Анне Вєскі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анне Вєскі
ест. Anne Veski
Anne Veski (ru - Анне Вески).jpeg
Народилася 27 лютого 1956(1956-02-27) (64 роки)
Рапла, Естонська Республіка
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Estonia.svg Естонська Республіка
Діяльність співачка
Alma mater Талліннський технічний університет
Знання мов естонська
Роки активності 1978 — тепер. час
Жанр поп-музика
Нагороди
IMDb nm0895245
Сторінка в Інтернеті anneveski.com

Анне Тинісівна Вєскі (ест. Anne Veski; уроджена Ваарманн ест. Vaarmann; нар. 27 лютого 1956(19560227), Рапла, Естонська РСР, СРСР) — радянська та естонська співачка, Заслужена артистка Естонської РСР (1984).[1]

Походження та навчання[ред. | ред. код]

Народилася 27 лютого 1956 р. в естонському містечку Рапла в родині Ільмара-Тиніса Ваарманна (ест. Ilmar-Tõnis Vaarmann; 1927—2005) та Еллен Ваарманн (ест. Ellen Vaarmann), 1930—1988; в дівоцтві Таммессон (ест. Tammesson).

Там же вона закінчила музичну школу, після якої вступила до Таллінського політехнічного інституту.

Після закінчення навчання працювала на заводі і була прийнята на роботу в естрадну студію при Філармонії, де стала виступати з ансамблем «Мобіле».

Перша естрадна композиція (1980) — «Королева рожевого саду».

Естрадні виступи[ред. | ред. код]

У 1979—1981 роках співала у складі групи «Вітамін», а в 1982—1983 роках виступала з ансамблем «Мюзік Сейф». В кінці 1983 року вона увійшла до складу ансамблю «Немо»[2].

У 1984 році на Міжнародному музичному фестивалі в Сопоті отримала дві премії: за пісню Позаду крутий поворот і за найкраще виконання польської пісні Полька. У 1986 році вперше виходить у фінал радянського теле-фестивалю «Пісня року».

Виконавиця пісень «Позаду крутий поворот», «Візьми мене з собою», «Радіти життю», «Милий, гаряче улюблений», «Міжсезоння», «Продлись, щастя» (музика Валерія Севастьянова, слова Олексія Ріміціана), «Ні про що не шкодуйте» (А.Исааков — А.Дементьєв) «Ангели тут більше не живуть», «А він мені подобається», «Листя жовті над містом кружляють», «Самба з Марадоною», «Свято снігопаду», «Пробач за любов», «Не винувата я», «Листя минулого літа».

На початку 1990-х років спільно з Володимиром Довганем організувала пошиття одягу з хутра в Естонії для продажу в Талліні та Москві.

Родина[ред. | ред. код]

У 1977—1981 роках була одружена з Яаком Вєскі (ест. Jaak Veski; 1956—1994), автором слів багатьох популярних естонських пісень. Від цього шлюбу народилася донька Керлі Вєскі (ест. Kerli Veski), дипломат, у 2004—2007 роках — консул Естонської Республіки в Москві.

Брат — естонська клавішник Маті Ваарманн (ест. Mati Vaarmann; рід. 1952), колишній керівник ансамблю «Мюзік Сейф» (Music Safe), учасник груп Mobile та Omega.

Заміжня другим шлюбом за Бенно Бєльчіковим (ест. Benno Beltšikov), який є її адміністратором. Після укладення шлюбу протягом півроку носила прізвище Бєльчікова[3].

Свекор — Рафаїл Бєльчіков (ест. Rafail Beltšikov; 1917—2015), естонський сценарист документального кіно та автор декількох документальних книг; габбай Таллінської синагоги[4][5][6][7].

Визнання та нагороди[ред. | ред. код]

  • Перша премія в основному конкурсі і перша премія за краще виконання польської пісні на міжнародному конкурсі естрадної пісні в Сопоті (1984)[8]
  • Заслужена артистка Естонської РСР (1984)
  • Орден Михайла Ломоносова за заслуги в сфері культури і мистецтва Академії проблем безпеки, оборони і правопорядку (2007)[9]
  • Орден Дружби (1 вересня 2011 року) — за великий внесок у зміцнення російсько-естонських культурних зв'язків, збереження і популяризації російської культури в Естонській Республіці[10].

