Анонімайзер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Анонімайзер — засіб для приховування інформації про комп'ютер або користувача в мережі за допомогою віддаленого сервера.

Анонімайзер (англ. Anonymizer) — це проксі-сервер, який не дозволяє відстежувати активність в інтернеті.[1]

Використання анонімайзерів починається від забезпечення конфіденційності інформації про користувача до надання доступу до заборонених в локальній мережі вебсайтів.

Необхідно відзначити, що використання анонімайзера не тільки не забезпечує конфіденційність переданих даних між користувачем і цільовим веб-сервером, але і є додатковим ланкою можливості витоку персональної інформації. Не рекомендується при роботі через анонімайзер використовувати значимі облікові записи, так як вони можуть бути легко скомпрометовані на сервері-анонімайзері.[джерело?]

За необхідності використовувати анонімайзер рекомендується обирати ті, що вже зарекомендували себе як надійні і працюють вже протягом декількох років. Також необхідно відзначити, що станом на 01.05.2015 користувачам Рунета активно пропонуються плагіни-анонімайзери для основних існуючих браузерів. Абсолютно безкоштовно. Практично, користувач сам себе здає, використовуючи ці плагіни. Враховуючи, що більшість запитів при наявності бажання уряду перехоплюються через список IP-адрес анонімайзерів, які не особливо ховаються, можна провести моніторинг, обробку статистики та інші прийоми обробки інформації, та за сприяння місцевих провайдерів дуже легко визначити місцезнаходження — за MAC-адресами, які можна змінити тільки при наявності спецапаратури або старих мережевих або материнських плат з цією можливістю. Більш нові варіанти зв'язку відстежуються з такою ж легкістю. Кращим простим варіантом поки є «НТТРЅ://ddd.ddd.ddd.ddd», що теж відстежується, але не читається.

Коли користувачі анонімізують свою персональну електронну ідентификаційну інформацію, це може включати:

  • Мінімізацію ризиків;
  • Табу електронних комунікацій;
  • Попередження крадіжки особистих даних;
  • Захист історії пошуку;
  • Уникання правових і / або соціальних наслідків.[1]

В cфері бізнесу користувачі використовують анонімну електронну ідентифікацію.

В сучасних популярних браузерах (Google Chrome, Mozilla Firefox, Opera, EDGE, Safari) використовується режим інкогніто. Режим інкогніто змушує веб-оглядач «забувати» мережеві дії користувача — ніколи не зберігати історію відвіданих сайтів, не запам'ятовувати введені дані, не відображати імена завантажених файлів.

Режим інкогніто не підміняє IP-адресу і не забезпечує анонімності в Інтернеті. З його допомогою неможливо потрапити на заблоковані веб-ресурси і неможливо убезпечити конфіденційні дані при передачі по мережі. Крім того, створені закладки та файли, які завантажені в приватному вікні браузера, залишаються на жорсткому диску.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б What is Anonymizer? - Definition from Techopedia. Techopedia.com (en). Процитовано 2019-06-01. 
  2. Що таке режим інкогніто і як його включити в різних браузерах. TMGinfo.net (uk). 2018-05-24. Процитовано 2019-06-01.