Антивоєнні протести в Росії (2022)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антивоєнні протести в Росії 2022 року
Акції протесту
Protests against war in Ukraine in Moscow (24 February 2022) 2 (cropped).jpg
Протестувальники у Москві 24 лютого 2022 року.
Дата: 24 лютого 2022 — тривають
Місце: Росія
Координати:
Привід: військове вторгнення Росії в Україну 2022 року
Цілі: Виведення російських окупаційних військ з України.
Методи: демонстрації, страйки, інтернет-активізм, натовп
Сторони
Росія (Anti-war flag of Russian protesters (2022).svg) Російська опозиція
антивоєнні активісти
PARNAS logo.svg Партія народної свободи[1]
Yabloko logo 2018.svg Яблуко[2][3]
Russia of the Future logo.svg Росія майбутнього[4]
Революційна робітнича партія[5][6][7]
Logo LPR.png Лібертаріанська партія Росії[8]
Об'єднана комуністична партія[9]
Автономний рух[10]
Logo of the Left Bloc (Russia).svg Лівий блок
Соціалістична альтернатива[11]
Весна[12]
PPRu logo2012.svg Піратська партія Росії[13]
Новые люди (2020).jpg Нові люди
Logo of the Party of Growth (2020).svg Партія Росту[14][15]
Підтримуються:
Flag of the United Nations.svg ООН[16]
Росія Уряд Російської Федерації
Flag of the Ministry for Internal Affairs of the Russian Federation (MVD of Russia).svg МВС
Flag of the Ministry of Internal Affairs of the Russian Federation.svg Поліція Росії
Flag of National Guard Forces Command.svg Війська національної гвардії Росії

Flag of the Ministry of Defence of the Russian Federation.svg МО
Підтримуються:
ЕдРо (лог).svg Єдина Росія
Logotip ONF.svg Загальноросійський народний фронт
Flag of the Liberal Democratic Party of Russia.svg ЛДПР
KPRF Logo.svg КПРФ
Флаг СРЗП.svg Справедлива Росія — За правду[17]
Partia logo new.svg Родіна
Эмблема партии Гражданская Платформа.svg Громадянська платформа
«Інша Росія»
Shhc4wtDtb0.jpg За новий соціалізм[18]

Ключові фігури
Росія Леонід Івашов[19]
Росія Олексій Навальний[4]
Росія Георгій Романов
Марина Овсяннікова[20]
Володимир Кара-Мурза[21]

Підтримали:

Росія Володимир Путін
Росія Михайло Мішустін
Росія Дмитро Медведєв
Росія Сергій Шойгу
Росія Володимир Жириновський
Росія Геннадій Зюганов
Втрати
понад 14 900 чоловік
(станом на 13 березня)

Протести проти російського вторгнення в Україну, що розпочалося 24 лютого 2022 року, характеризувалися спалахом по всій Росії антивоєнних демонстрацій та протестів[22]. Окрім демонстрацій, було написано низку петицій та відкритих листів проти війни, а низка громадських діячів, як культурних, так і політичних, виступила із заявами проти війни[23].

Протести були зустрінуті широкими репресіями з боку російської влади: було заарештовано щонайменше 14 900 осіб протягом семи днів з 24 лютого по 13 березня[24][25]. Правозахисні організації та журналісти висловлювали занепокоєння щодо жорстокості поліції під час арештів, а ОВД-Інфо повідомила про декілька випадків катування протестувальників під час затримання. Уряд також перейшов до придушення інших форм протидії війні, включаючи введення широких заходів цензури. Інші особи, які підписували антивоєнні петиції, також зазнали репресій.

Вуличні протести[ред. | ред. код]

Лютий[ред. | ред. код]

У другій половині дня вторгнення Слідчий комітет Російської Федерації попередив росіян про те, що за приєднання до несанкціонованих акцій протесту, пов’язаних із «напруженою зовнішньополітичною ситуацією», їм загрожують юридичні наслідки[26][27]. Опозиційна активістка Марина Литвинович закликала в Instagram до вуличних акцій протесту ввечері 24 лютого[28], але була затримана поліцією, щойно вийшла з дому[29]. Того ж вечора тисячі людей вийшли на вулиці міст по всій Росії на знак протесту проти війни. Найбільші демонстрації відбулися в Москві, біля Пушкінської площі зібралися 2000 протестувальників, і Санкт-Петербурзі, де зібралося до 1000 протестувальників[30][31]. Сотні людей вийшли в Єкатеринбурзі[32], також відбулися демонстрації в Челябінську, Нижньому Новгороді, Новосибірську та Пермі[33]. На кінець вечора дня вторгнення, за даними монітора ОВД-Інфо, було затримано 1820 осіб у 58 містах, з них 1002 – у Москві[34]. Міністерство внутрішніх справ Росії виправдовувало ці арешти продовженням «коронавірусних обмежень, у тому числі й на публічні заходи»[35].

Наступного дня, 25 лютого, у Москві, Санкт-Петербурзі та інших містах тривали нові протести. У Санкт-Петербурзі декілька сотень людей зібралися в центрі міста, скандуючи «Ні війні!» ОВД-Інфо повідомляє про 437 затриманих у 26 містах Росії за цей день, у тому числі 226 — у Москві та 130 — у Санкт-Петербурзі[36].

26 лютого деякі російські протестувальники вирішили зменшити шанси на арешт, влаштувавши поодинокі протести на площах Москви та інших міст. Інші збиралися невеликими групами, щоб швидше рухатися вулицями[37]. В Єкатеринбурзі зібралися сотні людей, які кричали «Ні війні!»[38].

Протести продовжилися 27 лютого[39]. Вони збіглися з сьомою річницею вбивства опозиційного політика Бориса Нємцова, а арешти відбулися біля імпровізованого меморіалу біля Кремля, де був розстріляний Нємцов[40]. Близько 1000 людей зібралися на стихійний антивоєнний мітинг біля Великого Гостиного двору в Санкт-Петербурзі[41]. За даними ОВД-Інфо, до раннього вечора неділі поліція затримала щонайменше 900 росіян у 44 містах, завдяки чому загальна кількість заарештованих з початку війни перевищила 4 тисячі[40]. До кінця дня ця кількість зросла до приблизно 2710 арештів (всього щонайменше 5844 з початку війни), в тому числі щонайменше 1269 арештів у Москві та 1034 — у Санкт-Петербурзі[42]. КПРФ (Комуністична партія Російської Федерації)[43][44], Партія народної свободи[45] та Яблуко виступили проти вторгнення[46][47]. Того ж дня фургон із маркуванням «Люди, прокиньтесь!», «Це війна», «Путін — покидьок!» розбився і загорівся на Пушкінській площі[48].

Березень[ред. | ред. код]

Антивоєнний прапор Росії, який тримає росіянка, Оттава, Канада

1 березня у соцмережах з’явилися репортажі та фотографії, які також перепублікувала та підтвердила «Новая газета», на яких видно дітей молодшого шкільного віку за ґратами, заарештованих поліцією в Москві за покладання квітів до посольства України та таблички з написом «Ні війні»[49]. У спеціальному ізоляторі, створеному в Єкатеринбурзі, не вистачило місця для в’язнів, заарештованих на протестах[50].

Протягом дня було заарештовано щонайменше 469 осіб у 34 містах, з яких близько половини в Москві, в результаті чого загальна кількість заарештованих перевищила 3000 глядачів[37].

2 березня 77-річна художниця Олена Осипова, (народилася в сім'ї, яка пережила блокаду Ленінграда) опинилася серед заарештованих під час антивоєнної акції протесту в Санкт-Петербурзі. Відео її арешту широко розповсюджувалися в Твіттері і Reddit[51]. Дії поліції проти протестувальників продовжилися й наступного дня[52].

4 березня активістку Юлію Галяміну затримали та тримали під вартою до суду за звинуваченням у порушенні закону про масові заходи шляхом спроби організації антивоєнного протесту[53].

5 березня, напередодні протестів, запланованих на 6 березня, поліція провела рейди, обшуки та затримала сотні російських журналістів, політиків та активістів[54].

6 березня протести відбулися щонайменше у 60 містах[55], у тому числі й у Владивостоці, Іркутську та Хабаровську[56]. ОВД-Інфо повідомило про понад 5000 арештів протягом доби[57]. Міністерство внутрішніх справ Росії повідомило про понад 3500 затриманих[58]. Поширилося відео, на якому губернатор Кемеровської області Сергій Цивільов намагається виправдати арешти протестувальників того дня[59].