Дискографія[ред. | ред. код]

  • «Kallis, kuula» 2013
  • «Ingleid ei…» 2009
  • «АННЕ ВЕСКИ. Я НЕ ТАКАЯ» © 2007, «Моноліт»
  • «АННЕ ВЕСКИ. РАДОВАТЬСЯ ЖИЗНИ» «ИМЕНА НА ВСЕ ВРЕМЕНА» © 2007, «Моноліт»
  • DVD «ANNE VESKI. ROOSIAIA KUNINGANNA» © 2006, ESTTV (Естонське телебачення)
  • DVD «Анне Вески. Ни о чём не жалейте» © 2006, «Квадро-диск»
  • «ANNE VESKI. 60 parimat laulu — EESTI KULLAFOND — 3 platinum CD» © 2006, «Hitivabrik»
  • «Ни о чём не жалейте» © 2004, Фірма грамзапису «Нікітін»
  • Анне Вески, Имена на все времена, © 2003, Містерія звуку
  • «Lootus», © 2003 «AN&BEN»
  • Не грусти, человек, © 2002, J.R.C.
  • Не грусти, человек, © 2002, Records 2000, Estonian Artist Agency
  • Анне Вески, Звезды советской эстрады, © 2001, «Перше музикальне видавництво»
  • Grand Collection, © 2001 КВАДРО ДИСК
  • Armukarneval, Records 2000
  • Star Collection, © 2000 J.S.P. Records / гурт ДЖЕМ
  • «Туннель под Ла-Маншем», © 1996, «Союз»
  • Калейдоскоп, © 1994 Anima Vox Co.
  • «Поет Анне Вески», © 1985, Талліннський Завод музикальних касет
  • «Анне Вески», © 1994, Німеччина
  • «Я вас благодарю», Анне Вески и ансамбль «Немо», © Мелодія, 1988
  • «Поет Анне Вески», © Мелодія, 1986
  • «Sind aeda viia tõotan ma! (LP)», © Мелодія, 1985
  • «Я обещаю вам сады», © Мелодія,
  • «Позади крутой поворот», © Мелодія, 1984
  • «Поет Анне Вески», © Мелодія, 1984
  • «Поет Анне Вески», © Мелодія,
  • «Анне Вески и Мюзик-Сейф», © Мелодія, 1983
  • «Anne Veski», © Мелодія, 1983

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1982 — Шлягер цього літа
  • 1983 — Золото осені
  • 1986 — Мікко з Тампере просить поради
  • 2003 — Герой її роману
  • 2005 — Приречена стати зіркою — камео

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Анне Вески: «Муж теперь не ревнует» / Еженедельник «Аргументы и Факты», № 7 11/02/2009
  2. Диск Анне Вески. Я обещаю вам сады. Архів оригіналу за 2012-03-01. Процитовано 2011-07-10. 
  3. Anne Veski: «Olen ka Anne Beltšikov olnud» Архівовано 19 лютий 2009 у Wayback Machine. // SL Õhtuleht, 30.08.2008(ест.)
  4. «Kogu minu elu on üks surmatants» // SL Õhtuleht, 27.12.2011(ест.)
  5. Информация о книге: Р. Бельчиков. Кино Эстонии. — М.: Союзинформкино, 1981. Архівовано 29 жовтень 2013 у Wayback Machine. // Электронный каталог библиотек Эстонии ESTER(ест.)
  6. Еврейский паспорт. Рафаил Бельчиков // Сайт Еврейской религиозной общины Эстонии
  7. Презентация книги Рафаила Бельчикова «Скакалка» // Сайт Центра русской культуры (Таллин)
  8. По волне моей памяти / Анне Вески. www.vremya.tv. 2014. Процитовано 2015-07-03. (рос.)
  9. Дмитрий Ткаченко. (7 февраля 2007). Анне Вески призналась в любви. Театр Эстрады. Архів оригіналу за 2012-08-21. Процитовано 2012-08-19. (рос.)
  10. Указ Президента Российской Федерации от 1 сентября 2011 года № 1138 «О награждении орденом Дружбы Вески А.» Архівовано 2 листопад 2012 у Wayback Machine.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]