Антанас Мяркіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антанас Мяркіс
Antanas Merkys
Антанас Мяркіс
Прапор
Виконувач обов'язків Президента Литви
Прапор
15 червня 1940 — 17 червня 1940
Попередник: Антанас Сметона
Наступник: Йонас Жямайтіс-Вітаутас
Прапор
Прем'єр-міністр Литви
21 листопада 1939 — 17 червня 1940
Попередник: Йонас Чернюс
Наступник: Юстас Палецкіс
 
Партія: Lithuanian Nationalist Union[d]
Освіта: Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Рід занять: політик і адвокат
Народження: 20 лютого 1887(1887-02-20)
Литва
Смерть: 5 березня 1955(1955-03-05) (68 років)
Владимир, СРСР
Поховано: Петрашунський цвинтар
Національність: Литовець
Віросповідання: Католицизм

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Анта́нас Мяркі́с (лит. Antanas Merkys; * 1 лютого 1887, село Байорай — † 5 березня 1955, біля Володимира на Клязьмі, РРФСР, СРСР) — литовський військовий та державний діяч. Міністр оборони Литви, глава Уряду Литви, виконуючий обов'язки Президента Литви (1940). Випускник Київського університету (1916), професійний юрист.

Жертва сталінського окупаційного терору.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у родині незаможних селян. У юності навчався в російській Олександрійській гімназії Риги (Латвія), потім на юридичному факультеті Тартуського університету.

У 1916 заочно закінчив юридичний факультет Київського університету.

Кар'єра[ред.ред. код]

Під час Першої світової війни він служив у російській царській армії на Румунському фронті, де познайомився з українською національною справою, був свідком українізації військових частин російської армії. Після здобуття незалежності Литви 1918 став біля витоків армії новоствореної держави, був комендантом залізничних вузлів великих міст Литви. З березня по серпень 1919 обіймав посаду міністра оборони Литви.

У 1922 перервав військову кар'єру і став професійним політиком. Належав до числа наближених людей до президента Сметони.

Після перевороту 17 грудня 1926 президент Антанас Сметона знову призначив його міністром оборони, а в 1927 він став комісаром уряду міста Клайпеда — найскладнішої у політичному сенсі території Литви.

У 1932 відсторонений від посади через конфлікт з місцевою німецькою громадою, тому знову заробляв собі на життя як адвокат.

У 1933 призначений міським головою столиці Литви — Каунаса, користувалися великою популярністю у литовців.

У 1936 став депутатом 4-го Сейму, балотувався на посаду на спікера парламенту, але поступився Константінасу Шакенісу.

У жовтні 1939 призначений представником уряду Литви у Вільнюсі, щойно анексованим у Польщі.

17 листопада 1939 президент Антанас Сметона призначив його прем'єр-міністром — цю посаду він обіймав до початку радянської окупації в червні 1940.

У час радянської окупації[ред.ред. код]

16 червня 1940, після еміграції останного довоєнного президента Литви Смятони до Німеччини, зайняв на кілька днів пост голови держави. Тоді ж прийняв сталінський ультиматум і призначив на посаду прем'єр-міністра агента московських спецслужб Юстаса Паляцкіса. Незважаючи на покірне ставлення до всіх примх радянського окупаційного режиму, швидко потрапив у немилість. Відчуваючи фізичну загрозу з боку комуністів намагався таємно емігрувати до Швеції, але 17 липня 1940 заарештований в аеропорту Риги та разом із сім'єю депортований до Саратова. Там слідчі НКВС призначили Президенту Литви покарання у таборах ГУЛАГ СССР — на 25 років.

Смерть[ред.ред. код]

Проте в 1954, після смерті Сталіна, Мяркіс був помилуваний та звільнений з ГУЛАГу, але йому було заборонено повертатися до Литви. До кінця свого життя Мяркіс мешкав ​біля Володимира-на-Клязьмі, де і помер у спецлікарні в 1955. Місце поховання невідоме.

Після 1991 у Литві зробили символічну могилу Антанаса Мяркіса — на цвинтарі у місті Каунас.

Символічна могила Антанаса Меркіса на Пятрашюнському цвинтарі, Каунас

Мяркіс та Україна[ред.ред. код]

Підтримував політику президента Сметони на співпрацю з Організацією Українських Націоналістів (ОУН), лідеру яких — Євгену Коновальцю — було видано паспорт громадянина Литви.

Джерела[ред.ред. код]