8 березня, у Міжнародний жіночий день, група Феміністського антивоєнного опору повідомила, що жінки поклали квіти до пам’ятників війни в 94 російських та інших містах[60], включаючи Санкт-Петербург, Москву, Владивосток, Єкатеринбург, Новосибірськ, Красноярськ, Канаш, Ярославль, Сиктивкар, Смоленськ, Луга, Литкаріно, Іжевськ, Волгоград, Іркутськ, Нижній Новгород, Уфа, Омськ, Митищ, Саратов, Бійськ, Хімки, Челябінськ, Краснодар, Нововоронеж, Вологда, Корольов, Троїцьк, Серпухов, Владимир, Ревда, Тольятті, Калінінград, Набережні Челни, Волгодонськ, Раменське, Самара, Ленінаванська ферма, Ставрополь, Архангельськ, Йошкар-Ола, Красногорськ, Новокуйбишевськ, Желєзноводськ, Муром, Снігурі, Нахабіно, Ростов-на-Дону, Чебоксари, Саранськ, Дзержинський, Великий Новгород, Тюмень, Тобольськ, Подольськ, Тула, село Гребнєво, Долгопрудний, Муріно, Владикавказ та Алагир[61]. Поліція наказала жінкам, які поклали квіти на Гостиному дворі в Санкт-Петербурзі, розійтися, та затримала понад п’ятьох. У Москві Олександрівський сад закрили, щоб перекрити доступ до Могили Невідомого солдата, тому квіти залишили поруч. На Манежній площі Москви затримали 11 дівчат[62]. Затримано щонайменше 93 людини, з них щонайменше 60 — у Москві[60].

Протягом тижня після Міжнародного жіночого дня в соцмережах з'явилося декілька відео, на яких російська поліція заарештовує протестувальників за те, що вони просто тримають пустий знак[63][64].

Інші протестні акції[ред. | ред. код]

У Воронежі та Луховицях зафіксовані випадки підпалів військкоматів, відділень поліції в Красноярську та Смоленську. У всіх вище вказаних випадках використовувалися коктейлі Молотова.

14 березня 2022 року під час вечірнього прямого ефіру телепрограми «Час» на Першому каналі, пов'язаного з вторгненням Росії в Україну, редакторка Першого каналу Марина Овсяннікова з'явилася з написаним від руки антивоєнним плакатом позаду ведучої новин Катерини Андрєєвої, яка продовжувала, незважаючи на втручання, розповідати про те, що Голова Уряду Росії Михайло Мішустін закликає прем'єр-міністра Білорусії Романа Головченка посилити співпрацю для протистояння міжнародним санкціям[65][66][67][68][69][70][71]. На плакаті було написано: «НІ ВІЙНИ. Зупиніть війну. Не вірте пропаганді, яка вам тут бреше. Росіяни проти війни»[72]. Овсяннікова, дочка батька-українця та матері-росіянки, також оприлюднила на ОВД-Інфо попередньо записане відео, в якому висловила сором за свою участь у поширенні «кремлівської пропаганди» на Першому каналі. Ефір був замінений на сюжет із лікарні, а адміністрація «Першого каналу» почала проводити службову перевірку [68][69][73]. Пізніше того вечора її затримала поліція, повідомляє ТАРС. Однак правозахисники висловили занепокоєння, що не змогли знайти її більше ніж через дванадцять годин після її затримання[74].

Петиції та відкриті листи[ред. | ред. код]

За тижні, що передували вторгненню, були ознаки того, що в Санкт-Петербурзі зростали антивоєнні настрої[75]. На початку лютого понад 150 видатних російських діячів, письменників і вчених підписали відкритий лист «Якби не було війни!»[76], протестуючи проти «партії війни в російському керівництві» та державних ЗМІ[75].

Після вторгнення російський лауреат Нобелівської премії миру Дмитро Муратов оголосив, що «Новая газета» видаватиме свій наступний номер українською та російською мовами. Муратов, журналіст Михайло Зигар, кінорежисер Володимир Мірзоєв та інші підписали документ, в якому йдеться про те, що Україна не загрожує Росії, і закликають громадян Росії «сказати цій війні ні»[77]. Репортер «Коммерсанта» Олена Черненко почала антивоєнну петицію[28], яку підписали понад 250 журналістів. Ще один лист із засудженням війни підписали понад 250 науковців, а третій відкритий лист підписали майже 200 депутатів міської ради Москви та інших міст[32]. 24 лютого правозахисник Лев Пономарьов розпочав онлайн-петицію на знак протесту проти вторгнення, яка до кінця дня зібрала 289 тисяч підписів[78]. Станом на 1 березня петиція набрала понад мільйона голосів[79]. 26 лютого на сайті Change.org громадянин Росії опублікував петицію про імпічмент Путіна, яка до кінця 27 лютого зібрала понад 200 тисяч підписів[80].

Більше 30 000 технологічних працівників[81], 6000 медичних працівників, 3400 архітекторів[82], понад 4300 вчителів, понад 17 000 художників[83], 5000 вчених[84], а також 2000 акторів, режисерів та інших творчих діячів підписали відкриті листи із закликом до уряду Путіна припинити війну[85][86]. Деякі росіяни, які підписували петиції проти війни Росії в Україні, втратили роботу[87].

1200 студентів, викладачів і співробітників Московського державного інституту міжнародних відносин при Міністерстві закордонних справ підписали відкритий лист, в якому заявили, що «вважають морально неприпустимим залишатися осторонь і мовчати, коли люди помирають у сусідній держава. Вони гинуть з вини тих, хто віддав перевагу зброї замість мирної дипломатії. .... Багатьом поколінням майбутніх дипломатів доведеться відновлювати довіру до Росії та втрачені добрі відносини з нашими сусідами»[88].

Ігор Кочетков, голова російської ЛГБТ-мережі, виступив із відкритим листом проти війни, в якому заявив, що «У нашій країні багато проблем, у тому числі поширення антилюдських ідей, які часто виходять від високопоставлених осіб. З них почнемо «денацифікацію». Відкритий лист отримав підписи 150 російських правозахисників ЛГБТ+[89].

Феміністська кампанія Антивоєнного опору, одна з перших, заснована проти війни, розпочалася з маніфесту, в якому говорилося, що «війна посилює гендерну нерівність і гальмує досягнення прав людини на багато років» і що війна «ведеться під прапор «традиційних цінностей», проголошених урядовими ідеологами», які суперечили правам та своболам людини[90].

Представники діячів мистецтва і культури Росії ініціювали відкритий лист, в якому висловлювали солідарність з українським народом та протестували проти війни. Станом на 23:00 за московським часом 27 лютого 2022 року лист підписали 17 000 осіб[91].

« Ми, художники, куратори, архітектори, критики, мистецтвознавці, арт-менеджери — представники культури та мистецтва Російської Федерації — висловлюємо абсолютну солідарність з народом України та кажемо рішуче «НІ ВІЙНІ!». Ми вимагаємо негайного припинення всіх бойових дій, виведення російських військ з України та проведення мирних переговорів[91]. «

Лев Пономарьов ініціював петицію «Остановить войну с Украиной! - Нет войне» («Зупинити війну з Україною! – Ні війні»). Станом на 4 березня петицію підписали понад 1,18 мільйона росіян[92][93].

Символізм[ред. | ред. код]

«Ні війні!»[ред. | ред. код]

Графіті на одній з московських стін.

«Ні війні!» (рос. Нет войне!) — антивоєнне гасло, яке використовували демонстранти під час антивоєнних протестів у Росії 2022 року[94][95][96][97]. Діти також використовували це гасло на вивісках, виготовлених своїми руками, і намагалися залишити своє повідомлення біля посольства України в Москві. За ці дії їх затримали[95][98].

Рідні деяких російських чиновників, які виправдовують війну Росії проти України, також висловили свою незгоду з рішенням Кремля через хештег «Ні війні!». Серед них була Ліза Пєскова, дочка офіційного представника Кремля Дмитра Пєскова[99].

Прапор антивоєнних протестів[ред. | ред. код]

Біло-синьо-білий прапор — символ антивоєнних протестів у Росії, який пропонується як новий прапор для парламентської республіки

У березні 2022 р., невдовзі після початку військової агресії проти України, координатори російської опозиції прийняли рішення не використовувати прапор Росії у своїх виступах через його очевидну асоціацію з режимом-агресором[100]. Замість нього у різних соціальних мережах було запропоновано використовувати альтернативний прапор, де червоний колір (війни та крові) був замінений на мирний білий[101][102][103].

Заяви проти війни[ред. | ред. код]

Поліція затримує протестувальника в Москві, 24 лютого

Заяви проти війни російських політиків і політичних партій[ред. | ред. код]

26 лютого представник Держдуми від Комуністичної партії Російської Федерації (КПРФ) Михайло Матвєєв закликав до негайного припинення наступальних дій у війні, заявивши, що він голосував за визнання Донецької та Луганської народних республік, «щоб захистити їх, але не бомбити Київ»[104]. Депутат Держдуми Олег Смолін, також з КПРФ, сказав, що він «шокований» вторгненням[105].

Опозиційний лідер Олексій Навальний, ув’язнений у січні 2021 року, назвав Путіна «очевидно божевільним царем» і закликав росіян продовжувати щоденні вуличні протести: «Виходьте на головну площу свого міста щодня о 19.00 та о 14.00 у вихідні та на свята»[106].

Останній генеральний секретар Комуністичної партії Радянського Союзу Михайло Горбачов заявив, що «потрібно зробити все можливе, щоб зупинити загрозу ядерної війни»[107].

Сайт російської політичної партії «Нові люди» оприлюднив заяву, що виступає проти війни[108]. Лідер партії Олексій Нечаєв раніше виступав із заявами на підтримку військових дій (починаючи з дня початку вторгнення).

