Аногенітальна відстань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аногенітальна відстань людей: жінки (ліворуч) і чоловіка (праворуч)

Аногеніта́льна ві́дстань (АГВ, англ. AGD, anogenital distance) — відстань від середини ануса до статевих органів, а саме нижньої частини вульви, голівки клітора або нижньої частини мошонки, початку пеніса. Вона вважається медично значущою з ряду причин як для людей, так і для інших тварин, включаючи визначення статі та як маркер впливу ендокринних руйнівників.[1] Регулюється дигідротестостероном, який може бути порушений фталатами, поширеними в пластмасі.

Аногенітальний індекс (АГІ, англ. AGI, anogenital index) — індекс, який використовується для порівняння АГВ відносно моделі на основі маси тіла.[2] Він обчислюється за формулою:

де:

  • l — аногенітальна відстань в міліметрах,
  • m — маса тіла в кілограмах, і вимірюється в мм/кг.[3]

Вимірювання[ред. | ред. код]

АГВ зазвичай вимірюється таким чином: від центру ануса до задньої конвергенції вуздечки статевих губ (де починається вагінальна вестибула) у жінок (АГВ-ВВ, англ. AGD-AF, anogenital distance-anus to fourchette); і від центру відхідника до з'єднання гладкої шкіри промежини зі складчастою шкірою мошонки у чоловіків (АГВ-ВМ, англ. AGD-AS, anogenital distance-anus to scrotum).[4] Альтернативне вимірювання, АГВ-ВК (англ. AGD-AC, anogenital distance-anus to [glans] clitoris), яке визначається лише у жінок, вимірюється від центру ануса до голівки клітора[5], а інше альтернативне вимірювання, АГВ-ВЧ (англ. AGD-AP, anogenital distance-anus to penis), яке визначається лише в чоловіків, вимірюється від центру відхідника до початку пеніса.

У людей[ред. | ред. код]

Ранні дослідження показали, що людська промежина у чоловіків була вдвічі довшою, ніж у жінок, але згодом було встановлено, що у жінок вона становить три чверті від відстані у чоловіків[6], хоча у чоловіків варіативність більша. Вимірювання аногенітальної відстані у новонароджених людей було запропоновано як неінвазивний метод визначення чоловічої фемінізації та жіночої вірилізації та, таким чином, прогнозування неонатальних та дорослих репродуктивних розладів.[7]

Дослідження Свон та інших визначило, що АГВ пов'язана із фертильністю чоловіків і розміром пеніса.[3] Чоловіки з малою АГВ (нижче середнього близько 52 мм (2 ″)) мають у сім разів більше шансів на зниження фертильності, ніж ті, у кого АГВ більша. Це пов'язано як і з об'ємом сперми, так, і з кількістю сперматозоїдів.[8] АГВ, що є нижчою за середню, також підвищує ймовірність неопущення яєчок, зниження кількості сперматозоїдів і пухлин яєчок у дорослому віці. Немовлята з високим загальним впливом фталатів мали в 90 разів більшу ймовірність мати малу АГВ, попри те, що не кожен із 9 типів перевірених фталатів корелював із коротшою АГВ.[3]

Свон та інші повідомляють, що рівні фталатів, пов'язані зі значним зниженням АГВ, виявлені приблизно в однієї чверті американців, перевірених Центрами з контролю та профілактики захворювань (CDC) на вміст фталатів в організмі.[3]

Жінки, які мали високий рівень фталатів у сечі під час вагітності, народили синів, які мали в десять разів більшу ймовірність мати коротшу, ніж очікувалося, АГВ.[9]

Дослідження 2018 року Баррет та інших виявили, що дівчатка, народжені жінками з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), мали більшу АГВ, що свідчить про більший вплив тестостерону на плід, ніж на дівчаток, народжених жінками без СПКЯ.[10]

Стани[ред. | ред. код]

Гіпоспадія та крипторхізм — стани, які можуть виникнути у чоловіків із коротким АГВ.[11][12] Інші проблеми у чоловіків включають ризик синдрому дисгенезії яєчок.[2]

В інших тварин[ред. | ред. код]

АГВ-ВВ (AGF-AF) і АГВ-ВК (AGD-AC) кобили
Аногенітальна відстань кобили

Були проведені численні дослідження впливу АГВ на тварин. У деяких тварин його регулярно вимірюють для визначення здоров'я.

Експерименти показали, що в дослідженнях на гризунах ця відстань скорочується, коли вагітна самка піддається впливу хімічних речовин, які є антиандрогенними, такими як дибутилфталат (DBP) або бензилбутилфталат (BBzP).

