Анненков Павло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анненков Павло Васильович
Annenkov.jpg
Народився 1 липня 1813(1813-07-01)[1][2]
Москва, Російська імперія[3][2]
Помер 8 березня 1887(1887-03-08)[3][2][4] (73 роки)
Дрезден, Німецька імперія[3][2]
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність літературний критик, історик, журналіст
Alma mater Санкт-Петербурзький державний гірничий університет[3]
Мова творів російська

Павло́ Васи́льович Анненко́в (19 червня (1 липня) 1813, за іншими даними 18 червня (30 червня) 1812, Москва — 8 березня (20 березня) 1887, Дрезден) — російський критик і мемуарист.

Разом з Іваном Тургенєвим, Миколою Чернишевським та іншими 19 березня 1860 р. підписав листа до В. Фліорковського з проханням відпустити на волю або погодитись на викуп родичів Тараса Шевченка (братів Микити і Йосипа та сестри Ярини).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

За політичними переконаннями ліберал-західник. Стояв на позиціях «чистого мистецтва». В «Современнике» надрукував «Листи з Парижа» (1847—1848), в яких знайомив російського читача з представниками утопічного соціалізму. Особисто знав Карла Маркса, листувався з ним.

Анненков — один із зачинателів наукового вивчення біографії і текстів Пушкіна.

Не втратили свого значення мемуари Анненкова:

  • «М. В. Станкевич» (1857),
  • «Знаменне десятиліття» (1881),
  • «Літературні спогади» (1909).

Твори[ред. | ред. код]

  • «Листи з Парижа» (1847 — 48)
  • «М. В. Станкевич» (1857),
  • «Знаменне десяти ліття» (1881),
  • «Літературні спогади» (1909).
  • Воспоминания и критические очерки. В 3 т. СПБ, 1877—1881.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]