Інші групи, які висловлювали свою опозицію до війни, включають Революційну робітничу партію[109][110][111], Лібертаріанська партія Росії[112], Соціалістична Альтернатива[113], Піратська партія Росії[114], Об'єднана комуністична партія[115], Лівий Блок[116] та Автономна дія[117].

Заяви громадських діячів проти війни[ред. | ред. код]

Після початку вторгнення 24 лютого кілька російських знаменитостей, у тому числі поп-зірка Валерій Меладзе, телеведучий Іван Ургант і телеведуча Ксенія Собчак, недвозначно розкритикували вторгнення в соцмережах[28]. Також війну засудили комік і телеведучий Максим Галкін, співак Валерій Меладзе і телекомік Олександр Гудков[118]. Блогер Юрій Дудь отримав мільйон «лайків» за пост з критикою війни:

« Я пишу ці слова неспроста. Коли мої діти виростуть і відкриють цей момент історії... і запитають мене: «Тату, що ти зробив?», я хочу мати письмове підтвердження, що я не вибирав цей режим і не підтримував його імперіалістичну лють[119]. «

Зірка української естради Світлана Лобода запитала «Як це можливо? Господи, зупини все це!» Фігуристка Євгенія Медведєва закликала «це все якнайшвидше закінчити, як поганий сон». Шахіст Ян Непомнящий на знак протесту написав у Твіттері: «Історія бачила багато чорних четвергів. Але сьогоднішній день чорніший за інші. #saynotowar»[120]. Перший номер світовому рейтинзі тенісистів Данило Медведєв та сьома ракетка світу Андрій Рубльов висловилися за мир у день вторгнення. Наступного дня Рубльов написав на камеру заявив «Без війни, будь ласка», після перемоги у своєму матчі[121]. Хіп-хоп виконавець Oxxxymiron скасував майбутні виступи та закликав до масових протестів, назвавши вторгнення «злочином і катастрофою»[122]. Олена Ковальська подала у відставку з посади директора державного Театрального центру Мейєрхольда, при цьому вона написала, що «працювати на вбивцю і отримувати від нього зарплату не можна»[28].

Піаніст і композитор Євген Кісін назвав вторгнення Росії злочином, який не можна виправдати[83]. Піаніст Олександр Мельников сказав: «Я в гніві на [уряд Путіна] за те, що він змушує мене відчувати себе винним у тому, що я росіянин»[83]. Естрадний співак Сергій Лазарєв закликав припинити війну[123].

25 лютого хокейна зірка Олександр Овечкін, палкий прихильник Путіна, зробив неоднозначну заяву проти війни, не згадуючи Україну чи Росію[124]. 26 лютого грузинський баскетболіст Торніке Шенгелія заявив, що достроково розриває контракт з московським ЦСКА «на знак протесту проти вторгнення Росії в Україну». Посилаючись на історичні зв’язки клубу з Червоною Армією, Шенгелія сказав: «Я не вважаю можливим продовжувати виступати за клуб російської армії».

Ліза Пєскова, дочка прес-секретаря Володимира Путіна Дмитра Пєскова, поділилася зображенням хештегу «Ні війні» у своїй сторіз в Instagram[125]. Найбагатший російський мільярдер Михайло Фрідман закликав «покінчити з кровопролиттям»[126]. Інший олігарх Олег Дерипаска закликав розпочати мирні переговори «як можна швидше». Анонімний російський мільярдер надав наступний коментар Reuters: «Це буде катастрофічним у всіх сенсах: для економіки, для відносин з рештою світу, для політичної ситуації»[127]. Російський мільярдер і власник телевізійної мережі РЕН ТВ Олексій Мордашов висловився як проти бойових дій, так і проти їх економічних наслідків. «Страшно, що гинуть українці та росіяни, люди переживають труднощі, економіка руйнується. Ми повинні зробити все необхідне, щоб найближчим часом був знайдений вихід із цього конфлікту і припинилося кровопролиття, щоб допомогти постраждалим відновити нормальне життя»[128].

Михайло Шишкін, лауреат російської Букерівської премії 2000 року, написав у The Guardian, що «Путін вчиняє жахливі злочини в ім’я мого народу, моєї країни і мене», і сказав, що «в Росії Путіна неможливо дихати. Сморід від чобота міліціонера занадто сильний»[129].

Актор Данила Козловський опублікував кілька постів у Instagram, в яких засуджував війну, поділився зображенням біженця, який плаче. У дописі від 27 лютого Козловський визнав свою провину та вибачився за свою байдужість до анексії Криму Російською Федерацією у 2014 році.

17 березня рок-музикантка Земфіра випустила антивоєнний кліп на свою пісню 2017 року «Не стріляйте», видаливши всі інші пісні зі свого каналу на YouTube. Відео містило кадри військового нападу Росії на Україну та антивоєнних протестів у Москві[130].

Заяви організацій проти війни[ред. | ред. код]

Засновники руху вшанування пам’яті «Безсмертний полк», в рамках якого прості росіяни несуть фотографії членів родини ветеранів у походах по Росії, які щорічно проводяться до Дня Перемоги у Другій світовій війні 9 травня, звернулися до Володимира Путіна у заяві з проханням «зупинити кровопролиття». Світлана Голуб, голова Союзу комітетів солдатських матерів Росії, розповіла The Guardian, що «війни завжди призводять до смерті. З багатьох розмов між солдатами та їхніми родинами, які мені посилали, я вважаю, що багато росіян уже загинуло. Конфлікти завжди приносять багато страждань. Будь ласка, обидві сторони повинні зупинитися»[131].

«Меморіал», найстаріша правозахисна організація в Росії, яка була репресована російським урядом й змушена була закритися в 2021 році, у заяві назвала вторгнення «злочином проти миру та людства», додавши, що воно «залишиться ганебною сторінкою в російській історії»[132].

3 березня транснаціональна компанія «Лукойл», друга за величиною компанія в Росії після «Газпрому», закликала до припинення вогню та дипломатичних засобів для вирішення конфлікту[133].

Репресії[ред. | ред. код]


1 березня московська радіостанція «Ехо Москви»[134], а також незалежний телеканал «Дождь»[135], виключений з ефіру за те, що виступив проти війни[136][137]. 8 березня Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет висловила занепокоєння з приводу «використання репресивного законодавства, яке перешкоджає здійсненню громадянських і політичних прав і криміналізації ненасильницької поведінки»[138].

26 лютого Human Rights Watch заявила, що проаналізовані нею відео з розгону демонструють «жорстокі арешти мирних активістів працівниками міліції», і заявила, що «дії влади, щоб перешкодити людям брати участь у мирних громадських протестах та вільно висловлювати свою думку, порушують фундаментальні права»[139]. 3 березня вони повідомили, що російський уряд заблокував доступ щонайменше до восьми незалежних російських ЗМІ, а також до низки українських ЗМІ, і що він «відверто вводить цензуру в поєднанні з фальшивим наративом, вони вимагають, щоб кожен мав папугу»[140]. Amnesty International заявила, що російський уряд «намагається жахливо придушити державних критиків, оскільки примушує вітчизняні ЗМІ підтримувати свою політику» і «регулярно використовував силу для розгону загальнонаціональних антивоєнних протестів»[141]. Міжнародна правозахисна неурядова організація Civil Rights Defenders заявила, що в Росії було «серйозне придушення» свободи вираження поглядів і що людям, заарештованим за протести проти війни, заборонили доступ до адвокатів[142].

4 березня сім міжнародних та російських правозахисних груп (Human Rights Watch, Amnesty International, Фонд Дім прав людини, Міжнародна федерація з прав людини, Міжнародна служба з прав людини, Правозахисний центр «Меморіал» та «Комитет Гражданское Содействие») опублікував спільний лист до Ради ООН з прав людини, в якому говорилося, що Росія переживає «повноцінне полювання на відьом проти незалежних груп, правозахисників, ЗМІ та журналістів, а також політичної опозиції», яке «знищує громадянське суспільство і змушує багатьох до вигнання»[143].

Цензура та дезінформація[ред. | ред. код]


1 березня московська радіостанція «Ехо Москви»[144], а також незалежний телеканал Дождь[145], були виключені з ефіру за те, що виступили проти війни. Після завершення останньої трансляції «Дождь» запустив «Лебедине озеро», повторюючи спроби радянської влади поховати погані новини, включаючи спробу державного перевороту 1991 року під час розпаду СРСР[146].

4 березня російський парламент ухвалив закон, спрямований на придушення звітності та протидії війні, який карає громадян до 15 років ув'язнення за поширення «фейкової інформації» про російських військових та їх операції[147]. Цей закон також забороняє «виголошувати заклики проти використання російських військ для захисту інтересів Росії» або «за дискредитацію такого використання», що загрожує до трьох років позбавлення волі. Те саме положення стосується закликів до санкцій проти Росії[148]. Цей закон фактично криміналізує будь-яку громадську опозицію чи незалежне повідомлення про війну проти України й може зробити злочином просто називати війну «війною» — Кремль же наполягає, що це «спеціальна військова операція» — у соціальних мережах або в статтю або передачу[149]. Пізніше того ж дня путін підписав закон; також підписав закон, який передбачає штрафи або позбавлення волі на строк до 3 років для тих, хто вимагає санкцій[150]. Того ж дня незалежна газета «Новая газета» повідомила, що вилучає зі свого сайту всі матеріали, пов’язані з війною, заявивши, що військова цензура «перейшла до погрози кримінального переслідування як журналістів, так і громадян, які поширюють інформацію про військові дії, тобто відрізняється від прес-релізів Міністерства оборони»[151]. Того ж дня єкатеринбурзьке незалежне видання Znak.com оголосило, що призупиняє свою діяльність через політичні репресії.

