Анрі Луї ле Шательє

Анрі Луї Ле Шательє
фр. Henri Louis Le Chatelier
Народився	8 жовтня 1850(1850-10-08) Париж
Помер	17 вересня 1936(1936-09-17) (85 років) Мірибель-лез-Ешель
Країна	Франція
Діяльність	хімік, інженер, професор
Alma mater	Паризький університет Колеж-ліцей Жака Декураd Політехнічна школа (вересень 1870) Гірнича школа Парижа (1873) Колеж Станіслава в Парижі
Галузь	фізик та хімік
Заклад	Політехнічна школа
Посада	президент
Науковий ступінь	Bachelor of Lettersd (1867) і бакалавр наук (1868)
Аспіранти, докторанти	Nathalie Demassieuxd Paul Frédéric Laffitted
Членство	Лондонське королівське товариство Академія наук СРСР Петербурзька академія наук Ліга французької батьківщини Російська академія наук Прусська академія наук Національна академія наук Італії Шведська королівська академія наук Французька академія наук Американська академія мистецтв і наук Туринська академія наук
Відомий завдяки:	Принцип Лешательє — Брауна
Батько	Louis Le Chatelierd
Брати, сестри	André Le Chatelierd Louis Le Chatelierd Alfred Le Chatelierd
Діти (7 )	François Le Chatelierd
Нагороди	медаль Деві (1916) Золота медаль Бессемера Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (1934) honorary doctor of the Technical University of Denmarkd (1921) іноземний член Лондонського королівського товариства (26 червня 1913)
Анрі Луї ле Шательє у Вікісховищі

Анрі Луї Ле Шательє (фр. Henri Louis Le Chatelier; 8 жовтня 1850(18501008), Париж — 17 вересня 1936, Мірибель-лез-Ешель) — французький фізик та хімік.

Біографія

Його батько, гірничий інженер, який брав участь у будівництві французьких залізниць, з раннього віку прищеплював синові любов до наук. Ле Шательє навчався в колежі Роллан в Парижі, Політехнічній школі та Вищій гірничій школі. Одночасно він працював у лабораторії А. Е. Сент-Клер Девіля і слухав лекції в Колеж де Франс. Крім природничих наук, Ле Шательє із захопленням займався питаннями релігії і древніми мовами. Після закінчення гірничої школи Ле Шательє працював гірничим інженером в Алжирі і Безансоні. З 1877 по 1919 р. Ле Шательє був професором Паризької Вищої гірничої школи, де викладав загальну і технічну хімію. Він був також професором кафедри загальної хімії в Колеж де Франс (1898—1907), професором Паризького університету (1907—1925).

У 1907 році був обраний членом Паризької академії наук.

Наукова діяльність

Більшість робіт Ле Шательє присвячено прикладним проблемам; він був одним з перших хіміків, що систематично проводили фундаментальні дослідження металургійних і хіміко-технологічних процесів. З 1880 року Ле Шательє займався проблемою випалення і затвердіння цементу; дослідження, що були на той час, не дозволяли пояснити перебіг цих складних процесів. На основі своїх досліджень він створив теорію затвердіння цементу, інакше теорію «кристалізації» (його монографія «Кремнезем і силікати» перекладена на російську мову І. Ф. Пономарьовим, вчені в листуванні обговорювали проблеми кристалізації цементу). 1881 року разом з М. Бертло та Ф. Малларом він зайнявся дослідженням процесів займання, горіння і вибуху. Ці дослідження привели його до створення оригінального способу визначення тепломісткості газів при високих температурах. Вивчаючи процеси, що проходять в доменних печах, і стикаючись з необхідністю вимірювання високих температур, Ле Шательє в 1886 році розробив пірометр — оптичний прилад, що вимірює температуру розжарених тіл по їх кольору. Він також удосконалив методику дослідження металів і сплавів і створив металографічний мікроскоп (1897), за допомогою якого можна було вивчати будову непрозорих об'єктів.

1884 року Ле Шательє сформулював принцип динамічної рівноваги, який нині названо його іменем (незалежно від Ле Шательє цей принцип сформулював 1887 року К. Ф. Браун). Згідно з цим принципом, система, що перебуває в стані стійкої хімічної рівноваги, при зовнішній дії (зміні температури, тиску, концентрації реагуючих речовин і т. д.) прагне повернутися в стан рівноваги, компенсуючи наданий вплив. Принцип Ле Шательє — Брауна використовується для моделювання різних технологічних процесів. 1894 року він вивів рівняння, що встановлює залежність між розчинністю, температурою процесу і теплотою плавлення речовини. Незалежно від Ф. Габера в 1901 році Ле Шательє знайшов умови синтезу аміаку.

За активної участі Ле Шательє фізична хімія і хімічна технологія перетворилися на самостійні галузі науки, що активно розвиваються. Ле Шательє був відзначений багатьма нагородами: 1886 року він став кавалером ордена Почесного легіону, 1916 року отримав медаль Деві Лондонського королівського товариства.

Джерела

• Биографии великих химиков. Перевод с нем. под редакцией Быкова Г. В. — М.: Мир, 1981. 320 с.
• Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира. — М.: ВШ, 1991. 656 с.

Посилання

• Короткий нарис історії хімії [Архівовано 1 квітня 2011 у Wayback Machine.]