Антигітлерівська коаліція
Антигітлерівська коаліція, також відомі як альянти — воєнно-політичне об'єднання держав, які під час Другої світової війни воювали проти нацистської Німеччини, Італії, Японії та їхніх сателітів, а також на початковому етапі війни: СРСР, Румунії, Болгарії та інших.
Зміст
Опис[ред. | ред. код]
Антигітлерівська коаліція виникла внаслідок гітлерівського нападу на Польщу 1 вересня 1939 року. Велика Британія і Французька республіка в ультимативній формі зажадали від Третього Рейху припинити агресію і, не отримавши відповіді, 3 вересня оголосили їй війну. Так склалася перша Антигітлерівська коаліція
У травні—червні 1940 року гітлерівський вермахт розгромив британо-французький блок. 22 червня Французька республіка капітулювала, Велика Британія продовжувала воювати. Її союзниками залишилися тільки емігрантські уряди окупованих Гітлером країн, що знайшли притулок у Лондоні. Як військовий союз Антигітлерівська коаліція перестала існувати.
Напад нацистської Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року докорінно змінив ситуацію. 12 липня 1941 року у Москві укладено британо-радянську угоду про спільні дії у війні проти Третього Рейху. Утворилася друга Антигітлерівська коаліція. 11 грудня 1941 року Гітлер оголосив війну США і Антигітлерівська коаліція поповнилася новими членами. Юридичне оформлення Антигітлерівської коаліції завершилося підписанням 1 січня 1942 року у Вашингтоні Декларації 26 держав, які вважалися членами військового союзу. Проте фактично з гітлерівським блоком воювали тільки Велика Британія з домініонами, СРСР і США.
Антигітлерівській коаліції належить історична заслуга в розгромі агресорів, які розв'язали війну з метою встановлення свого світового панування. Найбільший тягар боротьби проти гітлерівської Німеччини припав на Радянський Союз. США до 1944 року основну масу своїх діючих збройних сил спрямовували проти Японії. СРСР вступив у війну з Японською імперією через три місяці після підписання акта капітуляції Німеччини.
Загальновизнаною політичною програмою другої Антигітлерівської коаліції була Атлантична хартія від 14 серпня 1941 року, запропонована президентом США Франкліном Рузвельтом. Продовженням Антигітлерівської коаліції у повоєнний час стало створення Організації Об'єднаних Націй.
Учасники Антигітлерівської коаліції[ред. | ред. код]
Після Радянсько-Німецького вторгнення до Польщі[ред. | ред. код]
Польська республіка: 1 вересня 1939
Австралія: 3 вересня 1939
Французька республіка: 3 вересня 1939
Нова Зеландія: 3 вересня 1939
Велика Британія: 3 вересня 1939
Непал: 4 вересня 1939
: Південно-Африканський Союз 6 вересня 1939
: Канада 10 вересня 1939
Після початку «Другої світової війни»[ред. | ред. код]
Норвегія: 9 квітня 1940
Бельгія: 10 травня 1940
Люксембург: 10 травня 1940
Нідерланди: 10 травня 1940
: Чехословацька республіка 18 липня 1940
: Королівство Греція 28 жовтня 1940
: Королівство Югославія 6 квітня 1941
Після вторгнення у СРСР[ред. | ред. код]
: СРСР 22 червня 1941
: Тувинська Народна Республіка 25 червня 1941 (анексована СРСР у 1944)
: Монгольська Народна Республіка 9 серпня 1941
Після атаки на Перл-Гарбор[ред. | ред. код]
Панама: 7 грудня 1941
США: 8 грудня 1941, разом з:
Коста-Рика: 8 грудня 1941
Домініканська Республіка: 8 грудня 1941
Сальвадор: 8 грудня 1941
Гаїті: 8 грудня 1941
Гондурас: 8 грудня 1941
Нікарагуа: 8 грудня 1941
Республіка Китай: 9 грудня 1941 (у стані війни з Японською Імперією з 1937)
Гватемала: 9 грудня 1941
Куба: 9 грудня 1941
Після Декларації ООН[ред. | ред. код]
Мексика: 22 травня 1942
Бразилія: 22 серпня 1942
Ефіопська імперія: 14 грудня 1942 (раніше окупована Королівством Італія)
Королівство Ірак: 17 січня 1943 (окуповано Союзниками у 1941)
Болівія: 7 квітня 1943
Колумбія: 26 липня 1943
Іран: 9 вересня 1943 (окупований Союзниками у 1941)
: Федеративна Народна Республіка Югославія: 1 грудня 1943[1]
Ліберія: 27 січня 1944
Перу: 12 лютого 1944
Після Білоруської та Нормандської операцій[ред. | ред. код]
Королівство Румунія: 23 серпня 1944 (раніше член Вісі)
Болгарія: 8 вересня 1944 (раніше член Вісі)
Сан-Марино: 21 вересня 1944
Демократичний уряд Албанії: 26 жовтня 1944 (раніше окупована Королівством Італія)
Бахавалпур 2 лютого 1945
Еквадор: 2 лютого 1945
Парагвай: 7 лютого 1945
Уругвай: 15 лютого 1945
Венесуела: 15 лютого 1945
Туреччина: 23 лютого 1945
Ліван: 27 лютого 1945
Саудівська Аравія: 1 березня 1945
Аргентина: 27 березня 1945
Чилі: 11 квітня 1945
Див. також[ред. | ред. код]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Демократична Федеративна Югославія була заснована 29 листопада 1943 югославськими партизанами
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Коваль В. С. Антигітлерівська коаліція // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 95. — ISBN 966-00-0734-5.
- В. С. Коваль. Антигітлерівська коаліція // [1] Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
- І.С. Покровська. Антигітлерівська коаліція // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання[ред. | ред. код]
- В. І. Євінтов. Антигітлерівська коаліція // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. : іл. — ISBN 966-7492-00-X.
- Changing Alliances In the International Arena
- The Atlantic Conference: Resolution of September 24, 1941
| ||||||||