заміж за угорського та чеського короля Владислава II. Того ж дня вона там була коронована королевою Угорщини[3]. Анна була його третьою дружиною. Вона привезла з собою в Угорщину французький суд та французьких радників. Відносини були щасливими принаймні з точки зору короля, і, як повідомляється, він розглядав її як другу, помічницю та довіреного радника.

У 1506 році підпис Анни було розміщено на документі поряд із підписом короля про союз з Габсбургами. 23 липня 1503 року Анна народила дочку Анну, а 1 липня 1506 року довгоочікуваного спадкоємця чоловічої статі, майбутнього короля Людовика ІІ (Лайоша)[3].

Анна користувалася великою популярністю, але вагітність зіпсувала їй здоров'я. Вона померла в Буді 26 липня 1506 року, трохи більше ніж через три тижні після народження сина через ускладнення від пологів. Їй було 22 роки. Поховали в Секешфегерварі.

Предки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Previte-Orton, 1962, с. 922
  2. Anthony (1931).
  3. а б Cazacu, 2017, с. 204

Література[ред. | ред. код]

  • Anthony, Raoul: Identification et Etude des Ossements des Rois de Navarre inhumés dans la Cathédrale de Lescar, Paris, Masson, 1931
  • Kšír, Josef: K původu české královny Anny, Genealogické a heraldické listy (GaHL) 21, 40-47, Praha, 2001 URL: Посилання
  • Macek, Josef: Tři ženy krále Vladislava, Praha, Mladá fronta, 1991

Посилання[ред. | ред. код]