Перейти до вмісту

Анорексик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Анорексики - це лікарські засоби, які знижують апетит, що призводить до зниження споживання їжі та до втрати ваги. [1] Ці речовини діють, впливаючи на центральну нервову систему або певні нейромедіатори, щоб створити відчуття ситості або зменшити бажання їсти. Розуміння ефектів анорексії має вирішальне значення для розробки втручань для контролю ваги, розладів харчової поведінки та пов’язаних із цим проблем зі здоров’ям. Ефект анорексії може бути викликаний різними механізмами, починаючи від гормональної регуляції і закінчуючи нейронними сигналами. Серед гормонів, які беруть участь у контролі апетиту, є грелін, лептин і пептид YY. Крім того, такі нейромедіатори, як серотонін і дофамін у центральній нервовій системі, значною мірою сприяють регуляції споживання їжі.

Стимулятори апетиту називають орексигенними засобами.

Термін походить від грецького ἀν- "без-" і ὄρεξις "апетит", такі засоби також відомі як анорексигенні, анорексичні або супресанти апетиту.

Історія

[ред. | ред. код]

Деякі засоби для пригнічення апетиту базуються на суміші натуральних інгредієнтів, в основному на основі зеленого чаю в поєднанні з іншими рослинними екстрактами, такими як фукоксантин, який природним чином міститься в морських водоростях. Ліки цього класу часто є стимуляторами з родини фенетиламінів, споріднених амфетаміну.

Німецькі та фінські військові отримували амфетаміни (первітин) під час Другої світової війни. [2] Подібним чином армія Великобританії отримала понад 72 мільйони таблеток бензедрину, а армія США – приблизно таку ж кількість для боротьби зі втомою. [3] Після війни великі надлишки амфетаміну були перенаправлені для використання на чорному [4] та цивільному ринку. Сам амфетамін комерційно продавався як засіб для зниження апетиту, доки його не заборонили у більшості частин світу наприкінці 1950-х років через проблеми безпеки. Багато амфетамінів викликають несприятливі ефекти, включаючи звикання, тахікардію та гіпертонію [5], що робить їх тривале безконтрольне вживання небезпечним.

Проблеми громадського здоров'я

[ред. | ред. код]

Поширення випадків смертельної легеневої гіпертензії та пошкодження серцевих клапанів, пов’язаних з анорексичними засобами, призвели до вилучення деяких засобів з ринку. Це було у випадку з амінорексом у 1960-х роках і з фенфлураміном в 1990-х роках. [6] Подібним чином зв’язок фенілпропаноламіну з геморагічним інсультом змусив Управління з продовольства і медикаментів (FDA) вимагати вилучення його з ринку в Сполучених Штатах у 2000 році, а подібні занепокоєння щодо ефедрину призвели до заборони його включення до дієтичних добавок у 2004 році. Пізніше федеральний суддя скасував цю заборону в 2005 році під час оскарження заборони виробником добавок компанією Nutraceuticals. Також залишається дискусійним питання про те, чи була заборона ефедрину більше пов’язана з його використанням як прекурсора у виробництві метамфетаміну, чи з проблемами безпеки інгредієнта як такого.

Нефармакологічні альтернативи

[ред. | ред. код]

Вплив води на втрату ваги був предметом деяких наукових досліджень як потенційного нефармакологічного підходу. [7] Вживання води перед кожним прийомом їжі може допомогти вгамувати апетит. Витрата 500 мл води за 30 хвилин до їжі корелює з помірною втратою ваги (1-2 кг) у чоловіків і жінок із ожирінням протягом періоду від 8 до 12 тижнів. [8] [9]


Список анорексиків

[ред. | ред. код]

Численні фармацевтичні сполуки продаються як засоби для зниження апетиту.

Наступні препарати перераховані як "препарати центральної дії проти ожиріння" в системі анатомо-терапевтичної хімічної класифікації:

  • Амфепрамон (також відомий як діетилпропіон)
  • Бупропіон і налтрексон (комбінація)
  • Катин
  • Клобензорекс
  • Дексфенфлурамін † ( D -енантіомер фенфлураміну; вилучено з тієї ж причини, що й його рацемат)
  • Ефедрин (комбінації)
  • Етіламфетамін
  • Фенфлурамін † (один із двох компонентів [інший — фентермін] засобу під назвою "Фен-фен". Заборонений через потенціне ураження серцевих клапанів і легеневої гіпертензії)
  • Lorcaserin (заборонено через підвищений ризик раку) [10]
  • Мазиндол
  • Мефенорекс
  • Фентермін
  • Сибутрамін † (у деяких країнах заборонено через побоювання щодо його серцево-судинних ефектів)
  • Топірамат

Нижче наведено препарати, що знижують апетит згідно MeSH, системи індексації статей у медичних журналах і книг.

