Анрі Бертело

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анрі Матіас Бертело
фр. Henri Berthelot
Народився 1861(1861)
Фер, Франція
Помер 1931(1931)
Париж, Франція
Громадянство Франція Франція
Діяльність військовослужбовець
Відомий завдяки Головнокомандувач військами Союзників на Балканах (1919)
Alma mater Особлива військова школа Сен-Сір
Знання мов французька[1]
Учасник Перша світова війна
Членство Румунська академія
Роки активності з 1883
Посада Military governor of Strasbourgd
Військове звання Генерал
Термін 1919
Нагороди
медаль «За видатні заслуги» армії США Knight of the Order of the Dragon of Annam Орден Білого орла (Сербія) Орден святого Георгія Орден Святої Анни Військова Медаль Воєнний хрест 1914–1918 орден Михая Хороброго Офіцер ордена Корони Румунії officier d'académie командор ордена Сільськогосподарських заслуг Великий Хрест ордена Почесного легіону лицар-командор ордена Святого Михайла і Святого Георгія орден Вранішнього Сонця 1 класу Grand Cross of the Order of the Star of Romania орден Святого Станіслава Grand Officer of the Order of Saints Maurice and Lazarus офіцер ордена Корони Італії Grand Cross of the Order of Wissam El Alaouite Tonkin Expedition commemorative medal медаль союзників 1914-1918

Анрі Матіас Бертело (фр. Henri Mathias Berthelot 1861, Фер — 1931, Париж) — французький дивізійний генерал.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у 1861 році в Фері. У 1883 році закінчив Особливу військову школу Сен-Сір, згодом академію Генерального штабу.

З 1907 року розпочав військову службу в Генеральному штабі. З початком першої світової війни — начальник штабу головнокомандувача Жозефа Жоффра. З 23.01.1915 по 03.08.1915 рр. — Командував 53-ю дивізією і XXXII корпусом під Верденом. 22 вересня 1916 року очолив військову місію в Румунії. У 1917 році направив в Київ військову місію на чолі з генералом Жоржом Табуї.

Після виходу Румунії з війни з 5 липня 1918 по 7 жовтня 1918 командував 5-ю армією в Шампані. З листопада 1918 по травень 1919 рр. — Командувач Дунайської армією. В Бухаресті вів переговори з генералом Дмитром Щербачовим про надання допомоги Денікінцям зі сторони Французької республіки. З березня 1919 р. — Головнокомандувач військами союзників на Балканах.

З 10 жовтня 1919 по 01 січня 1922 — військовий губернатор Меца. З 05 березня 1923 по 07 грудня 1926 — військовий губернатор Страсбурга. Член вищої військової ради Франції (30.01.1920-07.12.1926).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Кто был кто в Первой Мировой войне. — М.: ACT; Астрель, 2003. — С. 61.