Антанас Смятона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антанас Смятона
лит. Antanas Smetona
Антанас Смятоналит. Antanas Smetona

Час на посаді:
4 квітня 1919 — 19 червня 1920
Наступник Алєксандрас Стульґінкіс

Час на посаді:
19 грудня 1926 — 15 червня 1940
Попередник Казис Ґрінюс
Наступник Йонас Стауґайтіс

Народився 10 серпня 1874(1874-08-10)
Помер 9 січня 1944(1944-01-09) (69 років)
Політична партія Партія національного прогресу
Дружина Софія Ходакаускайте
Нагороди
Орден Вітовта Великого
Кавалер Великого хреста ордена Хреста Погоні
Кавалер Великого хреста ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I
Орден Трьох зірок
Орден Білої зірки на ланцюгу (Естонія)
Орден Білого Лева I ступеня
Кавалер Великого хреста ордена Святих Маврикія та Лазаря
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Орлиного хреста 1 класу (Естонія)
Великий хрест ордена Білої троянди

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Пам'ятник Антанасу Сметоні у Каунасі
Sennecke - Antanas Smetona, 1929.jpg
Президія Ради Литви (1918): Антанас Смєтона, Юстінас Стаугайтіс (сидять), Йокубас Шярнас, Юргіс Шауліс
Профіль Сметони на ювілейній монеті 10 літів (1938)

Антанас Смятона (лит. Antanas Smetona; 10 серпня 1874, Ужуленіс, Ковенська губернія, Російська імперія — 9 січня 1944, Клівленд, Огайо, США) — литовський державний діяч, перший і четвертий президент Литви (1919-1920, 1926-1940).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 10 серпня 1874 у селі Ужуленіс (Вількомірський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія). Початкову школу закінчив у Тавенаї, брав приватні уроки у Вількомирі (нині Укмерге) і Лібаві, у 1893 закінчив прогімназію в Паланзі і вступив до гімназії в Мітаві (нині Єлґава), брав участь у таємній учнівській патріотичній організації. Був виключений за протест проти обов'язкової участі в православних богослужіннях. Закінчив гімназію в Санкт-Петербурзі (1897) і вступив до Петербурзького університету на юридичний факультет, двічі виключався з нього, але закінчив у 1902. Працював у Вільно в Земельному банку.

Був редактором заснованої разом з Юозасом Тумасом газети «Viltis» («укр. Надія»), журналу «Vairas» («укр. Кермо»), співпрацював у газеті «Vilniaus žinios»(«укр. Віленські вісті»), деякий час був фактичним редактором щотижневої газети «Lietuvos ūkininkas» («укр. Литовський господар»).

Під час Першої світової війни був першим віце-головою, а потім — і головою Центрального комітету литовського товариства допомоги постраждалим від війни.

У 1923-1927 викладав у Литовському університеті в Каунасі етику, давню філософію, стилістику литовської мови. З 1926 доцент. У 1932 здобув ступінь почесного доктора філософії Університету Вітовта Великого.

Політична діяльність[ред.ред. код]

У 19221927 був членом Литовської демократичної партії (лит. Lietuvių demokratų partija). Брав участь у з'їзді литовців у Вільно 45 грудня 1905 («Великий Вільнюський сейм»), на якому було висунуто вимогу автономії Литви. На Литовської конференції 18—22 вересня 1917 у Вільні був обраний до Литовської Тариби (лит. Lietuvos Taryba, Рада Литви) і став її головою (19171919). 16 лютого 1918 Рада проголосила незалежність Литви.

З 4 квітня 1919 до 19 квітня 1920 був першим президентом Литви.

У 19201924 був керівником Партії національного прогресу (лит. Tautos Pažangos Partija). До 1924 брав участь у діяльності патріотичної воєнізованої організації Союзу стрільців Литви (лит. Lietuvos šaulių sąjunga). У 1924 став одним з організаторів Союзу литовських націоналістів, а пізніше (у 19251926) — його головою.

Військовий переворот у Литві 1926[ред.ред. код]

Антанас Сметона є одним з керівників та організаторів військового державного перевороту 17 грудня 1926, під час якого була усунена влада лівоцентристської коаліції. У день перевороту був обраний президентом Литви; пізніше переобирався в 1931 і 1938, очоливши авторитарний режим.

Еміграція[ред.ред. код]

Після окупації Радянським Союзом Прибалтики у 1940 Антанас Сметона передав свої повноваження Антанасу Меркісу і переїхав до Третього Рейху, а потім до Швейцарії. Свої останні роки провів у США, де 9 січня 1944 загинув під час пожежі (Клівленд, Огайо).

Література[ред.ред. код]

  • A. Smetona. Rinktiniai raštai («укр. Вибрані твори»). Kaunas: Menta, 1990 (лит.)
  • A. Banevičius. 111 Lietuvos valstybės 1918—1940 m. politikos veikėjų: Encikloped. žinynas. Vilnius: Knygų prekybos valst. firma «Knyga», 1991 (лит.)
  • A. Eidintas. Antanas Smetona: polit. biografijos bruožai. Vilnius: Mintis, 1990 (лит.)
  • Liudas Truska, Algimantas Lileikis, Gediminas Ilgunas, Rimgaudas Gelezevicius. Lietuvos prezidentai. Vilnius, 1995 (лит.)
  • L. Truska. Antanas Smetona ir jo laikai. Vilnius: Valstybinis leidybos centras, 1996 (лит.)

Посилання[ред.ред. код]