Того ж тижня російський телекомунікаційий регулятор Роскомнадзор обмежив доступ до вебсайтів соціальних мереж Facebook і Twitter, а також обмежив доступ до низки міжнародних новинних організацій, включаючи BBC, німецьку громадську телекомпанію Deutsche Welle, американські мовники «Голос Америки» та «Радіо Свобода»/«Радіо Свобода», українська газета «Свобода» та латвійський новинний сайт Meduza[152]. Декілька інших міжнародних інформаційних організацій призупинили діяльність у Росії через потенційні загрози їх журналістам, включаючи ABC, Bloomberg News, CBC/Radio-Canada, CBS News і CNN, а головний редактор Bloomberg Джон Міклтуейт заявив, що «зміна Кримінального кодексу, яка, здається, призначена для того, щоб перетворити будь-якого незалежного репортера на злочинця виключно за об’єднаннями, унеможливлює продовження будь-якої видимості нормальної журналістики всередині країни»[153]. 6 березня Роскомнадзор обмежив доступ до Медіазони, вимагаючи закрити сайт. «Медіазона» зухвало пообіцяла продовжити роботу, надаючи поради, як ухилитися від цензури[154]. 11 березня Роскомнагляд заблокував сайти Amnesty International та російської моніторингової групи «Голос»[155].

За даними новинного сайту «Агенство», понад 150 журналістів покинули Росію до 7 березня з моменту підписання Путіним закону[156]. «Репортери без кордонів» назвали закон «останнім ударом, [який] завершив знищення російських незалежних ЗМІ»[157].

Репресії[ред. | ред. код]

The Moscow Times повідомляє, що деяким російським працівникам, які підписали петиції проти війни, роботодавці наказали відкликати свої підписи, і їх звільняли, якщо вони відмовлялися. Газета також повідомила, що деякі компанії застерігають співробітників від «розміщення повідомлень на політичні теми у Facebook»[158].

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода повідомляло, що студентам деяких університетів погрожують відрахуванням через акти антивоєнного протесту[159]. Студентська спілка Санкт-Петербурзького державного університету повідомила, що університет виключив щонайменше 13 студентів за участь в антивоєнних протестах[160].

Символ Z, який став відомим у російській масовій культурі як символ підтримки війни, частково завдяки державній пропаганді символу, використовувався для нанесення графіті на будинках декількох антивоєнних активістів[161]. Кінокритик Антон Долин, серед тих, хто розкритикував символ, назвав його загрозою, заявивши, що «Мета цього ясна: ми знаємо, де живе ваша родина, остерігайтеся»[162].

3 березня 2022 року Комітет Держдуми Росії з держбудівництва та законодавства схвалив поправку про запровадження відповідальності та штраф до 5 млн рублів або позбавлення волі терміном до 15 років за «публічне поширення завідомо неправдивої інформації про використання Збройних сил Російської Федерації».[163] Депутати Державної думи РФ схвалили у першому читанні поправки до Кримінального Кодексу про покарання до 15 років позбавлення волі за «дезінформацію про дії Збройних сил РФ у воєнних операціях»[164]. Перші карні справи за цими поправками були відкриті в Росії в Томській області 16 березня 2022 року проти пересічних громадян[165] В росії часто порушують кримінальні справи проти людей, які виступають проти війни росії проти України і поширюють правдиву інформацію про цю війну.[166][167][168][169][170][171][172][173][174]

Масові арешти[ред. | ред. код]

Приблизна кількість заарештованих за день антивоєнних демонстрантів становить:

  • 24 лютого: 1,965[175]
  • 25 лютого: 643[176]
  • 26 лютого: 533[177]
  • 27 лютого: 2,857[178]
  • 28 лютого: 516[179]
  • 1 березня: 329[180]
  • 2 березня: 852[181]
  • 3 березня: 498[182]
  • 4 березня: 80[183]
  • 5 березня: 84[184]
  • 6 березня: 5,196[185]
  • 8 березня: 122[186]
  • 13 березня: 946[187].

Поліцейське свавілля[ред. | ред. код]

Російська НУО «ОВД-Інфо» повідомила, що підтвердила щонайменше 30 випадків побиття мітингувальників поліцією у вихідні 5–6 березня, а також декілька випадків катування заарештованих мітингувальників під час ув’язнення, зазначивши, що «ймовірно, що ця цифра набагато вище. У соцмережах є багато відео, на яких видно, як поліцейські б’ють антивоєнних протестувальників»[188]. Аудіозапис протестувальника, заарештованого на вихідних, який зумів приховати свій телефон під час затримання та допиту численними поліцейськими, задокументував 11 хвилин фізичної та словесної лайки, причому один офіцер сказав їй, що «Ви вороги Росії. Ви вороги народу Росії»[189].

Human Rights Watch заявила, що російська поліція застосовувала «надмірну силу під час затримання людей», поліція іноді прикриває їх посвідчення особи на формі, що заарештованих «примушували брати фотографії, відбитки пальців та здавати телефони, що суперечить російському законодавству», а також те, що декілька заарештованих протестувальників були піддані симуляції втоплення[190]. Окрім цього, Mediazona повідомляла, що заарештованим жінкам погрожували згвалтуванням, що заарештовані невідповідної статі протестувальники висміювалися, а поліція обприскувала деяким затриманим обличчя антисептичними розчинами[191].

Реакції[ред. | ред. код]

Внутрішня опозиція антивоєнним настроям[ред. | ред. код]

Багато осіб, пов’язаних з російським урядом, висловилися проти протестів. Прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що «зараз не час розділятися. Зараз час об'єднуватися, об'єднуватися навколо нашого президента», визнаючи при цьому, що «між діячами культури точаться гострі суперечки»[192]. Маргарита Симоньян, головний редактор російських державних інформаційних агентств RT і «Росія сьогодні», заявила, що «якщо вам зараз соромно бути росіянином, не хвилюйтеся, ви не росіяни». У відповідь на заяву Симоньян Віталік Бутерін, програміст і один із співзасновників Ethereum, сказав: «Іди на хуй»[193].

3 березня Міністерство освіти Росії доручило вчителям проводити уроки, які розповідають учням, «чому визвольна місія в Україні є необхідністю»[194][195]. 17 березня Путін виступив з промовою, в якій назвав противників війни «капітулянтами і зрадниками», заявивши, що «природне й необхідне самоочищення суспільства лише зміцнить нашу країну»[196].

Еміграція росіян[ред. | ред. код]

З початку вторгнення тисячі росіян покинули країну, особливо громадяни, які виступають проти війни, у відповідь на посилення репресій та чутки про військову службу та воєнний стан[197]. Журналіст Борис Грозовський опублікував у Facebook допис, в якому зазначалося, що «Ми не туристи, шановні громадяни Грузії. Ми біженці. Особисто мене розшукувала поліція в Росії за поширення антивоєнних петицій... Ми втікали не від куль, бомб та ракет, але з в'язниці. Якби я написав те, що пишу зараз, перебуваючи в Росії, я б неминуче потрапив у в'язницю на 15–20 років»[198]. Інші втекли з країни через стурбованість у зв'язку з погіршенням умов у країні, зокрема в економічному та політичному плані, у поєднанні з антивоєнними настроями та в зв'язку з потенційною можливістю для членів колишніх опозиційних рухів стати мішенню для нападу[199][200]. Балерина Большого театру Ольга Смірнова покинула Росію, щоб продовжити кар'єру в Нідерландах на знак протесту проти війни[201].

До середини березня приблизно 25 000 росіян втекли з Росії до Грузії[202]. Після трьох тижнів війни близько 14 000 людей виїхали до Туреччини[203]. Інші поїхали до Вірменії або північних держав, таких як Фінляндія. Також повідомляється, що тисячі поїхали в Узбекистан[202].

Міжнародна підтримка антивоєнних протестувальників[ред. | ред. код]

У записаній промові, опублікованій 25 лютого, президент України Володимир Зеленський подякував російським антивоєнним протестувальникам, звернувшись до них безпосередньо російською:

« Усім громадянам Російської Федерації, які виходять на протест, хочу сказати, що ми вас бачимо. Це означає, що ви почули нас[37]. «

Опитування громадської думки[ред. | ред. код]

Державне опитування, опубліковане 28 лютого Всеросійським центром дослідження громадської думки, стверджує, що 68% росіян підтримують «спеціальну військову операцію», 22% виступають проти, а 10% не можуть відповісти.

