Анненков Павло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анненков Павло Васильович
Annenkov.jpg
Народився 19 червня (1 липня) 1813[1][2]
Москва, Московська губернія, Російська імперія[3][2]
Помер 8 (20) березня 1887[3][2][4] (73 роки)
Дрезден, Kreishauptmannschaft Dresden[d], Королівство Саксонія, Німецька імперія[3][2]
Громадянство (підданство) Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність літературний критик, історик і журналіст
Alma mater Санкт-Петербурзький державний гірничий університет[3]
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Павло́ Васи́льович Анненко́в (19 червня (1 липня) 1813, за іншими даними 18 червня (30 червня) 1812, Москва — 8 березня (20 березня) 1887, Дрезден) — російський критик і мемуарист.

Разом з Іваном Тургенєвим, Миколою Чернишевським та іншими 19 березня 1860 р. підписав листа до В. Фліорковського з проханням відпустити на волю або погодитись на викуп родичів Тараса Шевченка (братів Микити і Йосипа та сестри Ярини).

Біографічні відомості[ред.ред. код]

За політичними переконаннями ліберал-західник. Стояв на позиціях «чистого мистецтва». В «Современнике» надрукував «Листи з Парижа» (1847-1848), в яких знайомив російського читача з представниками утопічного соціалізму. Особисто знав Карла Маркса, листувався з ним.

Анненков — один із зачинателів наукового вивчення біографії і текстів Пушкіна.

Не втратили свого значення мемуари Анненкова:

  • «М. В. Станкевич» (1857),
  • «Знаменне десятиліття» (1881),
  • «Літературні спогади» (1909).

Твори[ред.ред. код]

  • «Листи з Парижа» (1847 — 48)
  • «М. В. Станкевич» (1857),
  • «Знаменне десяти ліття» (1881),
  • «Літературні спогади» (1909).
  • Воспоминания и критические очерки. В 3 т. СПБ, 1877-1881.

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]