Анрі Шарль Пюеш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анрі Шарль Пюеш
фр. Henri-Charles Puech[1]
Народився 20 липня 1902(1902-07-20)[2][3][…]
Монпельє[5]
Помер 11 січня 1986(1986-01-11)[2][3][…] (83 роки)
Фонтене-ле-Брі[6]
Країна  Франція[1]
Діяльність історик церкви, викладач університету
Alma mater ліцей Людовика Великого[7]
Вища нормальна школа (1924)[7]
Практична школа вищих досліджень (1928)[7]
Заклад Колеж де Франс[8][7]
Практична школа вищих досліджень[5]
Вища нормальна школа[7]
Науковий ступінь докторський ступінь[2][7]
Науковий керівник Émile Bréhierd
Членство Академія надписів та красного письменства[5][7][9]
Британська академія[7]
Fondation Thiersd[7]
Батько Paul Puechd[10]
Брати, сестри Albert Puechd
Нагороди

Анрі Шарль Пюеш (фр. Henri-Charles Puech, 20 липня 1902, Монпельє — 11 січня 1986) — французький історик релігії, дослідник гностицизму та маніхеїзму.

Гностичне Євангеліє від Томи з рукописів Наг-Хаммаді

Біографія та наукова кар'єра[ред. | ред. код]

Закінчив ліцей Людовіка Великого (1921), Еколь Нормаль (1924). Під керівництвом Еміля Бреє спеціалізувався з пізньоантичної філософії, неоплатонізму, герметичних вчень.

Керівник дослідницького напряму в École pratique des Hautes Études, секретар секції наук про релігію (19341950), президент цієї секції (1950–1962). Секретар редакції, потім співредактор та головний редактор журналу «Revue de l'Histoire des Religions». Віце-президент Міжнародної асоціації дослідників релігії (1950–1965). Професор Колеж де Франс (кафедра історії релігій, 19521972).

Праці[ред. | ред. код]

  • Маніхеїзм — його засновник, його вчення / Le Manichéisme. Son fondateur — sa doctrine (1949)
  • Історія релігій / Histoire des religions (1970, 3 т.)
  • У пошуках гнозису / En quête de la gnose (1978)
  • Про маніхейство та інші есе/ Sur le manichéisme et autres essais (1979)

Визнання[ред. | ред. код]

Почесний доктор Утрехтського університету (1956). Член Інституту Франції — Академії написів та красного письменства (1962), президент цієї Академії (з 1968), президент п'яти Академій Інституту (з 1968). Член-кореспондент Британської академії (1970). Офіцер ордену Почесного легіону (1963), командор Ордену академічних пальм (1965), командор ордену «За заслуги» (1969).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]