Пізніше серія з чотирьох онлайн-опитування Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального показала, що настрої жителів Москви швидко змінюються. У період з 25 лютого по 3 березня кількість тих, хто звинувачує Росію у війні, зросла з 14% до 36%, при цьому 79% тепер виступають за припинення конфлікту та участь у мирних переговорах[204]. Частка респондентів, які вважали Росію «агресором», зросла з 29% до 53%, а частка тих, хто вважає Росію «миротворцем», зменшилася вдвічі з 25% до 12%[204].

Аналіз[ред. | ред. код]

Статус російської опозиції[ред. | ред. код]

Альвіна Гоффманн з Кінгс-коледж Лондона сказала, що «здавалося б, широка антивоєнна коаліція є чудовою, враховуючи, що російський політичний апарат систематично розбирає опозиційні рухи, створюючи клімат, де будь-яка форма протесту зустрічається з утиском»[205]. Російський журналіст Олександр Бідін, який пише для openDemocracy, заявив, що «російському суспільству бракує інституцій, здатних взятися за організацію протестів, особливо в короткий термін», і що «для більшості вихід на вулиці є моральним обов’язком та символічним актом, а не функціональним інструментом опору владі»[206]. Саша де Фогель з Нью-Йоркського університету стверджує, що антивоєнні протести «більш помітні для аудиторії на заході, ніж для російської громадськості загалом», і що «протести не мають координаційного органу. Багато з них були заплановані через особисті мережі та дописи в соціальних мережах. У деяких випадках противники війни просто їздили до найближчого центру міста в надії знайти однодумців. Багато акцій протесту є одиночним пікетами».

Ризики протесту[ред. | ред. код]

Марія Попова з Університету Макгілла заявила, що «ви не тільки ризикуєте, з’являючись на акції протесту, ви ризикуєте бути внесеними до списку та систематичним переслідуванням з боку влади за участь у акції протесту». Далі зазначив, що рівень репресій у Росії був «набагато гіршим, ніж будь-коли з часів сталінщини»[207]. В одному інтерв’ю протестувальників NPR зазначено, що антивоєнні протести «здаються небезпечнішими», ніж попередні протестні рухи в Росії за Путіна, і що деякі протестувальники «справді не усвідомлювали, що можна просто мати плакат із написом «Ні війні» й опинилися в відділку поліції. Вони й справді не думали, що таке можливо в нашій країні»[208][209].

Григорій Дурново, аналітик російської громадської організації ОВД-Інфо, в інтерв'ю France 24 повідомив, що «ми ніколи не бачили такої кількості затриманих на день», а протестувальникам загрожують штрафи «від 2 000 до 300 000 рублів (від 17 євро до понад 2 500 євро) та ризик утримання під вартою до 30 діб». Далі Дурново заявив, що російські державні ЗМІ «іноді згадують антивоєнні протести, але ми не можемо використовувати їх як джерело, оскільки вони не розповідають всю історію»[210]. 4 березня координатор «ОВД-Інфо» Леонід Драбкін в інтерв'ю Al Jazeera повідомив, що «у понад 100 містах ми знаємо, що були затримання» від початку вторгнення, і що «ця тема справді зачіпає всіх. Тому що це насправді не про ваші політичні погляди, але багато росіян мають родичів і друзів в Україні»[211].

Демографічні показники[ред. | ред. код]

Декілька коментаторів відзначили значну присутність молоді в антивоєнних протестах в Росії[212][213]. Синтія Хупер з Коледжу Святого Хреста сказала, що протести проти війни являють собою «боротьбу поколінь» у Росії, протиставляючи «тіх, хто вірить в історії державного телебачення, проти своїх власних дітей»[214]. Дипломатичний редактор CNN International Нік Робертсон заявив, що «тут виросло покоління, навмисне не знаючи про державну дезінформацію, замість цього відлучалося від соціальних мереж, тому не сприйнятливе до брехні, яка лякала їх батьків», але що їх «досі стримувала велика держава», але що вони «досі обмежувалися масивною інфраструктурою державної безпеки, яка є справжнім м’язом, що стоїть за повідомленнями державних ЗМІ»[215].

Коментатори також відзначають значну роль жінок у протестах[216][217][218]. Журналіст «Медузи» Олексій Ковальов заявив, що «здебільшого це жінки, яким загрожує справжнє насильство і серйозне ув'язнення»[219].

Вплив державних ЗМІ та цензури[ред. | ред. код]

Бен Нобл з Університетського коледжу Лондона заявив, що:

« «Російські державні ЗМІ продовжують зображувати зовсім іншу реальність, ніж висвітлення в західних ЗМІ. Замість повномасштабного нападу йдеться про «спецоперацію» із захисту етнічних росіян у так званих «республіках» Донецька та Луганська від «геноциду», який здійснює «неонацистський» уряд України. Такі слова, як «вторгнення» і «війна» заборонені в російських ЗМІ. Незалежні джерела інформації були заблоковані або закриті. А росіянам загрожує суворе покарання за заперечення державної версії щодо конфлікту[220]». «

Вплив міжнародних санкцій[ред. | ред. код]

Обговорювався вплив міжнародних санкцій та засудження війни на внутрішніх антивоєнних протестах[221][222][223][224]. Браян Гродськи з Університету Меріленду попередив, що вага санкцій може більше зашкодити російській опозиції, ніж допомогти їй, сказавши, що «самі санкції, які заохочують росіян атакувати режим, також звужують їх доступні можливості для цього»[225]. Дослідник Московського центру Карнегі Андрій Мовчан написав, що санкції, спрямовані проти простих росіян, можуть бути «саме тим, чого хоче Кремль – щоб десятки мільйонів росіян, які виступають проти режиму, не зможуть покинути країну і навіть тимчасово опинитися у світі, вільному від російської пропаганди», заявляючи, що замість цього санкції мають «безкомпромісно блокувати доступ Кремля до його фінансових і технологічних ресурсів»[226].

Довгостроковий прогноз[ред. | ред. код]

Кремлінологиня Лілія Шевцова заявила, що «ефект Криму зникає. Війна в Україні створює «наші» жертви – це матиме вплив. Більше того, у 2008 та 2014 роках війни були відносно короткими і закінчилися «нашою» перемогою. На даний момент багато росіян погоджуються на «миротворчу операцію» Путіна. Але вони можуть змінити своє ставлення, якщо операція буде тривалою та кривавою»[227].

