Антикваріат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антикварна річ — булава гетьмана України Богдана Хмельницького XVII ст.
Ріг носорога, виточування, різьблення, емаль.
Діаметр голови = 7,1 см.
Діаметр держака = 2,5 см.
Довжина держака = 15,2 см.
Нижня частина держака втрачена.
Музей війська польського. Варшава

Антикваріат — це старовинна річ, як правило виготовлена умілим майстром. У кожній країні визначення терміну «антикваріат» може відрізняється. Аби річ вважався антикварною, їй має бути певна кількість років. У Сполучених Штатах вона має бути виготовлена до 1830 року, в Канаді до 1847 року. У Великобританії антикварному предмету має бути не менше 100 років. У більшості країн річ має проіснувати не менше 60 років, аби вона вважалася антикварною.

В Україні[ред.ред. код]

Антикварні речі (Антикваріат) — культурні цінності як об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення, підлягають збереженню, відтворенню та охороні і створені понад 50 років тому, у тому числі:

  • а) предмети і документи, що пов'язані з розвитком суспільства та держави, історією науки, мистецтва і техніки, а також з життям і діяльністю видатних осіб, державних, політичних і громадських діячів;
  • б) художні твори, у тому числі:
  • в) складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;
  • г) рідкісні рукописи, друковані видання і документальні пам'ятки, у тому числі інкунабули та інші видання, що являють собою історичну, художню, наукову та культурну цінність;
  • ґ) архівні документи, уключаючи кіно-, фото-, фонодокументи;
  • д) унікальні та рідкісні музичні інструменти;
  • е) старовинні монети та інші предмети колекціонування.[1]

Світовий ринок антикваріату[ред.ред. код]

Головним завданням ринку атикваріату є організація діяльності, яка здійснюється через аукціони, виставки-продажі, антикварні лавки, що забезпечує реалізацію товарів, регулювання капіталу, послуг та інших видів міжнародної діяльності, створення сприятливих умов для розвитку антикварного ринку.[2]

Структура[ред.ред. код]

Світовий ринок антикваріату є специфічним, бо він має справу з одинарним товаром: кількість старовинних речей залишається незмінною, навіть якщо попит на них зростає. При цьому ціни регулюються не тільки попитом, а й модою, і не в останню чергу – особистими пристрастями колекціонерів. У зв’язку з цим даний ринок по праву називають елітарним.[2]

Первинний ринок[ред.ред. код]

На «первинному» ринку антикваріату окремі митці пропонують власні роботи галереям, виставкам місцевого значення, дрібним дилерам і приватним колекціонерам. Цей ринок істотно децентралізований. Первинний ринок відносно конкурентний: пропозиція з боку митців-початківців істотно перевищує попит, що утримує ціни на досить низькому рівні.[2]

Вторинний ринок[ред.ред. код]

«Вторинний» ринок зосереджений довкола крупних міст – центрів мистецтв – Лондона, Нью-Йорка й Парижу. Його учасники – це досить відомі галеристи, колекціонери, художники, що зуміли вийти на цей рівень. Антикваріат є в державних музеях, галереях, приватних колекціях.[2]

Інвестиції[ред.ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Динаміка антикварного індекса ART-INDEX у порівнянні з індексом фондового ринку США — S&P 500, з 1960 по 2010 рік.

Особливості ціноутворення залежать від світових економічних тенденцій, регіональних особливостей, кон’юнктури і моди. Наприклад, на кон’юнктуру ринку можуть впливати ряд галерей, які зарекомендували себе як високопрофесіональні учасники світового ринку антикваріату. Ціни встановлюються на публічних торгах, у т.ч. на міжнародних аукціонах.[3]

При оцінюванні антикваріату враховують такі фактори:

  • 1) ступінь його збереженості;
  • 2) належність до фірми-виробника чи автора;
  • 3) кількість екземплярів;
  • 4) час створення.

Організаційною формою здійснення зовнішньоторговельних операцій на світовому ринку антикваріату є міжнародні аукціони. Міжнародні товарні аукціони – це особливі, спеціально організовані ринки у заздалегідь обумовлених місцях, які діють з певною періодичністю у встановлені час і терміни. Їх влаштовують для дилерів, широкого кола покупців за різноманітними напрямками.

Найбільш відомі з них SOTHEBY'S (Нью–Йорк, США), «Christie’s» (Лондон, Великобританія).[4]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]