Анортит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анортит
Anorthit Miyake,Japan.JPG
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1],
допоміжний статус: опублікований до 1959 року[d][2]
Хімічна формула CaAl2Si2O8
Клас мінералу плагіоклази
Nickel-Strunz 10 9.FA.35[3]
Dana 8 76.1.3.6
Ідентифікація
Колір безбарвний або білий, сірий, іноді — жовтуватий, червонуватий
Сингонія Триклінна сингонія[4]
Вид симетрії триклінна-пінакоїдальна[d]
Твердість 6 — 6,5
Блиск скляний
Питома вага 2,76
Інші характеристики
Названо на честь a-[d][3],
Ортогональність[3]
CMNS: Анортит на Вікісховищі

Анортит (грец. ανορθος — косий; рос. анортит; англ. anortite; нім. Anorthit m) — породотвірний мінерал класу силікатів з групи плагіоклазів. Кальціїстий різновид плагіоклазів (№ 90-100).

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічний склад чистого анортиту: CaAl2Si2O8, де CaO — 20,1%, Al2O3-36,7%, SiO2 — 43,2%.

Безбарвний або білий, сірий, іноді жовтуватий, червонуватий.

Блиск скляний, злом нерівний. Прозорий до напівпрозорого.

Твердість 6 — 6,5.

Густина 2,76.

Анортит утворює здебільшого зернисті агрегати. Кристали призматичні, рідше витягнуті. Утворює суцільні зернисті маси.

Сингонія триклінна.

Характерний для основних інтрузивних і ефузивних магматичних порід. Знаходиться разом з магніїсто-залізистими силікатами, а також у метеоритах. В Україні є в межах Українського щита, на Донбасі. Використовується в керамічній промисловості.

Породотвірний мінерал таких магматичних порід, як базальт, олівінове габро, норит; зустрічається в контактах магматичних порід з вапняками, в амфіболітах.

Анортит зустрічається в Карелії, на Уралі, в Україні.

Розрізняють:

  • анортит баріїстий (відміна анортиту, яка містить до 5,5% ВаО);
  • анортит ґаліїстий (штучний анортит, у якому алюміній заміщується ґалієм);
  • анортит-гаюїн (гіпотетичний компонент групи содаліту, що містить Са);
  • анортит ґерманіїстий (штучний анортит, в якому кремній заміщується ґерманієм);
  • анортит каліїстий (відміна анортиту, яка містить понад 6,5% К2О).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]