Еріка Ченовет з Гарвардської школи Кеннеді заявила, що «протести є необхідними, але недостатніми передвісниками того, коли еліти вирішать змінити свою лояльність», і що «важливо не недооцінювати, що Путін дійсно має реальну базу, яка неймовірно лояльна до нього»[228].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЗАЯВЛЕНИЕ ПАРНАС О ВОЙНЕ С УКРАИНОЙ [Parnas Statement On The War With Ukraine] (рос.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  2. The Yabloko party considers the war against Ukraine the gravest crime. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  3. 40,000 people have signed Yabloko' petition. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  4. а б Russian opposition figure Alexey Navalny calls on people in Russia and Belarus to go to the main squares of their cities and protest against invasion of Ukraine. The Spectator Index. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  5. Заявление ЦК РРП: Нет войне! Главный враг — в своей стране!. rwp.ru (рос.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  6. Заявление ЦК РРП: Нет войне! Главный враг — в своей стране!. rwp.ru (рос.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  7. Член РРП арестован на 10 суток за антивоенную агитацию. rwp.ru (рос.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  8. Скажем «НЕТ!» войне!. libertarian-party.ru (рос.). 1 березня 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  9. День Красной Армии. Армии мира, а не войны. libertarian-party.ru (рос.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  10. The Dusk before Dawn: «Trends of order and chaos», episode 43. libertarian-party.ru (англ.). 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  11. В России заблокирован сайт "Социалистической Альтернативы". Radio Svoboda (рос.). 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  12. Активисты анонсировали на 27 февраля всероссийскую антивоенную акцию. The Insider (рос.). 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  13. ████ того, кого нельзя называть вслух, с Украиной. pirate-party.ru (рос.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  14. Елена Ульянова: Пора остановиться и договориться [Elena Ulyanova: It's time to stop and agree]. rost.ru (рос.). 1 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
  15. Ксения Безуглова: Нам всем нужен мир. rost.ru (рос.). 1 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
  16. UN condemns arrest of more than 1,800 Russian anti-war protesters. The Times of Israel. 15 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
  17. Махачкала: представители партии провели патриотический флешмоб в поддержку российской армии и Президента. spravedlivo.ru (рос.). 3 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  18. Новосибирск в поддержку РОССИЙСКОЙ АРМИИ!!!. ew-socialism.org (рос.). 7 березня 2022. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  19. Gregory, Roderick (11 лютого 2022). A retired Russian general's criticism may signal a larger problem for Putin. TheHill (англ.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022. 
  20. Ukraine war: Protester exposes cracks in Kremlin's war message. BBC (англ.). 15 березня 2022. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  21. 'This will happen': Twice-poisoned Putin critic makes prediction about Russian government [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] (Edition.cnn.com)
  22. Burakovsky, Arik (3 березня 2022). Putin's Invasion of Ukraine Has Sparked Antiwar Protests in Russia. They Could Be His Undoing. Time. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  23. Кто против войны. Все открытые письма с призывами остановить вторжение в Украину. Zona.media (рос.). Mediazona. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
  24. Нет войне - Как российские власти борются с антивоенными протестами [No to war - How Russian authorities are fighting anti-war protests]. OVD Info (рос.). Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022. 
  25. Shevchenko, Vitaly (15 березня 2022). Ukraine war: Protester exposes cracks in Kremlin's war message. BBC News (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  26. Moscow Warns Russians Against Staging Anti-War Protests. Voice of America. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
  27. Richards, Xander (24 лютого 2022). Nicola Sturgeon praises Russians' courage as anti-war protests erupt in Moscow. The National. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
  28. а б в г Bove, Tristan (24 лютого 2022). Russian celebrities risk being banned for life to slam Putin's attack on Ukraine. Fortune. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
  29. Russia detains opposition activist who called for anti-war protests in Moscow. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
  30. Sauer, Pjotr; Roth, Andrew (24 лютого 2022). Thousands join anti-war protests in Russia after Ukraine invasion. The Guardian. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
  31. In Russia, police arrest thousands participating in 'anti-war' protests, threaten with 'legal repercussions'. WION. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
  32. а б Jackson, Siba (24 лютого 2022). Ukraine: Police arrest more than 1,700 anti-war protesters in Russia as anger erupts over invasion. Sky News. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
  33. Russia-Ukraine: Mapping anti-war protests around the world. Al Jazeera. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
  34. Dasha Litvinova (25 лютого 2022). Protests in Russia resume as government seeks to quash antiwar voices. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  35. Alec Luhn. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
  36. Litvinova, Dasha. Russia arrests hundreds of protesters as anti-war demonstrations grow. Portland Press Herald. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
  37. а б в Kim (26 лютого 2022). Russian Police Detain Over 3,000 Anti-War Protesters, Human Rights Organization Says. Forbes. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  38. 'Burning With Shame': Russian Anti-War Protesters Rally In Yekaterinburg. Radio Free Europe. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 March 2022. Процитовано 1 March 2022. 
  39. Russians hold anti-war rallies amid ominous threats by Putin. The Independent. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
  40. а б Police detain more than 900 people at anti-war protests across Russia - monitoring group. Reuters. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
  41. Сотни петербуржцев снова вышли на антивоенную акцию у Гостиного двора. Задержания не заставили себя ждать. Fontanka (RU). 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
  42. Списки задержанных в связи с акциями против войны с Украиной 27 февраля 2022 года. ОВД-News (рос.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  43. Дмитрий Новиков: "России и Украине нужен прочный мир". kprf.ru (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  44. Народ Украины не должен быть жертвой мирового капитала и олигархических кланов. Заявление Президиума ЦК КПРФ. kprf.ru (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  45. Заявление ПАРНАС о войне с Украиной. parnasparty.ru. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  46. Yavlinsky, Grigory (24 лютого 2022). The Yabloko party considers the war against Ukraine the gravest crime. yabloko.ru (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  47. Yavlinsky, Grigory (24 лютого 2022). 40,000 people have signed Yabloko' petition. yabloko.ru (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  48. Van with captions 'People, wake up!', 'This is war', 'Putin is scum!' .... Twitter (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  49. Gatehouse, Gabriel (2 березня 2022). Russian primary school children detained for anti-war protest (англ.). BBC News. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  50. В спецприемнике Екатеринбурга, где размещают арестованных за митинги, закончились места. www.znak.com. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  51. Stuti Mishra (3 March 2022). Russian activist, 77, who survived Nazi Germany siege is arrested at protest against Ukraine invasion. The Independent. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 3 March 2022. 
  52. AFP. Police officers detain protesters in central Moscow demonstrating against Russia's invasion of Ukraine on March 3 (Твіт) — через Твіттер.  Відсутній або пустий параметр |date= (help)
  53. Russian Activist Charged Over Anti-War Actions. Radio Free Europe. 4 March 2022. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 5 March 2022. 
  54. В России идут облавы на активистов. Activatica (RU). 5 March 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 5 March 2022. 
  55. Russia arrests over 5,000 in single day for protesting Ukraine war. The Hindu. 7 March 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 7 March 2022. 
  56. Антивоенные митинги по всей России (RU). 6 March 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 6 March 2022. 
  57. Антивоенные митинги по всей России (RU). 6 March 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 6 March 2022. 
  58. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Reuters-Mar-6 не вказано текст
  59. Russian Citizens Confront Official Over Ukraine Invasion in Sign of Domestic Cracks. The Moscow Times. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  60. а б Russian Feminists Stage Anti-War Protests in 100 Cities. The Moscow Times. 9 March 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 March 2022. 
  61. Феминистское Антивоенное Сопротивление [Feminist Anti-War Resistance]. Telegram. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 March 2022. 
  62. Протесты против вторжения в Украину. MediaZona (рос.). 8 March 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 8 March 2022. 
  63. Demonstrators In Russia Resort To Blank-Sign Protests — And Still Get Arrested. Huffington Post. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
  64. Video Shows Back-to-Back Arrests of Anti- and Pro-War Activists in Moscow. The Moscow Times. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
  65. Все, що відомо про героїню, яка протестувала проти війни в ефірі «Першого каналу». Дзеркало тижня (укр.). 14 березня 2022. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  66. Ilyushina M., Knowles H. (14 березня 2022). Protester bursts onto live Russian state TV to decry war and ‘propaganda’. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
  67. Чуенков И. Екатерина Андреева «поблагодарила» йогу после инцидента с плакатом в эфире Первого канала [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.] // Daily Storm, 15.03.2022
  68. а б Сотрудница Первого канала ворвалась в эфир программы «Время» с антивоенным плакатом [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.] // Международное французское радио, 14.03.2022
  69. а б "Нет войне!" Редактор Первого канала ворвалась в прямой эфир с антивоенным плакатом [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.] // Delfi/Русская служба Би-би-си, 15.03.2022
  70. Новости Первого канала прервала девушка с плакатом [Архівовано 27 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Инфо24, 14.03.2022
  71. Редактор Первого канала Марина Овсянникова ворвалась в прямой эфир Первого канала с плакатом «Остановите войну, вам здесь врут». The Insider (рос.). 14 березня 2022. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  72. Anti-war protester interrupts Russian state TV news broadcast. CNN. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022. 
  73. Первый канал проводит проверку в связи с инцидентом с посторонней в кадре во время эфира [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.] // ТАСС, 14.03.2022
  74. Ilyushina, Mary; Suliman, Adela (15 березня 2022). Producer who crashed Russian TV broadcast with antiwar message can’t be found, lawyers say. The Washington Post. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  75. а б Vorobyov, Niko (3 лютого 2022). Ukraine crisis: Russia's quiet anti-war movement gets louder. Al Jazeera. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
  76. Hartog, Eva (15 лютого 2022). Left without a voice, anti-war Russians pen open letters to Putin. Politico. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
  77. Nobel Peace Prize winner, other prominent Russian figures condemn country's attack on Ukraine. The Washington Post. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
  78. Ukraine attack: Hundreds arrested in anti-war protests in Russia. Al-Jazeera. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 24 лютого 2022. 
  79. Pauline Rouquette (2 March 2022). Russian anti-war movement takes shape on the streets – and on screens. France24. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 3 March 2022. 
