Аннус Лембіт Ельмарович
| Аннус Лембіт Ельмарович | |
|---|---|
ест. Lembit Annus  | |
 | |
| Народився | 17 вересня 1941 Кохтла-Ярве, Кохтла-Ярве[d], Естонія |
| Помер | 4 липня 2018 (76 років) Таллінн, Естонія |
| Країна |  Естонія СРСР |
| Національність | естонець |
| Діяльність | журналіст, політик |
| Alma mater | Вища партійна школа при ЦК КПРС[d], Російська академія державної служби, TTK University of Applied Sciencesd і Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d] |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
| Знання мов | російська і естонська |
| Членство | ЦК КПРС і Політичне бюро ЦК КПРС |
| Посада | член Політбюро ЦК КПРС[d] і Список Перших секретарів ЦК Компартії Естонської РСР |
| Партія | КПРС і Конституційна партія[d] |
Лембіт Ельмарович Аннус (ест. Lembit Annus, рос. Лембит Эльмарович Аннус, 17 вересня 1941, Кохтла-Ярве, тепер Естонія — 4 липня 2018, Таллінн, Естонія) — естонський та радянський діяч, 1-й секретар ЦК Комуністичної партії Естонії (КПРС). Депутат Верховної ради Естонської РСР. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Член Політичного бюро ЦК КПРС з 31 січня по 23 серпня 1991 року. Кандидат історичних наук.
Народився в родині робітника. У 1960 році закінчив Талліннський будівельно-монтажний технікум. У 1960—1961 роках служив у Радянській армії.
У 1961—1964 роках працював бригадиром, майстром Талліннського міського ремонтно-будівельного управління.
Член КПРС з 1963 року.
У 1964 році — начальник цеху комбінату побутового обслуговування «Тее» у Таллінні.
У 1964—1967 роках — 2-й секретар Морського районного комітету ЛКСМ Естонії міста Таллінна.
У 1967—1971 роках — завідувач відділу спортивної і оборонно-масової роботи ЦК ЛКСМ Естонії.
У 1971—1973 роках — завідувач організаційного відділу Морського районного комітету КП Естонії міста Таллінна.
У 1973 році закінчив Заочну Вищу партійну школу при ЦК КПРС.
У 1973—1974 роках — інструктор, з 1974 року — завідувач сектору відділу організаційно-партійної роботи ЦК КП Естонії.
У 1979 році закінчив Академію суспільних наук при ЦК КПРС[1].
У 1979—1980 роках — заступник завідувача відділу організаційно-партійної роботи ЦК КП Естонії.
У 1980—1983 роках — помічник першого секретаря ЦК Комуністичної партії Естонії Карла Вайно.
У 1983—1989 роках — головний редактор журналу ЦК КП Естонії «Еесті комуніст».
З 1989 року — інспектор ЦК Комуністичної партії Естонії.
З березня по грудень 1990 року — 1-й секретар Калінінського районного комітету КП Естонії міста Таллінна.
15 грудня 1990 — серпень 1991 року — 1-й секретар ЦК Комуністичної партії Естонії (КПРС). На XXVIII з'їзді КПРС у липні 1990 року обраний членом ЦК КПРС[2].
З серпня 1991 року працював власним кореспондентом газети «Правда» в Естонії[3].
З 1993 по 1999 рік — депутат Талліннських міських зборів[4], член Політвиконкому Союзу Комуністичних партій — Комуністичної партії Радянського Союзу. Згодом був членом Конституційної партії Естонії та Об'єднаної лівої партії Естонії.
Помер 4 липня 2018 року в місті Таллінні[5].
- ↑ Kohaliku omavalitsuse volikogude valimine. www.vvk.ee. Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ Журнал Известия ЦК КПСС №10 за 1990 г., стр.32
- ↑ Аннус Лембит Эльмарович - Персона РФ. whoiswhopersona.info (рос.). 15 червня 2018. Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ 1993 valimised: Vene mõistatus Tallinnas. Eesti Ekspress (ест.). Процитовано 2 січня 2023.
- ↑ Ушел из жизни эстонский политик Лембит Аннус. ERR (рос.). 6 липня 2018. Процитовано 2 січня 2023.
- Самые закрытые люди. От Ленина до Горбачева: Энциклопедия биографий (рос.)
- Секретариат ЦК КП Эстонии (КПСС) (рос.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |