Анна де Фуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна де Фуа
окс. Ana de Fois
Anne de Foix 2.jpg
Народилася 1484
Фуа
Померла 26 липня 1506
Буда, Угорське королівство
·пологи
Поховання
Країна Bannière de France style 1500.svg Франція
Діяльність суверен
Знання мов окситанська, середньофранцузька, латина і угорська
Суспільний стан аристократія[1]
Титул королева-консорт і королева[d][1]
Посада королева-консорт, королева-консорт і королева-консорт
Рід House of Foixd
Батько Gaston II de Foix, Count of Candaled
Мати Catherine of Foix, Countess of Candaled
Родичі Жермена де Фуа, Анна Бретонська, Катерина I і Magdalena of Valoisd
Брати, сестри Gaston III de Foix-Candaled, Francis of Foix-Candaled і Jean de Foixd
У шлюбі з Владислав II Ягелончик
Діти Анна I і Людовик II
Anna of Foix-Candale.jpg

Анна де Фуа також відома як Анна де Кандаль (чеськ. Anna z Foix a Candale, угор. Candale-i Anna, баск. Ana Kandalakoa, окс. Ana de Fois, фр. Anne de Foix; 1484(1484) — 26 липня 1506, Буда, Угорщина) — королева Угорщини (коронація 29 вересня 1502 року в Секешфегерварі) і королева Чехії (коронації не було) з 29 вересня 1502 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Анна народилася в 1484 році в родині Гастона II де Фуа-Кандаля[2] з молодшої гілки графського дому Фуа, і Катерини де Фуа, доньки Гастона IV де Фуа та королеви Елеонори Наваррської[3]. Її мати була молодшою дочкою королеви Елеонори Наваррської та Гастона IV, графа Фуа. Анна виросла при французькому королівському дворі в Блуа. Освіту здобула латиною та класикою.

Людовик І Орлеан, герцог Лонгвільський, перший кузен, колись усунутий від короля Франції Людовика XII, був закоханий у неї і хотів одружитися, але цьому завадили, оскільки планувалося здійснити політичний шлюб для Анни. Літній, двічі розлучений і бездітний король Угорщини Владислав II з династії Ягеллонів шукав дружину, здатну подарувати йому сина. Його погляди були спрямовані на потужний союз, і Анна, представниця вищої знаті Франції, яка належала до кількох королівських сімей, була гарним вибором. Анна була обручена в 1500 році, шлюбний контракт був підтверджений в 1501 році.

29 вересня 1502 року вона вийшла заміж за угорського та чеського короля Владислава II. Того ж дня вона там була коронована королевою Угорщини[4]. Анна була його третьою дружиною. Вона привезла з собою в Угорщину французький суд та французьких радників. Відносини були щасливими принаймні з точки зору короля, і, як повідомляється, він розглядав її як другу, помічницю та довіреного радника.

У 1506 році підпис Анни було розміщено на документі поряд із підписом короля про союз з Габсбургами. 23 липня 1503 року Анна народила дочку Анну, а 1 липня 1506 року довгоочікуваного спадкоємця чоловічої статі, майбутнього короля Людовика ІІ (Лайоша)[4].

Анна користувалася великою популярністю, але вагітність зіпсувала їй здоров'я. Вона померла в Буді 26 липня 1506 року, трохи більше ніж через три тижні після народження сина через ускладнення від пологів. Їй було 22 роки. Поховали в Секешфегерварі.

Предки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Catalog of the German National Library
  2. Previte-Orton, 1962, с. 922.
  3. Anthony (1931).
  4. а б Cazacu, 2017, с. 204.

Література[ред. | ред. код]

  • Anthony, Raoul: Identification et Etude des Ossements des Rois de Navarre inhumés dans la Cathédrale de Lescar, Paris, Masson, 1931
  • Kšír, Josef: K původu české královny Anny, Genealogické a heraldické listy (GaHL) 21, 40-47, Praha, 2001 URL: Посилання
  • Macek, Josef: Tři ženy krále Vladislava, Praha, Mladá fronta, 1991

Посилання[ред. | ред. код]