Антанас Смятона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антанас Смятона
лит. Antanas Smetona
лит. Antanas Smetona
Антанас Смятона лит. Antanas Smetona

Час на посаді:
4 квітня 1919 — 19 червня 1920
НаступникАлєксандрас Стульґінкіс

Час на посаді:
19 грудня 1926 — 15 червня 1940
ПопередникКазис Ґрінюс
НаступникЙонас Стауґайтіс

Народився10 серпня 1874(1874-08-10)
Укмерге, Ковенська губернія, Російська імперія
Помер9 січня 1944(1944-01-09) (69 років)
Клівленд, Огайо, США[1]
Політична партіяПартія національного прогресу
ДружинаСофія Ходакаускайте
Нагороди
Орден Вітовта Великого
Кавалер Великого хреста ордена Хреста Погоні
Кавалер Великого хреста ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I
Орден Трьох зірок
Орден Білої зірки на ланцюгу (Естонія)
Орден Білого Лева I ступеня
Кавалер Великого хреста ордена Святих Маврикія та Лазаря
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Орлиного хреста 1 класу (Естонія)
Великий хрест ордена Білої троянди
Кавалер Великого хреста ордена Пія IX

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Пам'ятник Антанасу Сметоні у Каунасі
Sennecke - Antanas Smetona, 1929.jpg
Президія Ради Литви (1918): Антанас Смєтона, Юстінас Стаугайтіс (сидять), Йокубас Шярнас, Юргіс Шауліс
Профіль Сметони на ювілейній монеті 10 літів (1938)

Антанас Смятона (лит. Antanas Smetona; 10 серпня 1874, Ужуленіс, Ковенська губернія, Російська імперія — 9 січня 1944, Клівленд, Огайо, США) — литовський державний діяч, перший і четвертий президент Литви (1919-1920, 1926-1940).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 10 серпня 1874 у селі Ужуленіс (Вількомірський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія). Початкову школу закінчив у Тавенаї, брав приватні уроки у Вількомирі (нині Укмерге) і Лібаві, у 1893 закінчив прогімназію в Паланзі і вступив до гімназії в Мітаві (нині Єлґава), брав участь у таємній учнівській патріотичній організації. Був виключений за протест проти обов'язкової участі в православних богослужіннях. Закінчив гімназію в Санкт-Петербурзі (1897) і вступив до Петербурзького університету на юридичний факультет, двічі виключався з нього, але закінчив у 1902. Працював у Вільно в Земельному банку.

Був редактором заснованої разом з Юозасом Тумасом газети «Viltis» («укр. Надія»), журналу «Vairas» («укр. Кермо»), співпрацював у газеті «Vilniaus žinios»(«укр. Віленські вісті»), деякий час був фактичним редактором щотижневої газети «Lietuvos ūkininkas» («укр. Литовський господар»).

Під час Першої світової війни був першим віце-головою, а потім — і головою Центрального комітету литовського товариства допомоги постраждалим від війни.

У 1923-1927 викладав у Литовському університеті в Каунасі етику, давню філософію, стилістику литовської мови. З 1926 доцент. У 1932 здобув ступінь почесного доктора філософії Університету Вітовта Великого.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У 19221927 був членом Литовської демократичної партії (лит. Lietuvių demokratų partija). Брав участь у з'їзді литовців у Вільно 45 грудня 1905 («Великий Вільнюський сейм»), на якому було висунуто вимогу автономії Литви. На Литовської конференції 18—22 вересня 1917 у Вільні був обраний до Литовської Тариби (лит. Lietuvos Taryba, Рада Литви) і став її головою (19171919). 16 лютого 1918 Рада проголосила незалежність Литви.

З 4 квітня 1919 до 19 квітня 1920 був першим президентом Литви.

У 19201924 був керівником Партії національного прогресу (лит. Tautos Pažangos Partija). До 1924 брав участь у діяльності патріотичної воєнізованої організації Союзу стрільців Литви (лит. Lietuvos šaulių sąjunga). У 1924 став одним з організаторів Союзу литовських націоналістів, а пізніше (у 19251926) — його головою.

Військовий переворот у Литві 1926[ред. | ред. код]

Антанас Сметона є одним з керівників та організаторів військового державного перевороту 17 грудня 1926, під час якого була усунена влада лівоцентристської коаліції. У день перевороту був обраний президентом Литви; пізніше переобирався в 1931 і 1938, очоливши авторитарний режим.

Еміграція[ред. | ред. код]

Після окупації Радянським Союзом країн Балтії у 1940 Антанас Сметона передав свої повноваження Антанасу Меркісу і переїхав до Третього Рейху, а потім до Швейцарії. Свої останні роки провів у США, де 9 січня 1944 загинув під час пожежі (Клівленд, Огайо).

Джерела[ред. | ред. код]

  • A. Smetona. Rinktiniai raštai («укр. Вибрані твори»). Kaunas: Menta, 1990 (лит.)
  • A. Banevičius. 111 Lietuvos valstybės 1918—1940 m. politikos veikėjų: Encikloped. žinynas. Vilnius: Knygų prekybos valst. firma «Knyga», 1991 (лит.)
  • A. Eidintas. Antanas Smetona: polit. biografijos bruožai. Vilnius: Mintis, 1990 (лит.)
  • Liudas Truska, Algimantas Lileikis, Gediminas Ilgunas, Rimgaudas Gelezevicius. Lietuvos prezidentai. Vilnius, 1995 (лит.)
  • L. Truska. Antanas Smetona ir jo laikai. Vilnius: Valstybinis leidybos centras, 1996 (лит.)

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11904031X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.