  80. Petition appears online demanding Putin's impeachment.. The Kyiv Independent (англ.). 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  81. Scores of IT workers in Russia sign public anti-war petition. TechCrunch. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. 
  82. Anti-war sentiment grows in Russia as troops close in on Ukrainian capital. PBS. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. 
  83. а б в Nearly 20,000 Russian artists are demanding a withdrawal from Ukraine. Quartz. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 3 March 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  84. Global research community condemns Russian invasion of Ukraine. Nature. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 3 March 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  85. Russian Government Orders Media Outlets To Delete Stories Referring To 'Invasion' Or 'Assault' On Ukraine. Radio Free Europe/Radio Liberty, RFE/RL. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. 
  86. Russia's anti-war lobby goes online. France 24. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. 
  87. She Signed an Open Letter Calling for Peace. Then Got Fired.. The Moscow Times. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  88. Russians struggle to understand Ukraine war: 'We didn't choose this'. CNN. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  89. A message from a Russian LGBT+ activist. openDemocracy. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  90. How Russian feminists are opposing the war on Ukraine. openDemocracy. 10 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
  91. а б Открытое письмо российских работников культуры и искусства против войны с Украиной (рос.). 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  92. Stoppt den Krieg mit der Ukraine! Bereits über 1,18 Millionen Russen haben Petitionen unterschrieben. ScienceBlog - Kaleidoskop der Naturwissenschaften (нім.). Vienna, Austria: Institut für Science Outreach (i∫⊂⨀). 4 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022. 
  93. Ponomaryov [Пономарев], Lev [Лев], ред. (March 2022). Остановить войну с Украиной! - Нет войне. change.org (рос.) (Change.org PBC). www.change.org/NetVoyne. 
  94. At Least 1,400 Detained At Anti-War Protests Across Russia As 100,000 Rally For Peace In Berlin. Radio Free Europe/Radio Liberty. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 8 March 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
  95. а б Knauß, Ferdinand (3 березня 2022). #нетвойне: Russische Wissenschaftler, Künstler, Historiker protestieren gegen Putins Krieg - Widerstand im eigenen Land. Tichys Einblick (нім.). Архів оригіналу за 3 March 2022. Процитовано 19 березня 2022. 
  96. Борисова [Borisova], Марина [Marina]; Вайц [Weitz], Виктор [Viktor] (24 лютого 2022). Нет войне! Услышьте голоса миллионов - года Россия начала войну против Украины. Это война, которая не нужна россиянам. Это война, которую не хотят русские люди. Мы собрали реакции в социальных сетях. Культура и стиль жизни (Culture and lifestyle) (рос.). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
  97. Naylor, Aliide (10 березня 2022). Amidst a Crackdown, Russia's Anti-War Artists and Activists Try To Reclaim the Streets. Opinion. ArtReview (London, UK: ArtReview Ltd). Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
  98. Chappell, Bill (2 березня 2022). Russian police jail kids who took flowers and 'No to War' signs to Ukraine's embassy. National Public Radio. Архів оригіналу за 8 March 2022. Процитовано 8 March 202. 
  99. "Я против войны". Baza.io (рос.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  100. https://twitter.com/shanatooda/status/1499116390963462148. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  101. https://ex-press.by/rubrics/v-mire/2022/03/04/mnenie-uzhe-est-pervye-zvonochki-poyavlenie-alternativnoj-gosudarstvennoj-simvoliki-rossii-belo-sine-belyj-flag [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.] Мнение: «Уже есть первые звоночки — появление альтернативной государственной символики России (бело-сине-белый флаг)»
  102. https://memepedia.ru/v-tvittere-pridumali-novyj-flag-rossii-belo-sine-belyj/ [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.] В твиттере придумали новый флаг России — бело-сине-белый
  103. https://tjournal.ru/internet/552118-fotoproekt-rossiya-s-drugim-variantom-flaga [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.] Фотопроект: Россия с другим вариантом флага
  104. Russian lawmaker Mikhail Matveyev, who voted to recognize Donetsk and Luhansk, calls for an immediate end to attack on Ukraine. Twitter. BNO News. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  105. Anti-war sentiment grows in Russia as troops close in on Ukrainian capital. PBS. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
  106. Reuters (2 березня 2022). Russia's Navalny calls Putin insane and urges anti-war protests. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  107. Sky TG24 (4 березня 2022). Guerra Russia Ucraina, Gorbaciov: fate di tutto per fermare Putin. Sky TG24 (італ.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  108. Новые люди против войны [New people against war]. newpeople.ru. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  109. Заявление ЦК РРП: Нет войне! Главный враг — в своей стране!. rwp.ru. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 March 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  110. 23 февраля в Москве: никакой войны, кроме классовой!. rwp.ru. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 March 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  111. Член РРП арестован на 10 суток за антивоенную агитацию. rwp.ru. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  112. Скажем «НЕТ!» войне!. libertarian-party.ru. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  113. Нет войне в Украине! Вернуть войска домой. socialist.news. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  114. Война Путина с Украиной. pirate-party.ru. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  115. День Красной Армии. Армии мира, а не войны [Day of the Red Army. Army of peace, not war]. ucp.su. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 March 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  116. АНТИВОЕННОЕ ЗАЯВЛЕНИЕ ЛЕВОГО БЛОКА. leftblock.org (рос.). 23 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 March 2022. Процитовано 1 березня 2022. 
  117. Listyev (27 лютого 2022). The Dusk before Dawn. Autonomous Action. Trends of order and chaos. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  118. Austin, Henry; Schuppe, Jon (24 лютого 2022). Russians torn over Putin's invasion of Ukraine as thousands protest. NBC News. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
  119. Russia's anti-war lobby goes online. france24.com. France24. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  120. Davis, Barney (24 лютого 2022). 'No to War!' Russian celebrities risk Putin's wrath to condemn Ukraine invasion. Evening Standard. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
  121. Asmelash, Leah (25 лютого 2022). Top Russian tennis stars speak out against war in Ukraine. CNN. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  122. MacLellan, Lila (25 лютого 2022). A popular Russian rapper canceled shows and called for an antiwar movement. Quartz. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022. 
  123. Russian artists speak out against the war in Ukraine. Deutsche Welle. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 March 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  124. Russian athletes like Andrey Rublev and Alex Ovechkin speak out against war with Ukraine. ABC. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  125. The daughter of Putin's spokesman publicly opposed Russia's invasion of Ukraine, undermining her dad. Business Insider. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
  126. Russian oligarchs call on Putin for peace – The Moscow Times. Hindustan News Hub. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  127. Faulconbridge, Guy; Belton, Catherine (27 лютого 2022). Two of Russia's billionaires call for peace in Ukraine. Reuters. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  128. more russian billionaires speak out against putins war on ukraine. www.forbes.com. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  129. My dear Russians – the Ukrainians are fighting Putin’s army for their freedom, and ours. The Guardian. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  130. Russian Rock Star Zemfira Releases Anti-War Music Video. The Moscow Times. 21 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  131. Sauer, Pjotr (2 березня 2022). 'Just a sea of tears': the group helping anxious mothers of Russian soldiers. The Guardian. Архів оригіналу за 6 March 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  132. We demand an immediate end to military actions. Memorial International. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  133. Russia-Ukraine latest news: Kremlin forces open fire near Europe's largest nuclear power plant. www.telegraph.co.uk. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  134. Naylor, Aliide (3 березня 2022). The Censor's Curtain Falls on Russia. Архів оригіналу за 6 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  135. Russian TV channel says it is temporarily halting work. Reuters. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  136. Венедиктов сообщил, что "Эхо Москвы" отключено от эфира. Interfax. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  137. Генпрокуратура потребовала ограничить доступ к "Эху Москвы" и "Дождю". Interfax. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  138. U.N. rights boss decries clampdown, arrests of anti-war protesters in Russia. Reuters. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 9 March 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
  139. Russia: Arbitrary Detentions of Anti-War Protesters. Human Rights Watch. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  140. Russia: With War, Censorship Reaches New Heights. Human Rights Watch. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  141. Russia: Kremlin censors media and disperses protesters opposed to Ukraine invasion. Amnesty International. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  142. Ascarelli, Brett (2 березня 2022). Human rights group: "serious crackdown" in Russia. Radio Sweden. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  143. Joint Letter to the United Nations Human Rights Council on the human rights situation in Russia. Human Rights Watch. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  144. Naylor, Aliide (3 березня 2022). The Censor's Curtain Falls on Russia. Архів оригіналу за 6 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  145. Russian TV channel says it is temporarily halting work. Reuters. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  146. Goodman, Amy; Slivyak, Vladimir (4 березня 2022). Russian Environmentalist Speaks Out on Putin's Attack on Antiwar Protesters & Independent Media. Democracy Now!. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  147. Subramanian, Courtney; Nemtsova, Anna. In Russia, thousands defy police threats to protest the invasion of Ukraine. Can it make a difference?. USA Today. Архів оригіналу за 6 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  148. Russian Lawmakers OK Bill On 'False News' About Military Operations, In Further Curb On Media. Radio Free Europe/Radio Liberty (англ.). 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  149. Troianovski, Anton (4 березня 2022). Russia Takes Censorship to New Extremes, Stifling War Coverage. The New York Times (англ.). Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  150. Putin Signs Law Introducing Jail Terms for 'Fake News' on Army. The Moscow Times. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  151. Russia's Novaya Gazeta cuts Ukraine war reporting under censorship. Reuters. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  152. Russia restricts access to several Western media websites. Al-Jazeera. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 6 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  153. Russia-Ukraine war: CNN, Bloomberg suspend work in Moscow. Al-Jazeera. 5 березня 2022. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  154. «Медиазону» заблокировали за освещение войны. Заявление редакции — и наши планы (рос.). 6 березня 2022. Архів оригіналу за 8 March 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
  155. Russia: Authorities block Amnesty International's Russian-language website. 11 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