  • Benfluorex (заборонено через підвищений ризик серцевих захворювань) [11]
  • Бутенолід
  • Діетилпропіон
  • FG-7142
  • Фенметразин <sup id="mw3A">†</sup> (заборонений у деяких країнах через небезпеку звикання)
  • Фентермін
  • Фенілпропаноламін
  • Піроглутаміл-гістидил-гліцин
  • Сибутрамін

Інші сполуки з відомою дією пригнічувача апетиту включають:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Lemke, Thomas L., ред. (2012). Anorexiants as Pharmacologic Agents in the Management of Obesity. Foye's Medicinal Chemistry. Lippincott Williams & Wilkins. с. 1451—1456. ISBN 978-1-60913-345-0.
  2. ↑ Ulrich, Andreas (6 травня 2005). The Nazi Death Machine: Hitler's Drugged Soldiers. Spiegel Online. Процитовано 5 січня 2011.
  3. ↑ Bett, W. R. (1 серпня 1946). Benzedrine Sulphate in Clinical Medicine. Postgraduate Medical Journal (англ.). 22 (250): 215. doi:10.1136/pgmj.22.250.205. ISSN 0032-5473. PMC 2478360. PMID 20997404.
  4. ↑ Heal, David J; Smith, Sharon L; Gosden, Jane; Nutt, David J (June 2013). Amphetamine, past and present – a pharmacological and clinical perspective. Journal of Psychopharmacology (англ.). 27 (6): 486. doi:10.1177/0269881113482532. ISSN 0269-8811. PMC 3666194. PMID 23539642.
  5. ↑ Abenhaim, Lucien; Moride, Yola; Brenot, François; Rich, Stuart; Benichou, Jacques; Kurz, Xavier; Higenbottam, Tim; Oakley, Celia; Wouters, Emil (1996). Appetite-Suppressant Drugs and the Risk of Primary Pulmonary Hypertension. New England Journal of Medicine. 335 (9): 609—16. doi:10.1056/NEJM199608293350901. PMID 8692238.
  6. ↑ Fishman, A. P. (1999). Aminorex to Fen/Phen : An Epidemic Foretold. Circulation. 99 (1): 156—61. doi:10.1161/01.cir.99.1.156. PMID 9884392.
  7. ↑ Handbook of Non Drug Intervention (HANDI) Project Team (2013). Pre-meal water consumption for weight loss. Australian Family Physician. 42 (7): 478. PMID 23826600.
  8. ↑ Dennis, Elizabeth A.; Dengo, Ana Laura; Comber, Dana L.; Flack, Kyle D.; Savla, Jyoti; Davy, Kevin P.; Davy, Brenda M. (2009). Water Consumption Increases Weight Loss During a Hypocaloric Diet Intervention in Middle-aged and Older Adults. Obesity. 18 (2): 300—7. doi:10.1038/oby.2009.235. PMC 2859815. PMID 19661958.
  9. ↑ Vij, Vinu Ashokkumar; Joshi, Anjalis (2014). Effect of excessive water intake on body weight, body mass index, body fat, and appetite of overweight female participants. Journal of Natural Science, Biology and Medicine. 5 (2): 340—4. doi:10.4103/0976-9668.136180. PMC 4121911. PMID 25097411.
  10. ↑ FDA requests the withdrawal of the weight-loss drug Belviq, Belviq XR (lorcaserin) from the market. Center for Drug Evaluation and Researcher. FDA. 13 лютого 2020.
  11. ↑ European Medicines Agency recommends withdrawal of benfluorex from the market in European Union. European Medicines Agency. 12 грудня 2009. Процитовано 22 серпня 2022.
  12. ↑ Attention deficit hyperactivity disorder (ADHD) - Treatment. nhs.uk. 1 червня 2018. Процитовано 20 вересня 2021.
  13. ↑ Adderall Oral: Uses, Side Effects, Interactions, Pictures, Warnings & Dosing - WebMD. www.webmd.com. Процитовано 20 вересня 2021.
  14. ↑ Evekeo Prescribing Information (PDF). Arbor Pharmaceuticals LLC. April 2014. с. 1—2. Процитовано 9 січня 2017.
  15. ↑ Wood, Douglas M; Emmett-Oglesby, Michael W (1988). Substitution and cross-tolerance profiles of anorectic drugs in rats trained to detect the discriminative stimulus properties of cocaine. Psychopharmacology. 95 (3): 364—8. doi:10.1007/BF00181948. PMID 3137623.
  16. ↑ Schubert, Matthew M.; Irwin, Christopher; Seay, Rebekah F.; Clarke, Holly E.; Allegro, Deanne; Desbrow, Ben (December 2017). Caffeine, coffee, and appetite control: a review. International Journal of Food Sciences and Nutrition. 68 (8): 901—912. doi:10.1080/09637486.2017.1320537. ISSN 1465-3478. PMID 28446037. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  17. ↑ Mohammadpour, Saba; Amini, Mohammad Reza; Shahinfar, Hossein; Tijani, Aliyu Jibril; Shahavandi, Mahshid; Ghorbaninejad, Parivash; Djafarian, Kurosh; Shab-Bidar, Sakineh (September 2020). Effects of glucomannan supplementation on weight loss in overweight and obese adults: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Obesity Medicine. 19: 100276. doi:10.1016/j.obmed.2020.100276.
  18. ↑ Guo, Liping; Yokoyama, Wallace; Chen, Maoshen; Zhong, Fang (November 2021). Konjac glucomannan molecular and rheological properties that delay gastric emptying and improve the regulation of appetite. Food Hydrocolloids. 120: 106894. doi:10.1016/j.foodhyd.2021.106894. ISSN 0268-005X.
  19. ↑ Klok, M. D.; Jakobsdottir, S.; Drent, M. L. (January 2007). The role of leptin and ghrelin in the regulation of food intake and body weight in humans: a review. Obesity Reviews. 8 (1): 21—34. doi:10.1111/j.1467-789X.2006.00270.x. PMID 17212793.
  20. ↑ FDA approves multiple generics of ADHD and BED treatment. Center for Drug Evaluation and Research. FDA. 28 серпня 2023.
  21. ↑ Desoxyn Prescribing Information (PDF). United States Food and Drug Administration. December 2013. Процитовано 9 січня 2017.
  22. ↑ Why smoking makes you lose weight and no, it's not a good idea. The Times of India. ISSN 0971-8257. Процитовано 28 січня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анорексик&oldid=44965140