Аннелі Яаттеенмякі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аннелі Яаттеенмякі
фін. Anneli Jäätteenmäki
Jäätteenmäki Anneli 2014-02-06 1.jpg
Ім'я при народженні фін. Anneli Tuulikki Jäätteenmäki
Народилася 11 лютого 1955(1955-02-11) (63 роки)
Лапуа, Фінляндія
Громадянство
(підданство)
Flag of Finland.svg Фінляндія
Діяльність політик, адвокат
Alma mater Гельсінський університет
Науковий ступінь Бакалавр права (1980) і varatuomari[d] (1980)
Мова творів фінська
Членство Парламентська асамблея Ради Європи
Посада прем'єр-міністр Фінляндії, Депутат Європейського парламенту, депутат парламенту Фінляндії[d], Leader of the Centre Party[d], Minister of Justice[d], депутат парламенту Фінляндії[d] і Speaker of the Parliament of Finland[d]
Партія Фінляндський центр
У шлюбі з Jorma Melleri[d]
Сторінка в Інтернеті annelijaatteenmaki.net

А́ннелі Ту́уліккі Яа́ттенмякі (фін. Anneli Tuulikki Jäätteenmäki, нар. 11 лютого 1955, м. Лапуа, Фінляндія) — правий фінський політик. 60-тий прем'єр-міністр Фінляндії та 1-ша жінка — глава фінського уряду. Керувала урядом 63 дні — в період з 17 квітня по 24 червня 2003 року. Депутат Європарламенту2004 року).

Працювала правником (1981—1987), обрана депутатом Парламенту Фінляндії (Eduskunta), а згодом його спікером. Яаттенмякі була також Міністром юстиції (1994—1995), головою партії Кескуста (Центр, 2000—2003).

Біографія[ред. | ред. код]

1980 року закінчила правничі студії, працювала за фахом. 1987 року вперше обрана депутатом Парламенту Фінляндії, де працювала загалом 17 років. Заслужила славу досвідченого полеміста та прекрасного оратора.

У березні 2003 року партія «Кескуста» бере на парламентських виборах реванш — виривається із багаторічної опозиції та стає правлячою партією. 17 квітня 2003 її представниця Яаттенмякі очолила уряд Фінляндії, прийшовши на зміну соціал-демократичному кабінету Пааво Ліппонена. Але подала у відставку всього за кілька місяців — 24 червня того ж року. Причина — кримінальне переслідування у справі оприлюднення секретних документів, які стосувалися позиції Фінляндії щодо війни в Іраку. Фатальну роль в цьому скандалі відіграв помічник Президента Галонен — Марті Маннінен. Він заявив, що Яаттенмякі особисто зверталася до нього з проханням надати інформацію про секретні документи й навіть повідомила номер свого «секретного факсу».

Тим не менше, уряд Яаттенмякі став світовою сенсацією: в ньому вперше в історії половину портфелів отримали саме жінки. Вони очолили дев'ять міністерств: освіти, культури, соціальних справ та охорони здоров'я, праці, соціального забезпечення, зовнішньої торгівлі, транспорта та зв'язку. Діяльність кабінету Яаттенмякі тривала в умовах економічної кризи, коли уряд прагнув за всяку ціну простимулювати середній бізнес.

У зовнішній політиці уряд традиційно робив ставку на співпрацю із сусідами — Естонією, Швецією, РФ. Під час візиту до Таллінна (Естонія) у травні 2002 року, обговорювала питання екології та гуманітарних зв'язків.

Після скандалу[ред. | ред. код]

На місце Яаттенмякі обрано представника партії Кескуста, міністра оборони Матті Ванганена.

У 2004 році суд м. Гельсінкі зняв з колишньої прем'єрки всі звинувачення, але кар'єра Яаттенмякі як винятково фінського політика закінчилася. Цього ж року вона отримала мандат депутатки Європарламенту.

Джерела[ред. | ред. код]