Анрі Піто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Анрі Піто
фр. Henry Pitot
Henri de Pitot.jpg
Народився 3 травня 1695(1695-05-03)
Арамон (Гар), Франція
Помер 27 грудня 1771(1771-12-27) (76 років)
Арамон (Гар), Франція
Місце проживання
Країна Франція Франція
Діяльність винахідник, фізик, інженер у цивільному будівництві, інженер, астроном
Галузь гідравліка
Звання член Французької АН (1724) і Лондонського королівського товариства (1740)
Членство Лондонське королівське товариство і Французька академія наук
Відомий завдяки: винаходу трубки Піто та доведенню теореми Піто
Нагороди

CMNS: Анрі Піто у Вікісховищі
Монпельє, акведук Святого Климента

Анрі Піто (фр. Henry Pitot, *3 травня 1695, Арамон (Гар), Франція — †27 грудня 1771, там само) — французький математик та інженер-гідравлік, член Французької АН (1724) і Лондонського королівського товариства (1740).

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Самостійно вивчив низку наук. Анрі Піто почав працювати в галузі математики і астрономії, коли став асистентом фізика Рене Антуана Реомюра в 1723 році[1]. Згодом його було призначено помічником інженера Академії наук в 1724, у 1727 асоційованим інженером а у 1733 дійсним інженером-геодезистом. У 1740 він став керуючим Південним каналом (фр. Canal du Midi) і брав участь у будівництві водопроводу (акведука Святого Климента) для подачі води у Монпельє. З 1740 року — директор гідравлічних робіт у південному регіоні Франції Лангедок-Руссільйон, керував будівництвом низки споруд, головним чином у Лімі. Він займається у 1743–1747 роках відновленням найвищого давньоримського акведука Пон-дю-Гар, закріпивши основи арок другого поверху він звів новий міст через Гардон, прикріплений до першого рівня оригінального Пон-дю-Гар. У 1745 до одної з арок була встановлена мармурова табличка з латинським надписом:

« AQUEDUCTUM STRUXERANT ROMANI PONTEM ADDITIT OCCITANIA ANNO MDCCXLV CURA. D. HENR. PITOT E REGIA SCIENTIARUM ACADEMIA «

Під керівництвом Анрі Піто, Окситанія (історична назва регіону, до складу якого входить регіон Лангедок) 1745 року звела міст поруч з акведуком побудованим римлянами.

Анрі Піто займався будівництвом багатьох дамб на річці фр. Vidourle.

Наукові здобутки[ред. | ред. код]

Математичні дослідження відносяться до геометрії. Вивчав теорію кривих і питання застосування аналізу у геометрії. Визначив квадратуру синусоїди, увів в геометрію термін «крива подвійної кривини». Застосував для дослідження гвинтової лінії просторові координати.

Склав декілька таблиць у гідравліці, розробив теорію водяного колеса, теорію водяних насосів, вивчав питання спорудження арок мостів. Винайшов пристрій для визначення швидкості потоку (трубка Піто)[2] вперше застосований у 1723 році для вимірювання швидкості потоку води у ріці Сені. Його іменем названа теорема Піто про властивості сторін чотирикутника, описаного навколо кола.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pierre Humbert L'œuvre mathématique d'Henri Pitot / Revue d'histoire des sciences et de leurs applications, no 6, 1953, p. 322–328.
  2. Henri Pitot Description d'une machine pour mesurer la vitesse des eaux courantes et le sillage des vaisseaux / Histoire de l'Académie royale des sciences avec les mémoires de mathématique et de physique tirés des registres de cette Académie, 1732, p. 363–376

Джерела[ред. | ред. код]

  • Боголюбов А. Н. Математики. Механики. Биографический справочник. — К.: Наукова думка, 1983. — 639 с.