Анрі Крістоф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анрі Крістоф
фр. Henri Christophe
гаїт. креол. Anri Kristòf
Анрі Крістоф
1-й Президент Держави Гаїті
17 лютого 1807 — 28 березня 1811
Попередник: Посаду започатковано
Наступник: Посаду ліквідовано
Прапор
1-й Король Гаїті
28 березня 1811 — 8 жовтня 1820
Попередник: Пост започатковано
Спадкоємець: Пост ліквідовано
 
Народження: 6 жовтня 1767(1767-10-06)
Гренада
Смерть: 8 жовтня 1820(1820-10-08) (53 роки)
Кап-Аїтьєн, Гаїті
° вогнепальне поранення
Віросповідання: католицтво

Медіафайли у Вікісховищі?

Анрі Крістоф (фр. Henri Christophe, креоль. Anri Kristòf, 6 жовтня 1767 — 8 жовтня 1820) — один з лідерів Гаїтянської революції та єдиний король Гаїті, що правив в період 18111820 років.

Життєпис[ред. | ред. код]

Він народився в Гренаді на британських Антильських островах. У 1802 році приєднався до боротьби за незалежність Гаїті і став головнокомандувачем гаїтянської армії. Брав участь у змові проти імператора Жан-Жака Дессаліна, а після його вбивства 17 жовтня 1806 року був призначений військовою радою тимчасовим президентом Гаїті.

1806 року скликав конституційну асамблею. В результаті суперництва негритянської та мулатської верхівок 1807 року країна розпалася на Державу Гаїті (північна частина острова) під управлінням Крістофа і Республіку Гаїті на чолі з Александром Петіоном (південно-західна частина острова). 28 березня 1811 року Крістоф проголосив себе королем Анрі (Генріхом) I. 2 червня 1811 офіційно коронувався, священик поставив на його голову золоту корону, а в руки вклав золотий скіпетр.

Для підтримки порядку створив регулярну армію та поліцію. Була створена аристократія, що складалася з негрів (князі, герцоги, графи тощо). Біля міста Кап-Аїтьєн була збудована резиденція короля — палац Сан-Сусі, а на вершині гори біля неї — гігантська фортеця Лафер'єр. Крістоф керував країною диктаторськими методами, що призвело до повстання.

8 жовтня 1820 року в результаті інсульту Крістоф був частково паралізований, та, усвідомлюючи свою безпорадність перед державним переворотом, що назрівав, покінчив життя самогубством (за легендою він застрелився срібною кулею), незабаром після цього був убитий і його юний син-спадкоємець. Після смерті Крістофа розколота країна об'єдналася і далі розвивалась як єдина держава.

Джерела[ред. | ред. код]