Дослідження на мишах показало, що бісфенол А в певних дозах підвищує АГВ у обох статей.[13]

У 2017 році Ґобікрушант та інші досліджували взаємозв'язок між АГВ (відстань від центру ануса до основи піхви та клітора) та плідністю у корів породи канадська голштинська. Вони виявили, що у корів першого та другого паритету збільшення АГВ має зворотну кореляцію з успіхом вагітності після першого штучного запліднення. Ця кореляція не була виявлена у корів третього паритету+.[14]

Див. також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ Mammadov, E; Uncu, M; Dalkan, C (1 березня 2018). High Prenatal Exposure to Bisphenol A Reduces Anogenital Distance in Healthy Male Newborns. Journal of clinical research in pediatric endocrinology. 10 (1): 25—29. doi:10.4274/jcrpe.4817. PMID 28825590.
  2. ↑ а б Hood, Ernie (October 2005). Are EDCs Blurring Issues of Gender?. Environmental Health Perspectives. 113 (10): A670—A677. doi:10.1289/ehp.113-a670. PMC 1281309. PMID 16203228.
  3. ↑ а б в г Swan, Shanna H. та ін. (August 2005). Decrease in Anogenital Distance among Male Infants with Prenatal Phthalate Exposure. Environmental Health Perspectives. 113 (8): 1056—1061. doi:10.1289/ehp.8100. PMC 1280349. PMID 16079079.
  4. ↑ Salazar-Martinez, Eduardo; Romano-Riquer, Patricia; Yanez-Marquez, Edith; Longnecker, Matthew P.; Hernandez-Avila, Mauricio (13 вересня 2004). Anogenital distance in human male and female newborns: a descriptive, cross-sectional study. Environmental Health. 3 (1): 8. doi:10.1186/1476-069X-3-8. ISSN 1476-069X. PMC 521084. PMID 15363098.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  5. ↑ Crestani, A; Arfi, A; Ploteau, S; Breban, M; Boudy, A-S; Bendifallah, S; Ferrier, C; Darai, E (6 червня 2020). Anogenital distance in adult women is a strong marker of endometriosis: results of a prospective study with laparoscopic and histological findings. Human Reproduction Open. 2020 (3): hoaa023. doi:10.1093/hropen/hoaa023. ISSN 2399-3529. PMC 7275635. PMID 32529050.
  6. ↑ McEwen, GN; Renner, G (January 2006). Validity of anogenital distance as a marker of in utero phthalate exposure. Environmental Health Perspectives. 114 (1): A19—20. doi:10.1289/ehp.114-a19b. PMC 1332693. PMID 16393642.
  7. ↑ Welsh, Michelle та ін. (13 березня 2008). Identification in rats of a programming window for reproductive tract masculinization, disruption of which leads to hypospadias and cryptorchidism. Journal of Clinical Investigation. 118 (4): 1479—1490. doi:10.1172/JCI34241. PMC 2267017. PMID 18340380.
  8. ↑ Zabarenko, Deborah (4 квітня 2011). Key genital measurement linked to male fertility. Reuters. Процитовано 24 серпня 2011.
  9. ↑ Swan SH, Sathyanarayana S, Barrett ES, Janssen S, Liu F, Nguyen RH, Redmon JB, ((TIDES Study Team)) (April 2015). First trimester phthalate exposure and anogenital distance in newborns. Human Reproduction. 30 (4): 963—972. doi:10.1093/humrep/deu363. PMC 4359397. PMID 25697839.
  10. ↑ Barrett, E. S.; Hoeger, K. M.; Sathyanarayana, S.; Abbott, D. H.; Redmon, J. B.; Nguyen, R. H. N.; Swan, S. H. (January 2018). Anogenital distance in newborn daughters of women with polycystic ovary syndrome indicates fetal testosterone exposure. Journal of Developmental Origins of Health and Disease. 9 (3): 307—314. doi:10.1017/S2040174417001118. ISSN 2040-1744. PMC 5997496. PMID 29310733.
  11. ↑ Hsieh MH, Breyer BN, Eisenberg ML, Baskin LS (March 2008). Associations among hypospadias, cryptorchidism, anogenital distance, and endocrine disruption. Current Urology Reports. 9 (2): 137—142. doi:10.1007/s11934-008-0025-0. PMID 18419998.
  12. ↑ Jain VG, Singal AK (September 2013). Shorter anogenital distance correlates with undescended testis: a detailed genital anthropometric analysis in human newborns. Human Reproduction. 28 (9): 2343—9. doi:10.1093/humrep/det286. PMID 23838161.
  13. ↑ Honma S, Suzuki A, Buchanan DL, Katsu Y, Watanabe H, Iguchi T (2002). Low dose effect of in utero exposure to bisphenol A and diethylstilbestrol on female mouse reproduction. Reproductive Toxicology. 16 (2): 117—22. doi:10.1016/S0890-6238(02)00006-0. PMID 11955942.
  14. ↑ Gobikrushanth M, Bruinje TC, Colazo MG, Butler ST, Ambrose DJ (2017). Characterization of anogenital distance and its relationship to fertility in lactating Holstein cows. Journal of Dairy Science. 100 (12): 9815—9823. doi:10.3168/jds.2017-13033. PMID 28941819.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аногенітальна_відстань&oldid=41072752