  156. Over 150 Journalists Flee Russia Amid Wartime Crackdown On Free Press – Reports. The Moscow Times. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 8 March 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  157. War in Ukraine: Putin delivers the final blow to Russia’s independent media. Reporters Without Borders (англ.). 5 березня 2022. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
  158. Cordell, Jake (3 березня 2022). She Signed an Open Letter Calling for Peace. Then Got Fired.. Moscow Times. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  159. Coalson, Robert (3 березня 2022). Putin's War At Home: Russian Government Pushes Hard To Enforce Total Unanimity On Ukraine War. RFE/RL. Архів оригіналу за 6 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  160. Russia’s Oldest University to Expel Students Detained at Anti-War Protests – Kommersant. Moscow Times. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
  161. Sauer, Pjotr (7 березня 2022). Why has the letter Z become the symbol of war for Russia?. The Guardian. Архів оригіналу за 7 March 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  162. Why has 'Z' been embraced by supporters of Russia's Ukraine war?. Al Jazeera. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 9 March 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
  163. Російські ЗМІ повідомляють, що в Держдумі схвалили поправку про позбавлення волі до 15 років за «фейки про російську армію». https://www.radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 3.03.2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  164. Госдума РФ одобрила ужесточение закона о наказании за фейки. Новости Челябинска. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  165. В Томской области возбудили первые дела о "фейках" про армию России. Радио Свобода. 16 березня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
  166. Российские власти устроили настоящую «охоту на ведьм» и готовы преследовать любого, кто выступает против войны в Украине — Amnesty International. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022. 
  167. У РФ порушили перші кримінальні справи за правду про війну в Україні. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022. 
  168. Российский юрист насчитал 60 уголовных дел против критиков войны с Украиной, в том числе в Крыму. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 24 квітня 2022. 
  169. В России арестован первый фигурант уголовного дела о "военных фейках". Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022. 
  170. ФСБ слухало дзвінки поліцейського, який розповідав по телефону, що в Україні "фашистів нема". Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022. 
  171. У Росії арештували опозиціонера Кара-Мурзу за правду про війну в Україні. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022. 
  172. У Росії порушили справу проти журналіста Невзорова за правду про Маріуполь. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022. 
  173. Аресты и штрафы за призывы к миру: как в России преследуют пацифистов. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022. 
  174. В России возбуждают уголовные дела за антивоенные высказывания. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022. 
  175. "Нет войне": итоги акции против войны с Украиной 24 февраля. OVD-Info (рос.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
  176. Списки задержанных в связи с акцией против войны с Украиной 25 февраля 2022 года. OVD-Info (рос.). Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
  177. Списки задержанных в связи с акциями против войны с Украиной 26 февраля 2022 года. OVD-Info (рос.). Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022. 
  178. Списки задержанных в связи с акциями против войны с Украиной 27 февраля 2022 года. OVD-Info (ru=). Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  179. Списки задержанных в связи с акциями против войны с Украиной 28 февраля 2022 года. OVD-Info (рос.). Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022. 
  180. Списки задержанных в связи с акциями против войны с Украиной 1 марта 2022 года. OVD-Info (рос.). Архів оригіналу за 1 March 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  181. Списки задержанных в связи с акциями против войны с Украиной 2 марта 2022 года. OVD-Info (рос.). Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  182. Списки задержанных в связи с акциями против войны с Украиной 3 марта 2022 года. OVD-Info (RU). Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  183. Списки задержанных в связи с акциями против войны с Украиной 4 марта 2022 года. OVD-Info (рос.). Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  184. Списки задержанных в связи с акциями против войны с Украиной 5 марта 2022 года. OVD-Info (рос.). Архів оригіналу за 8 March 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
  185. Списки задержанных в связи с акциями против войны с Украиной 6 марта 2022 года. OVD-Info (рос.). Архів оригіналу за 8 March 2022. Процитовано 6 березня 2022. 
  186. Списки задержанных в связи с акциями против войны с Украиной 8 марта 2022 года. OVD-Info (рос.). Архів оригіналу за 8 March 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  187. 800 detained at Russia anti-war protests. www.bbc.co.uk. BBC. 13 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022. 
  188. Treisman, Rachel (7 березня 2022). Russia arrests nearly 5,000 anti-war protesters this weekend. NPR. Архів оригіналу за 8 March 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  189. A Detention, A Recording, A Brutal Beating: Another Window Into Russian Police Interrogations. Radio Free Europe/Radio Liberty. Архів оригіналу за 9 March 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  190. Russia: Brutal Arrests and Torture, Ill-Treatment of Anti-War Protesters. Human Rights Watch. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
  191. Moscow police beat and torture women after anti-war protests. openDemocracy. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
  192. 'Unite' around Putin, Kremlin urges Russians amid Ukraine war. Al Jazeera. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  193. Robinson, Mike (28 лютого 2022). "Go F*ck Yourself" -Breaking. StreetRegister.com. Архів оригіналу за 6 March 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  194. Russia Holds 'Peace Defenders' Open Lesson on Ukraine Invasion. The Moscow Times. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  195. Russia Instructs Teachers to Spread Disinformation About Ukraine. Human Rights Watch. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  196. Bloomberg News (17 березня 2022). In a chilling threat, Putin vows to rid Russia of ‘traitors’. National Post. 
  197. Light, Felix (8 березня 2022). As Anti-War Russians Flee, Ex-Soviet Kyrgyzstan Prepares for Emigre Influx. The Moscow Times. Архів оригіналу за 9 March 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
  198. 'We are refugees': Russians flee rising authoritarianism. Al Jazeera. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 9 March 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
  199. Davies, Caroline (9 березня 2022). A Russian woman considers leaving her country behind. BBC News (англ.). Архів оригіналу за 9 March 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  200. Nemtsova, Anna (5 березня 2022). 'We Have to Run': Inside the Exodus of Moscow. Rolling Stone (англ.). Архів оригіналу за 9 March 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  201. Прима-балерина Ольга Смирнова покинула Большой театр из-за войны. svoboda.org (рос.). Svoboda radio. 17 березня 2022. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  202. а б Pikulicka-Wilczewska, Agnieszka (16 березня 2022). Fearing conscription, anti-war Russians flock to Uzbekistan. Al Jazeera. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
  203. Çelik, Ece (21 березня 2022). Some 14,000 Russians flee to Turkey after Ukraine war. Hürriyet Daily News. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  204. а б Anti-war momentum growing in Russia, poll from opposition leader Navalny claims. The Independent. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 9 March 2022. Процитовано 8 березня 2022. 
  205. Hoffmann, Alvina (1 березня 2022). Ukraine: what anti-war protesters in Russia risk by speaking out. The Conversation. Архів оригіналу за 1 March 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  206. Bidin, Alexander (28 лютого 2022). This is what it's like inside Russia's anti-war movement. openDemocracy. Архів оригіналу за 1 March 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  207. Subramanian, Courtney (4 березня 2022). In Russia, thousands defy police threats to protest the invasion of Ukraine. Can it make a difference?. USA Today. Архів оригіналу за 6 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  208. An anti-war protester in Moscow says the risk of arrest is worth it. www.npr.org. NPR. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022. 
  209. Russian activists defy Putin to protest war in Ukraine. www.dw.com. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022. 
  210. Rouquette, Pauline (2 березня 2022). Russian anti-war movement takes shape on the streets – and on screens. France24. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  211. Lamont Hill, Marc (4 березня 2022). Is the war in Ukraine a turning point for dissent in Russia?. Al-Jazeera. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  212. Broder, David (7 березня 2022). We Spoke to Russian Socialists Who Are Protesting Vladimir Putin's War. Jacobin. Архів оригіналу за 9 March 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  213. Skopeliti, Clea (25 лютого 2022). 'I fear Putin is unstoppable': Russians on the invasion of Ukraine. The Guardian. Архів оригіналу за 8 March 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  214. Russia's invasion of Ukraine has Kremlin battling for hearts and minds at home. The Conversation. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 3 March 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  215. Robertson, Nic (2 березня 2022). Opposition to Putin's war is alive on Moscow's streets. But no trace of it is covered on Russian TV. CNN. Архів оригіналу за 1 March 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  216. Ludwig, Mike (18 березня 2022). Women Are Leading Russia’s Antiwar Protests — and They’re in Putin’s Crosshairs. TruthOut. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022. 
  217. Anastasia, Kalk; Jan, Surman (27 лютого 2022). Russia’s Feminists Are in the Streets Protesting Putin’s War. Jacobin. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. 
  218. Ukrainian, Belarusian, and Russian Women in the Anti-War Movement. Wilson Center (англ.). 23 березня 2022. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. 
  219. Illing, Sean (11 березня 2022). "The alarmists were right all along": A Moscow journalist on Putin and the new Russian reality. Vox (англ.). Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022. 
  220. Ukraine: Russian opposition to the invasion is giving Putin cause for alarm. The Conversation. 4 березня 2022. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  221. Toosi, Nahal (2 березня 2022). The U.S. is pushing Russians to defy Putin. But don't call it regime change.. Politico. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  222. Coyne, Andrew (4 березня 2022). Putin has driven Russia into a cul-de-sac filled with blood, with no obvious way out. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 5 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  223. Bossong, Raphael (3 березня 2022). Europe must sanction Russia while still supporting its citizens. openDemocracy. Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  224. Morris, Jeremy (7 березня 2022). What do ordinary Russians think about the invasion of Ukraine?. openDemocracy. Архів оригіналу за 8 March 2022. Процитовано 7 березня 2022. 
  225. Grodsky, Brian (4 березня 2022). Economic sanctions may deal fatal blow to Russia's already-weak domestic opposition. The Conversation. Архів оригіналу за 6 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  226. Movchan, Andrey (28 лютого 2022). Western Reaction to War in Ukraine Plays into Vladimir Putin's Hands. The Moscow Times. Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  227. Mackinnon, Mark (5 березня 2022). What is Putin's endgame for Ukraine? In Moscow, as in Kyiv, people are struggling to find out. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 6 March 2022. Процитовано 5 березня 2022. 
  228. What would be signs protests in Russia are making a difference?. Harvard Gazette. 13 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]