Перейти до вмісту

Антибуксувальна система

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Графічна познака антибуксувальної системи на панелях приладів та керування автомобіля

Антибуксува́льна (антипробуксо́вувальна) систе́ма (англ. Anti-Slip Control, ASC, нім. Antriebsschlupfregelung, англ. Automatic Slip Regulation, ASR), Систе́ма контро́лю тя́ги (англ. Traction control system, TCS; англ. Dynamic Traction Control, DTC) — електрогідравлічна система активної безпеки автомобіля, що призначена для запобігання втрати зчеплення коліс з дорогою та зниження динамічних навантажень на елементи трансмісії на неоднорідному дорожньому покритті шляхом контролю за пробуксовуванням ведучих коліс.

Дана система істотно спрощує керування автомобілем на мокрій дорозі або в інших умовах недостатнього зчеплення. За допомогою датчиків в реальному часі відстежується швидкість обертання коліс і, якщо виявляється початок пробуксовування одного з них, то система зменшує крутний момент, що подається на колеса від двигуна, або зменшує швидкість їх обертання вибірковим підгальмовуванням.

Історична довідка

[ред. | ред. код]

Така система вперше була застосована на автомобілях Buick у 1971 році під торговою маркою «MaxTrac», у якій комп'ютерний блок керування ідентифікував буксування ведучих коліс і зменшував оберти двигуна разом із зменшенням крутного моменту, що подавався на колеса[1]. У Європі вперше антибуксувальна система була використана на Mercedes-Benz S-класу у 1987 році, спочатку лише на модифікаціях з восьмициліндровими двигунами. На сучасних автомобілях боротьба з пробуксовуванням ведучих коліс є однією з функцій системи динамічної стабілізації.

Починаючи з 1990-х років знайшла застосування в автогонках у Формулі-1. Першою її стала використовувати команда Ferrari у 1990 році. У 2008 році використання системи у Формулі-1 було заборонене.

Будова та принцип роботи

[ред. | ред. код]

Антибуксувальна система побудована на конструктивній основі антиблокувальної системи гальм. Система використовує ті ж датчики, і частково ті ж механізми, що і антиблокувальна система, і система допомоги при екстреному гальмуванні (Brake Assist), тому автомобілі, обладнані антибуксувальною системою, так само обладнані зазвичай і цими системами.

У системі ABS/ASR крім використання функціональних можливостей ABS додатково реалізовані ще дві функції: електронне блокування диференціала і управління крутним моментом двигуна.

Для реалізації антибуксувальних функцій у системі використовуються насос зворотної подачі й додаткові електромагнітні клапани (перемикальний і клапан високого тиску) на кожне з ведучих коліс у гідравлічному блоці ABS.

Керування системою ASR здійснюється за рахунок відповідного програмного забезпечення, включеного в блок керування ABS. У своїй роботі блок керування ABS/ASR взаємодіє з блоком керування двигуном.

Система ASR попереджає пробуксовування коліс у всьому діапазоні швидкостей автомобіля:

  • при малих швидкостях руху (0…80 км/год) система забезпечує обмеження крутного моменту за рахунок пригальмовування ведучих коліс;
  • при швидкості понад 80 км/год зусилля регулюються за рахунок зменшення крутного моменту, що передається від двигуна.

На підставі сигналів датчиків частоти обертання коліс блок керування ABS/ASR визначає наступні характеристики:

  • кутові швидкості та прискорення ведучих коліс;
  • швидкість руху автомобіля (на основі кутової швидкості неведучих коліс);
  • характер руху автомобіля — прямолінійний чи криволінійний (на основі порівняння кутових швидкостей неведучих коліс);
  • величину проковзування ведучих коліс (на основі різниці кутових швидкостей ведучих і неведучих коліс).

Залежно від поточного значення експлуатаційних характеристик здійснюється керування гальмівним тиском або крутним моментом двигуна.

У випадку виявлення різкого зростання частоти обертання одного з ведучих коліс (що означає втрату зчеплення і початок буксування), електронний блок керування вживає заходів для зниження тяги та/або пригальмовування цього колеса подаванням гальмівного тиску.

Керування гальмівним тиском здійснюється циклічно. Робочий цикл має три фази — збільшення тиску, утримання тиску і скидання тиску. Збільшення тиску гальмівної рідини в контурі забезпечує гальмування ведучого колеса. Воно проводиться за рахунок включення насоса зворотної подачі, закриття перемикального клапана і відкриття клапана високого тиску. Утримання тиску досягається за рахунок відключення насоса зворотної подачі. Скидання тиску здійснюється після закінчення пробуксовування при відкритих впускному і перемикальному клапанах. У разі потреби цикл роботи повторюється.

Для зниження тяги можуть (залежно від реалізації системи) використовуватися такі методи:

  • припинення іскроутворення в одному або декількох циліндрах двигуна;
  • зменшення подачі палива в один або декілька циліндрів;
  • прикриття дросельної заслінки (за умови підключення до неї електронного керування);
  • зміна кута випередження запалювання;
  • відповідне керування автоматичною коробкою передач.

Одночасно для відновлення зчеплення з дорогою, а також збільшення на протилежному відносно диференціала колесі крутного моменту, проводиться короткочасне пригальмовування колеса, що втратило зчеплення за допомогою електро-гідравлічних актуаторов.

Використання

[ред. | ред. код]

При спрацюванні антибуксувальної системи спалахує контрольна лампа на панелі приладів автомобіля. Система має можливість тимчасового відключення. Але при звичайному водінні цього робити настійно не рекомендується, оскільки система допомагає зберегти зчеплення з дорогою і, як наслідок, керованість автомобілем оснащеного потужним двигуном при розгоні.

Залежно від виробника антибуксувальна система може мати такі комерційні назви:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Max Trac [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] на сайті buick-riviera.com (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антибуксувальна_система&oldid=45207858