Ансон
| Місто | |
|---|---|
Ансон 안성시 安城市 | |
 | |
| Координати 37°19′25″ пн. ш. 126°49′19″ сх. д. / 37.32361° пн. ш. 126.82194° сх. д.G O | |
| Країна | |
| Провінція | Кьонгідо |
| Голова | Лі Донхі |
| Перша згадка | 1913 |
| Попередні назви | Нехехоль |
| Місто з | 1998 |
| Площа | 554,2 км² |
| Населення | 169 545 (2008) |
| Густота населення | 306 осіб/км² |
| Часовий пояс | UTC+9  |
| Телефонний код | 82 031 |
| Поштовий індекс | 456010–456934 |
| GeoNames | 1846912 |
| OSM | r2409160 ·R |
| Офіційний сайт | anseong.go.kr/intro.jsp |
  Ансон Ансон (Республіка Корея) | |
 | |
 Ансон у Вікісховищі | |
Ансо́н (кор. 안성시, 安城市, Anseong-si) — місто в провінції Кьонгідо, Південна Корея, за 80 км південніше Сеула. Поштові індекси міста 456010-456934 . Телефонний код +82 31
З часів держави Сілла на місці Ансона було поселення Нехехоль. Ансон бул утворений 29 грудня 1913 року шляхом злиття трьох невеликих поселень. В 1998 році Ансону був привласнений статус міста («си»).[1]
Ансон розташований на півдні провінції Кьонгідо, на заході межує з містом Пхьонтхек, на північному сході — з Ічхоном, на півдні — з Чхонаном, на півночі — з Йоньїном. Ландшафт горбистий, найвища точка — гора Совунсан (547 м), інша висока гора — Чхарьонсан. Невисокі гори займають 52 % всієї території, що підчинається місту. Річкова система представлена невиликими річками Ансонган і Чхорьонган, що беруть початок в місцевих горах. Геологічно переважають тверді гранітні породи юрського періоду. На півночі міста — гнейс кембрійської епохи.
Клімат мало чим відрізняється від типового клімату Корейського півострова: розрізняють чотири яскраво виражені пори року. Зима відносно прохолодна і суха . Літо вологе і тепле. Середня температура серпня — 24-26°, середня температура січня 3-5°. Середньорічна кількість опадів (1990–1999 рр) склала 1315,7 мм.
Місцевість придатна для ведення сільського господарства: 32,5 % території, що входить в адміністративні кордони Ансона, використовується для ведення сільського господарства, в основному вирощуванні рису.[2]
Ансон адміністративно ділиться на 1 ип, 11 мьон і 3 тон (дон):[3]
| Район | Хангиль | Площа, км² | Населення, осіб | Внутрішній поділ |
|---|---|---|---|---|
| Кондоип | 공도읍 | 31,94 | 43 425 | 11 рі |
| Погемьон | 보개면 | 53 | 6 667 | 19 рі |
| Кимгванмьон | 금광면 | 71,71 | 8 881 | 14 рі |
| Соунмьон | 서운면 | 36,27 | 4 507 | 14 рі |
| Міянмьон | 미양면 | 33,97 | 7 782 | 18 рі |
| Тедокмьон | 대덕면 | 30,93 | 9 906 | 14 рі |
| Янсонмьон | 양성면 | 53,16 | 5 704 | 18 рі |
| Вонгокмьон | 원곡면 | 37,79 | 5 364 | 8 рі |
| Ільджукмьон | 일죽면 | 55,54 | 9 134 | 19 рі |
| Чуксанмьон | 죽산면 | 57,29 | 4 041 | 10 рі |
| Самджукмьон | 삼죽면 | 39,03 | 1 947 | 10 рі |
| Косаммьон | 고삼면 | 27,8 | 1 076 | 7 рі |
| Ансон-ільдон | 안성1동 | 6,50 | 14 589 | Входить в Ансондон |
| Ансон-ідон | 안성2동 | 10,15 | 13 713 | |
| Ансон-самдон | 안성3동 | 8,27 | 23 850 |
- Будистські храми Чильджанса[4], Сокнамса[5] і Чхонньонса. В 1989 році декілька картин з храму Чільджанса були включені в список Національних скарбів Кореї під номером 269. Крім того, у цих храмах зберігається величезна кількість інших пам'ятків старовини, наприклад, відомий бронзовий дзвін храму Чільджанса, відлитий в XVIII столітті,[6] двометрова стела храму Чхонньонса,[7] триповерхова кам'яна пагода в Чхонньонсі,[8] павільйон Теунджон в храмі Сокнамса.[9]
- Конфуціанське святилище Кьоньянса — було зведено в 1964 році. 10 числа третього місяця за місячним календарем тут проводиться весняна служба. В святилищі зберігаються літературні пам'ятники, написані відомими корейськими конфуціанськими проповідниками. В 1988 році це місце ввійшло в список фольклорного спадку Південної Кореї.[10]
- Монумент незалежності, збудований в 1919 році в честь борців за свободу від Японії.[11]
- Гори Соунсан и Чхильхьонсан — популярні місця для занять гірським туризмом. На каждой з цих гір, що знаходяться в межі міста прокладено декілька туристичних маршрутів.[12]
Вищі навчальні заклади Ансона включають:
Ансон як і решта міст та повітів в Південній Кореї має ряд символів:[13]
- Дерево: гінгко білоба — символізує безперервний ріст.
- Квітка: форзиція — символізує миролюбний характер жителів міста.
- Птах: сорока — символізує добрі наміри.
- Маскот: фольклорний персонаж Подогі.[14]
- ↑ История Ансона (англійською) . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2010.
- ↑ География Ансона (англійською) . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2010.
- ↑ Административное деление Ансона (корейською) . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2010.
- ↑ Чильджанса (англійською) . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2010. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Сокнамса (англійською) . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2010. [Архівовано 2016-03-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Колокол Чильджанса (англійською) . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2010. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Стела Чхоннёнса (англійською) . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2010. [Архівовано 2016-03-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Пагода в Чхоннёнса (англійською) . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2010. [Архівовано 2016-03-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Павільйон Теунджон (англійською) . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2010. [Архівовано 2016-03-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Святилище Кёнъянса (англійською) . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2010. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Мемориал японской оккупации (англійською) . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2010. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Горный туризм в Ансоне (англійською) . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2010. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Символы Ансона (англійською) . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2010.
- ↑ Подоги (англійською) . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2010.
- Офіційний сайт міста(англ.)
- Опис міста [Архівовано 10 червня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Сторінка міста в вікі-енциклопедії Galbijim [Архівовано 19 листопада 2011 у Wayback Machine.](англ.)
