Анрі Фантен-Латур
| Анрі Фантен-Латур | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Henri Fantin-Latour | ||||
 | ||||
| фотопортрет в пізні роки | ||||
| При народженні | Анрі Іньяс Жан Теодор Фантен-Латур | |||
| Народження |
17 січня 1836 Гренобль, Ізер, Франція[1][2][3] | |||
| Смерть | 25 серпня 1904 (68 років) | |||
|
Бюре, Орн, Франція[2][3] (хвороба Лайма) | ||||
| Поховання | ||||
| Національність | француз | |||
| Країна |
 Франція | |||
| Жанр | історичний живопис, портрети, натюрморти | |||
| Навчання | Париж | |||
| Діяльність | художник, ботанічний ілюстратор, літограф, графік, художник-гравер | |||
| Напрямок | академізм,реалізм | |||
| Роки творчості | 1854—1882 | |||
| Вчитель | Луї-Александр Перонd, Теодор Фантен-Латур і Орас Лекок де Буабодранd | |||
| Член | Художня майстерня у Батіньйолі, Париж[d] і Société du Jing-lard | |||
| Твори | Читання[d], Художня майстерня у Батіньйолі, Париж і Un coin de tabled | |||
| Батько | Теодор Фантен-Латур | |||
| У шлюбі з | Victoria Dubourgd[5] | |||
|
| ||||
 Анрі Фантен-Латур у Вікісховищі | ||||
Анрі́ Фанте́н-Лату́р (фр. Henri Fantin-Latour; 17 січня 1836, Гренобль — 25 серпня 1904, Буре, Нормандія) — французький художник і графік (літограф, пастеліст) другої половини 19 ст.
Життєпис[ред. | ред. код]
Мати художника — росіянка Єлена Найдьонова (1814—1867), що пошлюбилась із французьким художником. Батько — Теодор Фантен-Латур, художник. В родині були дві молодші сестри Анрі — Марі-Луїза-Елен та Наталі.
Художня освіта[ред. | ред. код]
Перші художні навички сину прищепив батько. Горацій Лекок де Боабодран був його наступним керівником. 1854 року Анрі влаштувався у Школу красних мистецтв у Парижі. 1859 року він познайомився із художником Густавом Курбе, а потім два роки стажувався в його майстерні. На художню манеру молодого митця мав вплив реалізм, котрого він дотримувався більшу частину життя.
Це дивацьким чином збігалося з пам'яттю про академічне навчання і митець раз від разу повертався до створена алегорій або академічних сюжетів («Даная», «Венера і Амур», «Алегорія Безсмертя», «Спокуси св. Антонія»). Саме ці твори приваблюватимуть французьких прихильників течії символізм.
Анрі Фантен-Латур був сучасником французьких імпресіоністів. Але не розділяв їх теоретичних настанов, хоча у власних ескізах використовував їх техніку. Лише з декількома імпресіоністами його поріднювала зацікавленість у створенні натюрмортів (серед імпресіоністів натюрморти створювали Клод Моне, Каміль Піссарро, П'єр-Огюст Ренуар).
Гурток аквафортистів[ред. | ред. код]
З серпня 1862 року знайомі і приятелі Анрі Фантен-Латура (Едуар Мане, Альфонс Легро, Фелікс Бракмон, Джеймс Вістлер, Йоган Бартольд Йонкінд) заснували в Парижі «Гурток аквафортистів»[6]. Мета гуртка — відродити призабуту техніку в художньому житті Парижа і популяризація як власних творів через друк офортів та популяризація самої техніки[7].
До створення офортів звернувся і Анрі Фантен-Латур, що також практикував створення пастелей та літографій. Хоча вони не головували в його творчості.
Смерть[ред. | ред. код]
1876 року він узяв шлюб із жінкою-художницею Вікторією Дюбурж. Дружина з батьками мали невелику садибу у Нормандії. Художник проводив чимало часу в садибі родини. Там він і помер 1904 року.
Вибрані твори[ред. | ред. код]
- «Автопортрет», 1859, Гренобль
- «Дві сестри», 1859, Сент Луїс, США
- «Весняні квіти і філіжанка», 1865
- «Венера і Амур», 1867
- «Аврора і Ніч»
- «Вшанування Ежена Делакруа», 1864 р.
- «Едуар Мане в циліндрі» (художник), 1867
- «Художня майстерня у Батіньйолі, Париж», 1870, Музей д'Орсе
- «Спокуси св. Антонія», не датовано, Національний музей західноєвропейського мистецтва (Токіо)
- «Рододендрон», 1874 р.
- «Хризантеми», 1875 р.
- «Урок малюнка», 1879 р.
- «Маддалена Лерой», 1882
- «Шарлотта Дюбур», 1882, Музей д'Орсе
- «Квіти в керамічній вазі», 1883, Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Білі маки», 1891, Художня галерея Південної Австралії, Аделвїда
- «Ундина», пастель, 1896
Групові портрети[ред. | ред. код]
-
-
«Читання», 1870 р.
-
«Художня майстерня у Батіньйолі, Париж», 1870, Музей д'Орсе
-
«Автор за фортепіано», 1885 р., Музей д'Орсе
Квіткові натюрморти[ред. | ред. код]
-
Анрі Фантен-Латур. «Квіти і філіжанка»
-
Анрі Фантен-Латур. «Троянди і лілеї»
-
Анрі Фантен-Латур. «Хрізантеми», 1875 р.
-
Анрі Фантен-Латур. «Рододендрон», 1874 р.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Обрані портрети[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фантен-Латур Анри // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- ↑ а б https://rkd.nl/explore/artists/27304
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
- ↑ Чегодаев А. Д. «Єдуард Мане». М. 1985, с. 50
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 12 червня 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гос. Эрмитаж, каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976
- Lucie-Smith, Edward, Henri Fantin-Latour, New York, Rizzoli, 1977.
- Poulet, Anne L., & Murphy, A. R., Corot to Braque: French Paintings from the Museum of Fine Arts, Boston, Boston: The Museum, 1979. ISBN 0-87846-134-5
- Rosenblum, Robert, Paintings in the Musée d'Orsay, New York: Stewart, Tabori & Chang, 1989. ISBN 1-55670-099-7
