Аннелі Ергардт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аннелі Ергардт
Bundesarchiv Bild 183-M0609-0013, Annelie Ehrhardt cropped.jpg
Аннелі Ергардт (1973)
Загальна інформація
Повне ім'я Аннелізе Ергардт
Оригінал імені Anneliese Ehrhardt
Народження 18 червня 1950(1950-06-18) (71 рік)
Гетенслебен, Берде, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Громадянство Flag of East Germany.svg НДРНімеччина Німеччина
Зріст 166 см
Вага 58 кг
Особисті рекорди
100 м 11,3h (1972)
100 м з/б 12,3h (1973)
100 м з/б 12,59 (1972)
Особисті рекорди в приміщенні
50 м з/б 6,74 (1973)
60 м з/б 7,90 (1974)
Медалі
Олімпійські ігри
Золото 1972 Мюнхен 100 м з/б
Чемпіонати Європи
Срібло 1971 Гельсінкі 100 м з/б
Золото 1974 Рим 100 м з/б
Чемпіонати Європи в приміщенні
Срібло 1971 Софія 60 м з/б
Золото 1972 Гренобль 50 м з/б
Золото 1973 Роттердам 60 м з/б
Срібло 1975 Катовиці 60 м з/б
Кубки Європи
Золото 1973 Единбург 100 м з/б
Золото 1975 Ніцца 100 м з/б
CMNS: Аннелі Ергардт у Вікісховищі


Аннелізе Ергардт (нім. Anneliese Ehrhardt; дошлюбне прізвище — Янс (нім. Jahns) ; нар. 18 червня 1950(19500618)) — німецька легкоатлетка, яка спеціалізувалася в бігу з бар'єрами. На міжнародних змаганнях представляла Німецьку Демократичну Республіку.

Із життєпису[ред. | ред. код]

Олімпійська чемпіонка з бігу на 100 метрів з бар'єрами (1972).

Багаторазова чемпіонка та призерка чемпіонатів та Кубків Європи з бар'єрного спринту (60 метрів у приміщенні та 100 метрів — просто неба).

11-разова чемпіонка НДР.

У 1976 в Монреалі на своїй другій Олімпіаді через травму не змогла виступати на повну силу. У другому півфінальному забігу посіла третє місце, що дозволило їй пройти до фіналу, однак радянська спортсменка Любов Кононова, яка бігла у цьому ж забігу, вийшла за межі своєї доріжки та зіштовхнулась зі срібною призеркою попередньої Олімпіади румункою Валерією Буфану, яка через це була лише шостою. Кононова була дискваліфікована, забіг повторили. У повторному забігу Ергардт посіла п'яте місце і не потрапила до фіналу.

Завершила спортивну кар'єру невдовзі після Олімпіади-1976.

Ексрекордсменка світу та Європи з бігу на 100 та 200 метрів з бар'єрами.

У шлюбі з 1970 із Манфредом Екгардтом, учасником Олімпійських ігор-1968 у веслуванні на байдарках та каное.

Основні міжнародні виступи[ред. | ред. код]

Рік Змагання Місто Місце Дисципліна Примітки
1971 Чемпіонат Європи в приміщенні Болгарія Софія 2 60 м з/б
Чемпіонат Європи Фінляндія Гельсінкі 2 100 м з/б
1972 Чемпіонат Європи в приміщенні Франція Гренобль 1 50 м з/б
Олімпійські ігри ФРН Мюнхен 1 100 м з/б Відео на YouTube
1973 Чемпіонат Європи в приміщенні Нідерланди Роттердам 1 60 м з/б
Кубок Європи Велика Британія Единбург 1 100 м з/б
1974 Чемпіонат Європи в приміщенні Швеція Гетеборг фDNS 60 м з/б
Чемпіонат Європи Італія Рим 1 100 м з/б
1975 Чемпіонат Європи в приміщенні Польща Катовиці 2 60 м з/б
Кубок Європи Франція Ніцца 1 100 м з/б
1976 Олімпійські ігри Канада Монреаль 2пф5 100 м з/б

Джерела[ред. | ред. код]

Рекорди
Попередник:
НДР Карін Бальцер (GDR)
Рекордсменка світу з бігу на 100 метрів з бар'єрами (ручний хронометраж)
15 червня 1972 - 1 січня 1977
Наступник:
відсутня
Попередник:
відсутня
Рекордсменка світу з бігу на 100 метрів з бар'єрами (автоматичний хронометраж)
8 вересня 1972 - 10 червня 1978
Наступник:
Польща Гражина Рабштин (POL)
Попередник:
Австралія Памела Кілборн (AUS)
Рекордсменка світу з бігу на 200 метрів з бар'єрами
5 липня 1970 - 9 серпня 1970
Наступник:
Польща Тереза Сукневич (POL)